2019-го наукові установи почнуть оцінювати за новими правилами – МОН розробило відповідну методику

Цьогоріч в Україні почнеться оцінювання наукових установ за новими правилами – його проводитимуть незалежні експерти на основі єдиних, прозорих критеріїв, з урахуванням специфіки кожного закладу. Від результатів залежатиме рівень державної підтримки.

Цьогоріч в Україні почнеться оцінювання наукових установ за новими правилами – його проводитимуть незалежні експерти на основі єдиних, прозорих критеріїв, з урахуванням специфіки кожного закладу. Від результатів залежатиме рівень державної підтримки.

Старт державній атестації відкриває наказ Міністерства освіти і науки України від 17.09.2018 № 1008 «Деякі питання державної атестації наукових установ», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 року, яким затверджено методику оцінювання, а також положення про експертні групи та експертну комісію. Він діє з 2 січня 2019 року, а оприлюднений 9 січня 2019-го.

«Протягом останніх двох років ми разом із науковою спільнотою провели серйозну підготовчу роботу, щоб із 2019-го почалася передбачена законом атестація наукових установ за новими правилами. Зокрема, Урядом було прийнято Порядок атестації в який заклали дві найважливіші речі., Перше – оцінювати результати діяльності установ будуть не Міністерства та Президії академій наук, у підпорядкуванні яких перебувають ці установи, а незалежні експерти. Причому оцінюватимуть на основі прозорих і зрозумілих кількісних показників. Так ми мінімізуємо конфлікт інтересів. Друге – створено основу для того, щоб державна підтримка установи напряму залежала від ефективності її роботи: кращі отримуватимуть більше, а неефективні мають бути реорганізовані чи ліквідовані. Зараз ми затвердили методику, де прописали, як саме має проводитися оцінювання, за якими критеріями, як визначатиметься оцінка та класифікаційна група установи тощо», – зазначив заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха.

Наприклад, під час оцінювання враховуватимуть такі показники як результати наукової діяльності за останні 3 роки, стратегія розвитку на наступні 5 років, публікаційна активність, ефективність використання ресурсів, рівень міжнародної інтеграції, кадровий потенціал тощо. При цьому обов’язково враховуватиметься специфіка різних галузей наук та особливостей діяльності наукових установ різних профілів – природничих, гуманітарних, військових та інших.

Оцінювання проводитимуть експертні групи, що створюватимуться за різними науковими напрямками, а результати атестації визначатиме єдина експертна комісія.

Для проходження державної атестації установа повинна буде подати до МОН заявку та відповідні інформаційні матеріали, на основі яких визначатиметься класифікаційна оцінка установи (розраховується в спеціальній формі за 4-ма групами конкретних показників) та рейтингова оцінка установи (виставляється експертною групою на підставі вивчення всіх наданих матеріалів).

Залежно від класифікаційної та рейтингової оцінок експертна комісія визначатиме атестаційну оцінку й відноситиме установу до однієї з чотирьох класифікаційних груп:

  1. наукові установи-лідери;
  2. стабільні наукові установи, що можуть бути провідними за певними напрямами наукових досліджень;
  3. наукові установи, що є унікальними у певній галузі, але демонструють невисокий рівень розвитку потенціалу;
  4. наукові установи, для яких наукова, науково-технічна або інноваційна діяльність перестали бути основним видом діяльності, які не є унікальними у відповідній галузі та втратили перспективи розвитку.

Як і раніше, атестація проводитиметься не рідше, ніж раз на 5 років, і  буде обов’язковою для:

  • наукових установ державної, комунальної форм власності;
  • наукових установ, у статутних капіталах яких є частка, що належить державі;
  • наукових установ Національної академії наук, національних галузевих академій наук.

Передбачається, що процес подання матеріалів та оцінювання відбуватиметься через спеціальну інформаційно-аналітичну систему, створення якої наразі перебуває на фінальному етапі. Після запуску системи, формування експертної комісії та експертних груп почнеться державна атестація перших установ. Планується, що за цей рік пройти її зможуть понад 100 наукових установ.

Варто зауважити, що 2019 року також має початися державна атестація вишів у частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності за науковими напрямами, – найкращі з яких зможуть отримати базове фінансування на науку. Відповідна методика оцінювання вже створена та перебуває на стадії погодження і затвердження.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/2019-go-naukovi-ustanovi-pochnut-ocinyuvati-za-novimi-pravilami-mon-rozrobilo-vidpovidnu-metodiku

2019-01-10

2019-01-10
Share

Відкрито прийом заявок на конкурси стартап та інноваційних проектів, а переможців визначать у травні на Всеукраїнському фестивалі інновацій

Стартував прийом робіт на Конкурс стартап проектів і Конкурс інноваційних проектів – заявки можна подати до 28 лютого 2019 року. Обидва конкурси пройдуть у межах щорічного Всеукраїнського фестивалю інновацій, який відбудеться 14-16 травня 2019 року.

Стартував прийом робіт на Конкурс стартап проектів і Конкурс інноваційних проектів – заявки можна подати до 28 лютого 2019 року. Обидва конкурси пройдуть у межах щорічного Всеукраїнського фестивалю інновацій, який відбудеться 14-16 травня 2019 року.

Так, участь у Конкурсі стартап-проектів можуть взяти роботи, представлені вишами, науковими установами національних академій наук або міністерств, а також закладами профосвіти. Проекти мають бути спрямовані на пошук бізнес-моделі, що дозволить швидко вийти на ринок та масштабувати новостворені продукти/послуги. Стадія готовності проекту – не менш як прототип.

Конкурс проходитиме за двома напрямами: Hardware стартапи та Software стартапи (IT – стартапи).  Відбір фіналістів триватиме до 22 березня 2019 року. Результати відбору оприлюднять на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України не пізніше 25 березня 2019 року. Окрім цього, до 30 квітня 2019 року для фіналістів проведуть додатковий тренінг щодо підготовки презентацій проектів українською та англійською мовами у фіналі конкурсу. Участь у заході безкоштовна. Однак витрати на відрядження покриваються за рахунок учасників.

Участь у Конкурсі інноваційних проектів можуть взяти роботи, спрямовані на створення й реалізацію інноваційного продукту. Вони мають бути представлені закладами вищої чи професійної освіти, науковими установами національних академій наук або міністерств.

Інноваційний проект має містити такі структурні елементи:

  • визначені цілі та задачі;
  • комплекс конкретних досліджень і розробок;
  • економічне, ресурсне та організаційне обґрунтування.

Стадія готовності проекту – не менш як прототип. Відбір фіналістів триватиме до 22 березня 2019 року. Результати відбору оприлюднять на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України не пізніше 25 березня 2019 року. Фіналісти також мають підготувати презентації проектів. Участь у заході безкоштовна. Переможців обох конкурсів обиратиме фахове журі, сформоване з представників інноваційних структур, венчурного бізнесу, міжнародних організацій та фондів тощо. Найкращі проекти будуть відзначені та отримають підтримку для реалізації від партнерів Всеукраїнського фестивалю інновацій. Партнерами заходу виступають Європейська мережа підприємництва, провідні міжнародні та вітчизняні компанії.

У межах фестивалю також відбудуться інші заходи, докладніше можна дізнатися на сторінці: https://mon.gov.ua/ua/2019-rik-festival-innovacij

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/vidkrito-prijom-zayavok-na-konkursi-startap-ta-innovacijnih-proektiv-yih-prijmayut-do-28-lyutogo-peremozhciv-viznachat-u-travni-na-vseukrayinskomu-festivali-innovacij

2019-01-09

2019-01-09
Share

Визначено переможців конкурсу стартапів Karazin StartUp Week

На базі центру підприємництва Харківського національного університету ім. В. Каразіна провели фінал конкурсу стартапів Karazin StartUp Week. За результатами відбіркових змагань за першість боролися 10 команд з різних вишів Харкова. Конкурс тривав понад 3 місяці. Впродовж цього часу учасники слухали лекції фахівців Каразінської школи бізнесу та підприємців. Вони також взяли участь у вирішенні кейсів, менторських консультаціях, вирішували командні завдання тощо. У фіналі студенти пропонували стартап-проекти та доводили журі їх суспільну користь. Крім того, учасники розробляли план, за яким їх проект можна реалізувати.

На базі центру підприємництва Харківського національногоуніверситету ім. В. Каразіна провели фінал конкурсу стартапів Karazin StartUp Week.  За результатами відбіркових змагань за першість боролися 10 команд з різних вишів Харкова. Конкурс тривав понад 3 місяці. Впродовж цього часу учасники слухали лекції фахівців Каразінської школи бізнесу та підприємців. Вони також взяли участь у вирішенні кейсів, менторських консультаціях, вирішували командні завдання тощо. У фіналі студенти пропонували стартап-проекти та доводили журі їх суспільну користь. Крім того, учасники розробляли план, за яким їх проект можна реалізувати.

Так, перемогу отримали такі команди:

  1. місце: Portosha – команда, яка пропонує інноваційні крафтові продукти власної рецептури та приготування;
  2. місце: Ninja Off-light – команда виготовляє та поширює на європейський та американський ринки вироби з вуглепластику, які світяться в темряві;
  3. місце: Paper&pepper – студенти створюють полігональні фігури з дизайнерського картону і вже мають кілька готових робіт.

Загалом до конкурсу долучилися понад 200 студентів.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/u-hneu-viznachili-peremozhciv-konkursu-startapiv-karazin-startup-week

2019-01-04

2019-01-04
Share

Студентів, які вивчають словацьку мову та культуру, запрошують на односеместрове навчання до словацького вишу

Українським студентам пропонують пройти односеместрове навчання на філософському факультеті Університету ім. Коменського (м. Братислава, Словаччина). Пропозиція зацікавить тих, хто вивчає словацьку мову і культуру за навчальною програмою словакістика. Навчання проходитиме у літньому семестрі 2018/2019 академічного року. Термін подачі заявок - 10 січня 2019 року.

Українським студентам пропонують пройти односеместрове навчання на філософському факультеті Університету ім. Коменського (м. Братислава, Словаччина). Пропозиція зацікавить тих, хто вивчає словацьку мову і культуру за навчальною програмою словакістика. Навчання проходитиме у літньому семестрі 2018/2019 академічного року.

Термін подачі заявок – 10 січня 2019 року.

Докладна інформація про навчальні дисципліни, розмір стипендій та умови участі міститься  в інформаційному бюлетені.

Організаторами є Міністерство освіти, науки, досліджень та спорту Словацької Республіки у співпраці з «Studia Academica Slovaca» – Центром словацької мови як іноземної та іншими кафедрами філософського факультету Університету ім. Коменського.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/studentiv-yaki-vivchayut-slovacku-movu-ta-kulturu-zaproshuyut-na-odnosemestrove-navchannya-do-slovackogo-vishu

2019-01-04

2019-01-04
Share

Конкурс на отримання стипендії для навчання у вишах Румунії

Міністерство закордонних справ Румунії та Міністерство національної освіти Румунії надають 85 стипендій для навчання у закладах вищої освіти. Стипендіати зможуть здобути рівень магістра або бакалавра, а також навчатися в аспірантурі. Термін подачі документів – 28 лютого 2019 року.

Міністерство закордонних справ Румунії та Міністерство національної освіти Румунії надають 85 стипендій для навчання у закладах вищої освіти. Стипендіати зможуть здобути рівень магістра або бакалавра, а також навчатися в аспірантурі.

Термін подачі документів – 28 лютого 2019 року.

Навчання проходитиме румунською, тому студенти, які не володіють мовою на достатньому рівні, мають пройти підготовчий курс протягом року. Після цього вони складають мовний іспит на базі вишу або надають сертифікат підтвердження рівня володіння румунською (щонайменше В1) відповідно до загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти.

Докладніше про конкурс та перелік необхідних документів є на сайті МЗС Румунії (https://www.mae.ro/en/node/10250).

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/ukrayinciv-zaproshuyut-vzyati-uchast-u-konkursi-na-otrimannya-stipendiyi-dlya-navchannya-u-vishah-rumuniyi

2019-01-04

2019-01-04
Share

Уряд Чехії виділив стипендії для вивчення чеської мови

Міністерство освіти, молоді, фізичного виховання Чеської Республіки виділило 4 стипендії для українських студентів і викладачів вишів на участь у Літній школі слов’янських студій, що проходить у Чехії. Пропозиція зацікавить тих, хто вивчає чеську мову або хоче покращити її знання. Термін подачі заявок – 6 березня 2019 року.

Міністерство освіти, молоді, фізичного виховання Чеської Республіки виділило 4 стипендії для українських студентів і викладачів вишів на участь у Літній школі слов’янських студій, що проходить у Чехії. Пропозиція зацікавить тих, хто вивчає чеську мову або хоче покращити її знання.

Термін подачі заявок – 6 березня 2019 року.

У межах Літньої школи учасники майже місяць відвідуватимуть курси чеської мови, де викладатимуть для усіх рівнів знання мови – від початкового і вище. Під час відбору кандидатів перевага надаватиметься аплікантам, які вже вивчають чеську. Серед інших вимог – вік не молодше 18 років.

Навчання проходитиме на базі таких вишів:

– Університет імені Масарика в Брно –  2 стипендії;

– Університет Палацького в Оломоуці – 1 стипендія;

– Карлів університет у Празі – 1 стипендія.

Усі витрати, пов’язані з перебуванням та навчанням, покриває чеська сторона.

З інформацією про Літні школи слов’янських студій можна ознайомитись за посиланням https://bit.ly/2VqeB9M

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/uryad-chehiyi-vidiliv-stipendiyi-dlya-vivchennya-cheskoyi-movi-ukrayinskim-studentam-i-vikladacham-zvo

2019-01-03

2019-01-03
Share

Більші можливості від школи та закладів профосвіти до вишів і наукових установ — МОН визначило 10 пріоритетів на 2019 рік

2019-й має стати роком розвитку та зростання для усіх сфер від школи та закладів профосвіти до вишів і наукових установ — кожна із них отримала місце у 10-ці основних пріоритетів Міністерства освіти і науки на наступні 12 місяців. Про це розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час підсумкової прес-конференції «Робота МОН: підсумки 2018-го/візія 2019-го», яка відбулася у креативному просторі Fedoriv Hub, що в Києві.

2019-й має стати роком розвитку та зростання для усіх сфер від школи та закладів профосвіти до вишів і наукових установ  —   кожна із них отримала місце у 10-ці основних пріоритетів Міністерства освіти і науки на наступні 12 місяців. Про це розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час підсумкової прес-конференції «Робота МОН: підсумки 2018-го/візія 2019-го», яка відбулася у креативному просторі Fedoriv Hub, що в Києві.

«Очевидно, що коло пріоритетів значно ширше, однак ми хочемо концентровано представити саме ті напрями, які торкнуться найбільшої кількості учнів, науковців, батьків, педагогів та викладачів. Можу відповідально заявити, що 2019-й рік буде не менш складним, ніж 2018-й, проте, в частині зростання реальних можливостей для кожного  він стане дійсно визначним»,   —  повідомила Лілія Гриневич. Зокрема:

Старт роботи Національного фонду досліджень 

Нещодавно за рішенням Уряду було створено Національний фонд досліджень, а вже 2019-го року він має розпочати грантову підтримку наукових досліджень та розробок. Передбачається, що НФД стане одним з ключових кроків з реформування системи фінансування науки в Україні.  У бюджеті вже передбачено понад 260 млн грн на його роботу. «Для нас принципове завдання не просто створити Фонд, а наповнити його якісно новим змістом, прозорими процедурами для функціонування та фінансування проектів. Ми створили таку структуру, щоб повноваження всередині Фонду були логічно розподілені та мінімізували конфлікти інтересів», — наголосила Лілія Гриневич. Фонд надаватиме грантову підтримку як на фундаментальні наукові дослідження з природничих, технічних, суспільних та гуманітарних наук, так і на прикладні наукові дослідження та розробки за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки. Гранти також спрямовуватимуться на розвиток матеріально-технічної бази наукових досліджень і розробок, дослідницької інфраструктури, на проекти молодих вчених, наукове стажування, зокрема, за кордоном, популяризацію науки тощо.

Початок роботи центрів колективного користування обладнанням у закладах вищої освіти

2019-го в університетах почнуть роботу центри колективного користування обладнанням — простори, де науковці зможуть приїхати та провести потрібні заміри для своїх досліджень на надсучасному обладнанні. «Наукове обладнання надзвичайно дороге, його відсутність — одна з найсуттєвіших проблем нашої науки, його взагалі  системно не закуповували і не оновлювали впродовж незалежності. Очевидно, що ми не можемо закупити обладнання у кожен університет та кожну наукову установу, ми просто не заробляємо стільки грошей. Тому ми пішли іншим шляхом — ми інвестуємо в створення центрів колективного користування обладнанням, куди науковці зможуть прийти і провести потрібні заміри і дослідження, записавшись у графік роботи центру», — розтлумачила Лілія Гриневич. Наразі вже створено 8 таких центрів, які почнуть активну роботу у 2019-му. Впродовж року буде створено ще 4 таких центри. Для цього 2018-го було витрачено 28 млн грн, а 2019-го буде інвестовано ще 30 млн грн.

Впровадження базового фінансування науки у вишах 

100 млн грн буде спрямовано на впровадження базового фінансування науки в університетах — механізму, що допоможе вишам будувати  довгострокову дослідницьку політику. Передбачається, що це буде довгострокове фінансування розвитку наукових напрямків в окремих університетів, що зможуть пройти атестацію наукової роботи. Основна особливість у тому, що атестуватимуть не заклад загалом, а саме розвиток наукових напрямів. Тобто довгострокове фінансування науки заклади отримуватимуть саме на ті напрями, де вони об’єктивно кращі.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/bilshi-mozhlivosti-vid-shkoli-ta-zakladiv-profosviti-do-vishiv-i-naukovih-ustanov-mon-viznachilo-10-prioritetiv-na-2019-rik

2019-01-02

2019-01-02
Share

МОН розповіло про 10 основних здобутків упродовж 2018-го – рік був складним, але дуже продуктивним

2019-й має стати роком розвитку та зростання для усіх сфер від школи та закладів профосвіти до вишів і наукових установ — кожна із них отримала місце у 10-ці основних пріоритетів Міністерства освіти і науки на наступні 12 місяців. Про це розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час підсумкової прес-конференції «Робота МОН: підсумки 2018-го/візія 2019-го», яка відбулася у креативному просторі Fedoriv Hub, що в Києві.

2019-й має стати роком розвитку та зростання для усіх сфер від школи та закладів профосвіти до вишів і наукових установ  —   кожна із них отримала місце у 10-ці основних пріоритетів Міністерства освіти і науки на наступні 12 місяців. Про це розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час підсумкової прес-конференції «Робота МОН: підсумки 2018-го/візія 2019-го», яка відбулася у креативному просторі Fedoriv Hub, що в Києві.

«Очевидно, що коло пріоритетів значно ширше, однак ми хочемо концентровано представити саме ті напрями, які торкнуться найбільшої кількості учнів, науковців, батьків, педагогів та викладачів. Можу відповідально заявити, що 2019-й рік буде не менш складним, ніж 2018-й, проте, в частині зростання реальних можливостей для кожного  він стане дійсно визначним»,   —  повідомила Лілія Гриневич.

Вона підкреслила, що визначені пріоритети рівноцінні між собою та розташовані за принципом від найменшого «споживача» до найстаршого.

Серед  10 основних пріоритетів, зокрема, є:

Становлення Національної системи кваліфікацій: зв’язок між ринком праці та освітою

Становлення Національної системи кваліфікацій — це зведення «мосту» між ринком праці та освітою. Ця робота триватиме не один рік, а на 2019 заплановано початок роботи Національного агентства кваліфікацій. Воно має такі основні завдання: акредитація кваліфікаційних сертифікаційних центрів, координація мережі таких центрів, участь у розробці професійних стандартів, розробка методики зіставлення професійних та академічних стандартів тощо.  Тобто йдеться про те, як стандарти професій будуть співвідноситись з освітніми стандартами, як вони оновлюватимуться. Це має полегшити доступ до підтвердження чи отримання професійної кваліфікації, створити систему визнання неформального та інформального навчання.

Старт роботи Національного фонду досліджень 

Нещодавно за рішенням Уряду було створено Національний фонд досліджень, а вже 2019-го року він має розпочати грантову підтримку наукових досліджень та розробок. Передбачається, що НФД стане одним з ключових кроків з реформування системи фінансування науки в Україні.  У бюджеті вже передбачено понад 260 млн грн на його роботу. «Для нас принципове завдання не просто створити Фонд, а наповнити його якісно новим змістом, прозорими процедурами для функціонування та фінансування проектів. Ми створили таку структуру, щоб повноваження всередині Фонду були логічно розподілені та мінімізували конфлікти інтересів», — наголосила Лілія Гриневич. Фонд надаватиме грантову підтримку як на фундаментальні наукові дослідження з природничих, технічних, суспільних та гуманітарних наук, так і на прикладні наукові дослідження та розробки за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки. Гранти також спрямовуватимуться на розвиток матеріально-технічної бази наукових досліджень і розробок, дослідницької інфраструктури, на проекти молодих вчених, наукове стажування, зокрема, за кордоном, популяризацію науки тощо.

Початок роботи центрів колективного користування обладнанням у закладах вищої освіти

2019-го в університетах почнуть роботу центри колективного користування обладнанням — простори, де науковці зможуть приїхати та провести потрібні заміри для своїх досліджень на надсучасному обладнанні. «Наукове обладнання надзвичайно дороге, його відсутність — одна з найсуттєвіших проблем нашої науки, його взагалі  системно не закуповували і не оновлювали впродовж незалежності. Очевидно, що ми не можемо закупити обладнання у кожен університет та кожну наукову установу, ми просто не заробляємо стільки грошей. Тому ми пішли іншим шляхом — ми інвестуємо в створення центрів колективного користування обладнанням, куди науковці зможуть прийти і провести потрібні заміри і дослідження, записавшись у графік роботи центру», — розтлумачила Лілія Гриневич. Наразі вже створено 8 таких центрів, які почнуть активну роботу у 2019-му. Впродовж року буде створено ще 4 таких центри. Для цього 2018-го було витрачено 28 млн грн, а 2019-го буде інвестовано ще 30 млн грн.

Впровадження базового фінансування науки у вишах 

100 млн грн буде спрямовано на впровадження базового фінансування науки в університетах — механізму, що допоможе вишам будувати  довгострокову дослідницьку політику. Передбачається, що це буде довгострокове фінансування розвитку наукових напрямків в окремих університетів, що зможуть пройти атестацію наукової роботи. Основна особливість у тому, що атестуватимуть не заклад загалом, а саме розвиток наукових напрямів. Тобто довгострокове фінансування науки заклади отримуватимуть саме на ті напрями, де вони об’єктивно кращі.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/bilshi-mozhlivosti-vid-shkoli-ta-zakladiv-profosviti-do-vishiv-i-naukovih-ustanov-mon-viznachilo-10-prioritetiv-na-2019-rik

2018-12-29

2018-12-29
Share

Відкрили лабораторію з робототехніки, де студенти вчитимуться керувати мобільними платформами та реалізовуватимуть стартапи

На факультеті електроніки та комп’ютерних технологій Львівського національного університету ім. І. Франка відкрили новітню лабораторію з робототехніки. У ній студенти практикуватимуться у розробці алгоритмів та керуватимуть реальними мобільними платформами. Нову лабораторію наповнили сучасним обладнанням, серед якого - сучасні комп’ютери, інтерактивні роботи та матеріали для їхньої модернізації. Усе це дозволить винахідникам працювати над алгоритмами для роботів вищого рівня - комп'ютерним зором, аналізом мовлення тощо. Лабораторія також стане осередком, де вони зможуть працювати над власним стартапом.

На факультеті електроніки та комп’ютерних технологій Львівського національного університету ім. І. Франка  відкрили новітню  лабораторію з робототехніки.  У ній студенти практикуватимуться у розробці алгоритмів та керуватимуть реальними мобільними платформами. Нову лабораторію наповнили сучасним обладнанням, серед якого – сучасні комп’ютери, інтерактивні роботи та матеріали для їхньої модернізації. Усе це дозволить винахідникам працювати над алгоритмами для роботів вищого рівня – комп’ютерним зором, аналізом мовлення тощо. Лабораторія також стане осередком, де вони зможуть працювати над власним стартапом.

Під час відкриття лабораторії команда студентів презентувала робота RoDog, який знає 6 голосових команд та орієнтується у просторі. Робота над проектом проходила на факультативних заняттях з робототехніки, які досвідчені ІТ-фахівці спільно з викладачем факультету розпочали  ще на початку навчального року. Відкриття лабораторії в ЛНУ ім. І. Франка відбулось з ініціативи компанії SoftServe.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/v-lnu-vidkrili-laboratoriyu-z-robototehniki-de-studenti-vchitimutsya-keruvati-mobilnimi-platformami-ta-realizovuvatimut-startapi

2018-12-29

2018-12-29
Share

Затверджено склад наукової ради Національного фонду досліджень, який з 2019 року надаватиме гранти українським вченим – рішення КМУ

Уряд затвердив склад наукової ради Національного фонду досліджень України (НФД) – до неї увійшли 30 українських вчених з наукових установ та вишів. Відповідне розпорядження було прийнято сьогодні, 27 грудня 2018 року, під час засідання Кабінету Міністрів України. 16 членів ради призначені на 2 роки, а інші 14 – на 4. Вони працюватимуть в трьох секціях: природничих, технічних наук та математики (14 членів); біології, медицини та аграрних наук (9 членів); соціальних та гуманітарних наук (7 членів).

Уряд затвердив склад наукової ради Національного фонду досліджень України (НФД)  – до неї увійшли 30 українських вчених з наукових установ та вишів. Відповідне розпорядження було прийнято сьогодні, 27 грудня 2018 року, під час засідання Кабінету Міністрів України.

16 членів ради призначені на 2 роки, а інші 14 – на 4. Вони працюватимуть в трьох секціях: природничих, технічних наук та математики (14 членів); біології, медицини та аграрних наук (9 членів); соціальних та гуманітарних наук (7 членів).

Першочерговим завданням наукової ради буде обрання голови Нацфонду та формування дирекції, зокрема, розробка Порядку обрання, призначення та звільнення виконавчого директора, його заступників, керівників структурних підрозділів дирекції, а також проведення конкурсу щодо обрання виконавчого директора. Потому – після повноцінного старту роботи НФД – рада відповідатиме за формування умов конкурсів, визначення тематичних напрямів, координацію та контроль проведення експертизи й відбору проектів.

 «Конкурс з обрання членів наукової ради Фонду провів Науковий комітет Нацради з питань розвитку науки і технологій. 30 листопада, під час засідання Нацради, обраний склад було схвалено, і МОН максимально оперативно підготувало та погодило проект відповідного розпорядження Уряду. Для нас було одним із пріоритетів, щоб склад наукової ради був остаточно затверджений і вона могла почати виконувати свої функції. Зараз рада має важливу місію – дати старт роботі Нацфонду, щоб українські вчені якомога швидше почали отримувати гранти на фінансування власних проектів», – пояснила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Вона також наголосила, що паралельно – аби НФД якнайшвидше розпочав працювати та отримав кошти як головний розпорядник – триватиме процес його реєстрації як юридичної особи. До того, як Фонд отримає цей статус, кошти, закладені на його роботу на 2019 рік, перебувають в бюджеті МОН. Це – майже 262,5 млн гривень. Після реєстрації Фонду ці гроші одразу будуть передані йому як головному розпоряднику бюджетних коштів.

Фонд надаватиме грантову підтримку як на фундаментальні наукові дослідження з природничих, технічних, суспільних та гуманітарних наук, так і на прикладні наукові дослідження та розробки за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки.

Гранти також спрямовуватимуться на розвиток матеріально-технічної бази наукових досліджень і розробок, дослідницької інфраструктури, на проекти молодих вчених, наукове стажування, зокрема, за кордоном, популяризацію науки тощо.

Передбачено, що гранти будуть індивідуальні, колективні та інституційні.

Органами управління Фонду є:

  • наглядова рада (Науковий комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій);
  • наукова рада;
  • голова фонду (його обирає із свого складу наукова рада)
  • дирекція.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/zatverdzheno-sklad-naukovoyi-radi-nacionalnogo-fondu-doslidzhen-yakij-z-2019-roku-nadavatime-granti-ukrayinskim-vchenim-rishennya-kmu

2018-12-27

2018-12-27
Share