На Ярмарку розробок та інновацій для бізнесу, організованому Агенцією регіонального розвитку Вінницької області за підтримки Вінницької обласної державної адміністрації, свої розробки представили 20 команд.
На Ярмарку розробок та інновацій для бізнесу, організованому Агенцією регіонального розвитку Вінницької області за підтримки Вінницької обласної державної адміністрації, свої розробки представили 20 команд.
Команда Вінницького національного аграрного університету отримала відзнаку на регіональному Ярмарку розробок та інновацій для бізнесу. Вібраційний млин для механічної активації сипких матеріалів дозволяє дрібнити матеріали до розміру мікрочастинок, тонших за людську волосину. Подрібнені на такому млині ліки засвоюються організмом не за кілька годин, як під час звичайного подрібнення, а максимум за годину. Крім того, млин ощаднево використовує електроенергію. Для цілій розвитку проєкту команда отримає 10 тис гривень.
МОН проведе опитування переможців конкурсів програми «Горизонт 2020», щоб оцінити ефективність роботи Національних контактних пунктів (НКП). 2020-й рік є останнім для Національних контактних пунктів «Горизонт 2020».
МОН проведе опитування переможців конкурсів програми «Горизонт 2020», щоб оцінити ефективність роботи Національних контактних пунктів (НКП). 2020-й рік є останнім для Національних контактних пунктів «Горизонт 2020».
Оскільки початково не були закладені конкретні ключові показники ефективності для роботи пунктів, буде проведене їх оцінювання з боку 227 українських організацій, які виграли відповідні гранти. Планується провести анкетування щодо ефективності взаємодії переможців конкурсів з НКП.
Результати досліджень будуть враховані під час формування нової мережі НКП для програми «Горизонт Європа». Активні переговори щодо участі в ній України мають стартувати вже на початку наступного року.
Цього року МОН вдалося зняти обмеження щодо фінансування НКП за відомчим принципом, адже раніше бюджетні кошти могли отримувати лише пункти, утворені на базі ЗВО та наукових установ МОН. Тепер це фінансування буде поширюватись на усі НКП, яких зараз існує 38, плюс 6 регіональних.
Загалом українські учасники у програмі «Горизонт 2020» виграли 163 гранти на загальну суму майже 27 млн євро. 14 проєктів координуються безпосередньо українськими організаціями. Найбільше коштів отримали проєкти Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «ХАІ».
Цього року представники та експерти від України вперше долучилися до роботи комітетів програми ЄС із досліджень та інновацій «Горизонт 2020» – загалом вони взяли участь у 20-ти засіданнях 10-ти комітетів. Це надзвичайно важливо, оскільки створюється ефективний канал інформації про зміни у програмі та нові можливості, та формується один з майданчиків вироблення політики програми «Горизонт Європа», яка стартуватиме із 2021 року.
На 2020 рік ЄС збільшив бюджет програми «Горизонт 2020» на 8,8%, щоб посилити наукову складову ініціативи «European Green Deal». Це – соціальна ініціатива, яка має на меті сприяти щоб до 2050 року ЄС досяг повної кліматичної нейтральності. Зараз у комітетах ведуться дискусії про тематичні пріоритети, за якими будуть оголошені додаткові конкурси наступного року.
Ініціатива «Українські дослідження в Швейцарії» (URIS) оголосила конкурс на дві стипендії: одну – на осінній семестр 2020 року і одну – на весняний семестр 2021 року. Стипендія URIS дозволяє проводити дослідження в Університеті Базеля впродовж шести місяців.
Ініціатива «Українські дослідження в Швейцарії» (URIS) оголосила конкурс на дві стипендії: одну – на осінній семестр 2020 року і одну – на весняний семестр 2021 року. Стипендія URIS дозволяє проводити дослідження в Університеті Базеля впродовж шести місяців.
Програма стипендій відкрита для докторантів та старших учених у галузі гуманітарних, культурних та соціальних наук, чиї дослідження можуть зробити істотний внесок у краще розуміння історії, суспільства, політики та культури України.
Основним напрямом роботи URIS в обох семестрах є «Україна і Європа з перехідною економікою». До участі у конкурсі запрошуються кандидати, які працюють над питаннями трансрегіонального та/або сучасного орієнтованого вимірювання.
22 травня 2019 року відбулось нагородження переможців конкурсу «Нагорода Sanofi молодим науковцям за дослідження у медицині». Цього року конкурсні роботи оцінювали провідні фахівці у сфері медицини, разом з експертами розвитку стартапів.
22 травня 2019 року відбулось нагородження переможців конкурсу «Нагорода Sanofi молодим науковцям за дослідження у медицині». Цього року конкурсні роботи оцінювали провідні фахівці у сфері медицини, разом з експертами розвитку стартапів.
Переможці отримали грошову нагороду у розмірі 150, 100 та 50 тисяч гривень від компанії Санофі.
Атестат відповідності ДССЗЗІ № 20963 від 20 грудня 2019 року, підтверджує, що комплексна система захисту інформації (КСЗІ) Єдиного державного вебпорталу відкритих даних https://data.gov.ua/ забезпечує захист інформації належним чином.
Атестат відповідності ДССЗЗІ № 20963 від 20 грудня 2019 року, підтверджує, що комплексна система захисту інформації (КСЗІ) Єдиного державного вебпорталу відкритих даних https://data.gov.ua/ забезпечує захист інформації належним чином.
Отримання такого Атестату є необхідною умовою для введення будь-якої системи в промислову експлуатацію.
КСЗІ створюється для того, щоб захистити інформацію від розголошення, витоку і несанкціонованого доступу. Це — умова надійного та стабільного функціонування будь-якої системи.
З 1-го січня 2020 року в Україні розпочнеться масштабна реформа вищої освіти. Буде змінено механізм фінансування та управління закладами, розширено можливості для освіти дорослих. Про це розповіла Міністр освіти і науки Ганна Новосад під час презентації концепції реформи.
З 1-го січня 2020 року в Україні розпочнеться масштабна реформа вищої освіти. Буде змінено механізм фінансування та управління закладами, розширено можливості для освіти дорослих. Про це розповіла Міністр освіти і науки Ганна Новосад під час презентації концепції реформи.
Міністр константувала, що якість вищої освіти не відповідає очікуванням роботодавців, студентів та суспільства загалом. Понад 70% українців вважають якість вищої освіти в Україні середньою, низькою або дуже низькою. Водночас у 2019 році серед офіційно зареєстрованих безробітних майже 50% складали люди з вищої освітою, тоді як частка безробітних із професійною освітою — 30%. Майже 40% студентів вважають, що зміст освітніх програм не відповідає потребам ринку праці. Одна з основних причин такої ситуації — неефективні стимули та некоректні правила гри, за яких система фінансування та управління не підтримує та не винагороджує найкращих викладачів та провідні заклади вищої освіти. Реформа має це змінити.
Розроблена МОН концепція передбачає зміну підходів до розподілу бюджетних коштів та фінансування загалом, управлінську автономію, удосконалення правил роботи з ректорами, створення наглядових органів та розширення можливостей для освіти дорослих.
Однією з перших новацій, що почне діяти вже з 1 січня 2020 року, стане нова формула фінансування вищої освіти. Буде ліквідована пряма залежність фінансування ЗВО від кількості студентів, а кошти спрямовувати до найкращих закладів, обраних за конкретними показниками.
80% бюджету університети отримають гарантовано для базових видатків. Решту коштів буде розподілено у залежності від таких показників, як масштаб університету, його позиції у міжнародних рейтингах, обсяг залучених із альтернативних джерел коштів тощо. Кількість студентів стане одним із кількох, але не єдиним критерієм розподілу коштів. У результаті університети матимуть більше мотивації підвищувати власну ефективність.
Ще одна новація реформи — впровадження індикативної собівартості навчання. Вона передбачає, що поступово вартість навчання студентів-контрактників зросте до рівня, який за кожного студента-бюджетника сплачує держава. Наразі окремі університети штучно занижують вартість контрактного навчання, і це шкодить усьому освітньому процесу. Впровадження реальної фінансової автономії для закладів — також частина реформи. Це допоможе вишам більше заробляти на власних продуктах та відійти від надмірної зарегульованості. Одним із інструментів, збільшення бюджету ЗВО стане здача приміщень в оренду. Якщо зараз на місцях залишається 50% від виручених коштів, то після реалізації — 100%. Буде спрощена процедура здачі в оренду та списання застарілого майна, можна буде реалізувати надлишкове майно.
Ще один напрям, за яким ЗВО отримають більше фінансової самостійності, — оплата праці. МОН бажає відмовитись від державного регулювання кількості викладачів та забезпечити вишам право самостійно визначати розміри оплати праці в межах наявних кошторисів.
Більше фінансової автономії заклади також зможуть отримати вийшовши зі статусу бюджетної установи. При цьому за ними залишать податкові, митні та інші преференції.
З січня 2020-го МОН укладатиме контракти з новообраними ректорами за новими правилами — з чіткими ключовими показниками ефективності, яких має на практиці досягти ректор. У контактах також визначатимуться чіткі строки виконання показників, а їх невиконання буде підставою для розірвання контракту.
Разом із тим, оновлені контракти нададуть ректорам право самостійно призначати заступників, керівників факультетів та інститутів за результатами конкурсного відбору на контрактній основі.
Новації у системі управління торкнуться також роботи колегіальних та інших органів. План змін передбачає виключення невластивих управлінських функцій з повноважень вчених рад та створення альтернативних — регіональних та інституційних наглядових рад вишів. Вони мають стати органом засновника вишу, який формуватиметься з представників держави, бізнесу та громадськості. Одним із завдань Наглядових рад стане моніторинг та аудит економічної діяльності ЗВО після виходу зі статусу бюджетної установи.
Окреме місце в концепції займають питання освіти дорослих. Так, вишам пропонують присвоювати освітні кваліфікації за результатами неформальної та інформальної освіти, впроваджувати гнучкий механізм бюджетного фінансування другої вищої освіти.
Проект сприяння академічній доброчесності започаткував Інформаційний бюлетень. Він призначений для тих, хто бажає отримати відповіді на запитання про різні аспекти академічної доброчесності, не упевнений у коректному використанні базової термінології, намагається вберегтись від плагіату або інших, інколи випадкових чи несвідомих порушень.
Проект сприяння академічній доброчесності започаткував Інформаційний бюлетень. Він призначений для тих, хто бажає отримати відповіді на запитання про різні аспекти академічної доброчесності, не упевнений у коректному використанні базової термінології, намагається вберегтись від плагіату або інших, інколи випадкових чи несвідомих порушень.
Українські та польські науковці разом працюватимуть над 15-ма двосторонніми науковими проектами в 2020-2021 роках. Перелік цих проєктів був затверджений під час засідання Спільної комісії з питань співробітництва у сфері науки і технологій, 23 грудня 2019 року у Варшаві.
Українські та польські науковці разом працюватимуть над 15-ма двосторонніми науковими проектами в 2020-2021 роках. Перелік цих проєктів був затверджений під час засідання Спільної комісії з питань співробітництва у сфері науки і технологій, 23 грудня 2019 року у Варшаві.
Спрямованість проєктів – нові технології та матеріали, екологія, енергоефективність, науки про життя, тощо.
Загалом у 2019 році українські вчені виконували 119 двосторонніх проектів з іноземними колегами. Це майже на чверть більше, ніж торік. Йдеться про проекти, в яких українська сторона фінансується за кошти держбюджету.
Активна співпраця тривала з 12 країнами, зокрема – державами ЄС, Індією, Китаєм, США, Білоруссю, Кореєю. Відновлюється співробітництво з Ізраїлем.
З української сторони у році, що минає, проекти виконували 59 закладів вищої освіти і наукових установи. Лідерами були – КНУ ім. Т. Шевченка – 10 та 7 країн-партнерів, НУ «Львівська політехніка» – 10 проектів та 7 країн-партнерів, Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН – 7 проектів та 6 країн-партнерів.
Команда Міністерства цифрової трансформації представила Концепцію проекту «Дія: Цифрова освіта», та результати першого в історії України соціологічного дослідження цифрових навичок українців.
Команда Міністерства цифрової трансформації представила Концепцію проекту «Дія: Цифрова освіта», та результати першого в історії України соціологічного дослідження цифрових навичок українців.
Виявилось, що 53,5% українців знаходяться нижче позначки середнього рівня у питаннях цифрової грамотності. Не володіють цифровими навичками 15,1% українців, а володіють низьким рівнем цифрових навичок 37,9% громадян. 34% українців у віці 18-70 років за останній рік ставали об’єктом хоча б одного з видів шахрайських дій в Інтернеті, а серед молоді у віці 10-17 років цей показник 49,5%. Найбільш незахищеними сегментами в інтернеті є молодь до 16 років та люди старші за 60 років».
21 січня 2020 року Уряд запускає Національну програму цифрової грамотності. У Міністерстві цифрової трансформації зазначають, що запуск програми та національної онлайн-платформи з цифрової грамотності — важлива подія.
Завдяки швейцарсько-українській Програмі EGAP, яка виконується Фондом Східна Європа, було проведене дослідження та підготовлено перші три освітні курси. Це: базовий курс із цифрової грамотності, цифрова грамотність для вчителів та курс для батьків щодо онлайн-безпеки дітей. Навчання відбуватиметься в ексклюзивному форматі, як освітній серіал. Замість рівнів будуть сезони, а замість уроків — освітні серії за участю експертів і селебріті.
Курси розроблені студією онлайн-освіти EdEra за підтримки компаній Google, Microsoft, Академія ДТЕК, ПРООН UNDP, EGAP, CISCO, Освіторія та Global Teacher Prize. Згодом на онлайн-платформі з’являться інші курси.
Федеральне міністерство освіти та наукових досліджень Німеччини розпочало нову програму “Німецько-українські центри передових досліджень в Україні”.
Федеральне міністерство освіти та наукових досліджень Німеччини розпочало нову програму “Німецько-українські центри передових досліджень в Україні”.
Підтримка надається для створення та роботи центрів передових досліджень під керівництвом провідного науковця, які виконують актуальні дослідження та розробки в Україні. При цьому вони повинні бути спроможними робити значний внесок в дослідження та розробки у відповідності до тематичних пріоритетів фахових програм Федерального міністерства освіти та наукових досліджень Німеччини та рамкових програм ЕС. Наукова спрямованість ЦПД значною мірою не обмежується.
У Німеччині підтримку можуть отримати провідні вищі навчальні заклади, позауніверситетські дослідницькі установи та комерційні підприємства, зокрема МСП.
Партнерами в Україні можуть бути вищі навчальні заклади та дослідницькі установи, які законодавчо визнані як інституції, що проводять наукові дослідження або їх консорціуми, що включають комерційні підприємства з потенціалом для розвитку нових або існуючих структур та можливостями для досягнення досконалості у наукових дослідженнях та інноваціях. Але також приватні компанії, як і місцеві органи влади та регіони можуть бути партнерами консорціуму з української сторони.
Фінансування надається у два окремі етапи, які передбачають окреме подання заявок: формування концепції ЦПД; Імплементація ЦПД.
Етап Iформування концепції ЦПД може триватидо 12 місяців та отримати фінансування в обсязі до 100.000 євро на один проект. Мета цього етапу – розроблення комплексної, детальної та надійної концепції, включаючи бізнес-план щодо створення/модернізації ЦПД. Етап складається з таких підетапів:
залучення провідного дослідника, який буде готовий створити ЦПД (обов’язкова участь під час етапу Імплементації);
план підбору персоналу. Залучення молодих науковців (випускників, постдокторів) з України, які співпрацюватимуть з провідним дослідником;
довгострокове бачення розвитку нового ЦПД, яке має бути актуальним для приймаючого регіону, включаючи довгострокову наукову та інноваційну стратегію на основі ґрунтовного аналізу;
детальний та надійний бізнес-план щодо створення нового або модернізації існуючого ЦПД відповідно до довгострокового бачення розвитку, розробка стратегії залучення стороннього фінансування після припинення підтримки. Приймаюча українська сторона повинна надати підтвердження забезпеченості базовим дослідницьким обладнанням та необхідною інфраструктурою.
Примірний зміст концепції ЦПД:
– визначення інноваційного та дослідницького профілю ЦПД;
– визначення юридичного статусу ЦПД, що забезпечує автономний, швидкий та ефективний процес прийняття рішень;
– забезпечення детальної угоди про співпрацю для всіх партнерів, включаючи чітке регулювання прав інтелектуальної власності;
– реалістичні підходи щодо залучення довгострокового фінансування (наприклад, підтримка на рівні регіонів, «материнських інститутів», за рахунок багатосторонніх програм підтримки та інших фінансових механізмів) та щодо вибору правової форми нового суб’єкту господарювання або аналіз переваг вибору правової форми існуючої науково-дослідної установи;
– підходи до формування структури управління (спочатку управління німецьким партнером у співпраці з українськими партнерами в рамках періоду надання підтримки). Рекомендується забезпечення конкурентних зарплат. Необхідно гарантувати культуру досконалості та меритократії;
– розроблення штатного розкладу, який включає, принаймні, одного підтвердженого провідного науковця (лист про наміри провідного науковця щодо роботи в ЦПД, тривалість зобов’язань, наприклад, 4 роки, 60% його часу) та містить привабливі умови праці залучення інших молодих українських науковців;
– створення спільних дослідницьких структур між партнерами;
– визначення необхідних інфраструктурних потреб у вибраних сферах досліджень;
– участь у міжнародних проектах та мережах, наприклад, з метою позиціювання щодо підтримки з боку ЕС в рамках багатосторонніх програм сприяння.
У випадку участі малих та середніх підприємств необхідно продемонструвати їх ключову роль у становленні ЦПД.
Етап IІ Імплементація ЦПД може тривати до 48 місяців та отримати фінансування в обсязі до 2.5 млн € (до 625,000 € на рік) на один проект.
Мета етапу – імплементація ЦПД з особливою увагою до створення стійких структур співробітництва, які забезпечать середньо- та довгострокове функціонування ЦПД. Перш за все фінансуються витрати на персонал створюваного ЦПД. Витрати на інфраструктуру, а також адміністративні та виробничі витрати на місці імплементації ЦПД покриватимуться відповідно до бізнес-плану. Проекти повинні визначити координаторів для спілкування з МОН.
Заявки на обох етапах будуть оцінюватись із залученням українських експертів, список яких визначає Міністерство освіти і науки України.. Перелік пропозицій з короткого списку проектів буде наданий МОН для коментарів та рекомендацій. Остаточний перелік проектів, які будуть фінансуватися, узгоджується обома міністерствами.
Для першого етапу передбачається обрання до десяти проектних пропозицій, яким буде запропоновано розробити концепцію ЦПД.
Для другого етапу буде відібрано до трьох проектних пропозицій для створення ЦПД.
Німецькі університети та позауніверситетські науково-дослідні установи і малі та середні підприємства зі штаб-квартирою у Німеччині подають заявки щодо співпраці з українськими партнерами.
Будуть фінансуватись наступні види видатків:витрати на проїзд; семінари та конференції; витрати на персонал (принаймні одна на міжнародному рівні конкурентна посада для провідного наукового співробітника, принаймні чотири подальші посади для аспірантів, докторантів/постдокторів) експлуатаційні та адміністративні витрати в Німеччині; обладнання та витратні матеріали, якщо вони не перевищують 10% загальної вартості проекту та вважаються необхідними.
Термін подання заявок до 15 березня 2019 р.
Заявники з Німеччини запрошуються подати ескізи проектів виключно в електронному вигляді через систему заявок «easy-Online» (https://foerderportal.bund.de/easyonline/reflink.jsf?m=IB-GUS/RUS&b=EXZELLENZKERNE_UKR&t=SKI) не пізніше 15 березня 2020 року. Супроводження конкурсу здійснює підрозділ з управління проектами Німецького центру авіації та космонавтики (DLR Projektträger).
Консультації щодо програми надає контактна особа у DLR Projektträger пан др. Томас Рейнеке (Телефон: +49 228/38 21 14 48, Email: thomas.reineke@dlr.de).
Зацікавлені українські партнери можуть звертатися за консультацією до Експерта з дослідницької кооперації пана Еріха Бістрікера (Tel.: +38 (044) 234-72-24 / Erich.Bistriker@ukrde.com.ua).
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
