[spacious_author]
Ключові досягнення Уряду у 2021 році

Ключові досягнення Уряду у 2021 році

Кабінет Міністрів України презентував основні досягнення за підсумками 2021 року.

Кабінет Міністрів України презентував основні досягнення за підсумками 2021 року.

Серед ключових досягнень Уряду у 2021 році названі: підвищення пенсій, «авіаційний безвіз» із Євросоюзом,  ВВП, забезпечення України ефективними вакцинами.

Упродовж року що минув для різних категорій пенсіонерів Уряд десять разів підвищував пенсії. У результаті середня виплата зросла до 4 тис. грн і вперше з 2014 року перевищила прожитковий мінімум.

У 2021 році держава витратила понад 35 млрд грн на фінансування протидії коронавірусу. Кошти були спрямовані на доплати медикам, забезпечення кисневим обладнанням, тестування тощо. В Україну поставлено від початку минулого року понад 40 млн доз різних вакцин проти COVID-19. Повний курс щеплення пройшли біля 44% дорослих українців.

Минулий рік Україна завершила з найбільшим обсягом експорту товарів за останні дев’ять років та рекордним номінальним ВВП.

Укладення угоди про Спільний авіаційний простір із Європейським Союзом збільшить географію польотів та сприятиме здешевленню квитків, розширить доступ українських перевізників на ринок ЄС, а європейських перевізників – на ринок України. Розпочато створення українського державного авіаперевізника Ukrainian National Airlines. Продовжується активний розвиток внутрішніх перевезень завдяки будівництву та модернізації регіональної мережі авіахабів. У рамках програми Президента України «Велике будівництво» продовжувалось відновлення, будівництво та ремонт дорожньої інфраструктури.

Торік було досягнуто значного прогресу в розвитку публічних електронних послуг. Українські COVID-сертифікати отримали визнання в ЄС, Україна стала першою державою в світі, в якій цифрові паспорти в смартфоні стали повними юридичними аналогами звичайних документів, на порталі та у застосунку «Дія» додалось понад 20 електронних послуг і стали доступними для українців уже 15 цифрових документів.

З 1 жовтня 2021 року були знижені тарифи на електроенергію.

Детальніше: https://bit.ly/3tijCoj, https://bit.ly/3qbQNrP

Фото: скріншот

2022-01-10
Share
Зимова школа молодих бібліотекарів Української бібліотечної асоціації «Бібліотека в онлайні»

Зимова школа молодих бібліотекарів Української бібліотечної асоціації «Бібліотека в онлайні»

14-17 лютого 2022 року відбудеться зимова школа молодих бібліотекарів Української бібліотечної асоціації «Бібліотека в онлайні».

14-17 лютого 2022 року відбудеться зимова школа молодих бібліотекарів Української бібліотечної асоціації «Бібліотека в онлайні».

Організатор – Молодіжна секція ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Захід покликаний допомогти молодим бібліотекарям швидко та легко адаптуватися у мінливому середовищі, надати дієві інструменти для просування бібліотечної роботи онлайн.

Ключовим елементом навчальної програми школи стануть особливості бібліотечної роботи онлайн в умовах нової реальності. У процесі навчання будуть розглянуті наступні питання:
– тренди розвитку бібліотек;
– створення контенту для соціальних мереж;
– оптимізація вебсайту бібліотеки;
– організація онлайнових подій та живих трансляцій;
– ведення подкастів;
– штучний інтелект у бібліотеках;
– Discovery системи та ОРАС.

Програмою також передбачено проведення тренінгів, майстер-класів, інтерактивних вправ, командна робота, спільна підготовка проектів, знайомство з молодими бібліотекарями України.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація та сплата організаційного внеску.

Детальніше: https://bit.ly/3qc42Zp, https://bit.ly/3zG6cDT, https://bit.ly/3JThb1z

Фото: УБА

2022-01-10
Share
Інновації та використання даних у містах

Інновації та використання даних у містах

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Інновації та використання даних у містах: шлях до підвищення благополуччя».

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Інновації та використання даних у містах: шлях до підвищення благополуччя».

Звіт є першим у своєму роді дослідженням, в якому представлені докази того, як інвестиції міст у інновації та використання даних можуть сприяти підвищенню життєвого рівня їх мешканців. Проведений аналіз різних способів, якими місцеві органи влади нарощують потенціал на стратегічному та технічному рівнях, – від організаційної структури та стратегії до розподілу ресурсів та оцінювання результатів.

Доведено, що міста з більш високим інноваційним потенціалом державного сектора та практикою використання даних мають більш високий рівень задоволеності його жителями містом і життям у ньому. Крім того, при розгляді ключових аспектів благополуччя (від помешкання до оточуючого середовища, здоров’я та пішохідної доступності) міста з більш високим інноваційним потенціалом та методами використання даних перевершили міста з більш низьким потенціалом.

У звіті розглядаються наступні питання:
– зв’язок із благополуччям жителів міських інновацій та використання даних;
– інновації як елемент політики в містах;
– використання даних як елемент розроблення політики;
– використання інновацій і даних під час кризи COVID-19;
– нарощування потенціалу інновацій та використання даних міською владою.

Дослідження надає політичні рекомендації для органів влади міст на всіх етапах впровадження інновацій і використання даних, які основані на передових практиках та результатах опитування, проведеного у понад 140 містах. Рекомендації стосуються того, як проаналізувати зусилля, розробити та впровадити стратегії, покращити впровадження інновацій та програм використання даних. Вони покликані допомогти містам визначити пріоритети та ресурси, необхідні для підвищення їх інноваційного потенціалу й використання даних для покращання благополуччя мешканців.

Детальніше: https://bit.ly/3tf6D6Y, https://bit.ly/3F7tcg4, https://doi.org/10.1787/9f53286f-en

Фото: скріншот

2022-01-10
Share
Інформаційні дні місій ЄС

Інформаційні дні місій ЄС

18-19 січня 2022 року відбудуться інформаційні дні місій Європейського Союзу.

18-19 січня 2022 року відбудуться інформаційні дні місій Європейського Союзу.

Організатор – Європейська Комісія.

Захід спрямований на інформування потенційних заявників про нові теми, внесені у робочу програму місій Європейського Союзу на 2022 рік.

Місії Європейського Союзу є новинкою дослідницької та інноваційної програми Horizon Europe на 2021-2027 роки. Вони спрямовані на вирішення важливих проблем, які стоять перед суспільством. 

За допомогою цієї робочої програми ЄС розпочинає перші повноцінні дослідження та інноваційні дії, які переведуть місії на етап реалізації. Дії містять у собі пряму підтримку ключових всеохоплюючих пріоритетів Європейського Союзу, таких як Європейський зелений курс, Європа, придатна для цифрової епохи, план дій «Перемогти рак» та «Економіка, яка працює для людей».

ЄС запрошує дослідників і новаторів, а також громадян та усі зацікавлені сторони взяти участь у п’яти наступних місіях:
– адаптація до зміни клімату: підтримайте не менше 150 європейських регіонів і співтовариств, щоб вони стали стійкими до зміни клімату до 2030 року;
– рак: покращити життя понад 3 млн людей до 2030 року за рахунок профілактики, лікування тих, хто страждає від раку та членів їх родин заради довшого та кращого життя;
– відновимо наші океани та води до 2030 року;
– 100 кліматично нейтральних і розумних міст до 2030 року;
– земельна угода для Європи: 100 живих лабораторій очолять перехід до здорових земель до 2030 року.

Сесії будуть доступні для перегляду на сторінці ЄС.

Детальніше: https://bit.ly/3qf4Cpy

Фото: ЄК

2022-01-10
Share

Про внесення змін до деяких законів України щодо військової освіти та науки

Sorry, this entry is only available in Українська. Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо військової освіти та науки».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо військової освіти та науки».

Документ передбачає підвищення якості підготовки військових фахівців. Ним удосконалюється освітній процес і наукова та науково-технічна діяльність у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах «вишів», військових наукових установах.

Завдяки комплектуванню посад керівного складу та науково-педагогічних працівників вишів військовослужбовцями з досвідом військової служби та бойових дій передбачається, зокрема, підвищення ефективності підготовки кадрів для потреб сил оборони.

Змінами до закону «Про освіту» передбачається внесення такої спеціалізованої освіти, як професійна військова освіта. Її здобуватимуть у «неформальній освіті» за освітніми програмами для вдосконалення професійного рівня військового фахівця.

З метою реалізації вимог положень закону «Про національну безпеку України» щодо визначення засад військової кадрової політики та підготовки кадрів для виконання заходів оборонного планування в силах оборони, спільних дій у міжвідомчих органах військового управління за процедурами планування та ухвалення військових рішень стандартів НАТО, передбачається тактичний, оперативний і стратегічний рівні військової освіти.

Підвищити ефективність наукової та науково-технічної діяльності у Збройних Силах України та інших військових формуваннях дозволять зміни до закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», які розширюють повноваження державних органів, до сфери управління яких належать військові наукові установи.

Детальніше: https://bit.ly/3t9ueWn, https://bit.ly/3JSgHbT, https://bit.ly/3G8FJBj

2022-01-06

Фото: скріншот

2022-01-06
Share
Результати конкурсу проєктів наукових робіт молодих вчених

Результати конкурсу проєктів наукових робіт молодих вчених

Оприлюднено Наказ МОН України щодо проєктів наукових робіт та науково-технічних розробок молодих вчених, які пройшли конкурсний відбір.

Оприлюднено Наказ МОН України щодо проєктів наукових робіт та науково-технічних розробок молодих вчених, які пройшли конкурсний відбір.

За результатами цьогорічного конкурсу державою буде профінансовано 34 проєкти від 21 закладу вищої освіти України. 

Лідером за кількістю проектів-переможців став Сумський державний університет (7 проєктів). До числа кращих також увійшли наступні заклади вищої освіти:
– Національний університет «Львівська політехніка» (3 проєкти);
– Національний університет біоресурсів і природокористування України (3 проєкти);
– Національний технічний університет України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського (2 проєкти);
– Державний вищий навчальний заклад «Приазовський державний технічний університет» (2 проєкти);
– Національний авіаційний університет (2 проєкти).

Конкурс для молодих учених, які працюють або навчаються у закладах вищої освіти чи наукових установах МОН, проводиться в Україні з 2015 року. 

Детальніше: https://bit.ly/3q5IcGU, https://bit.ly/3f6tmcW, https://bit.ly/3F792mq

2022-01-06
Share
Меморандум про співробітництво Мінцифри та Американської Асоціації Юристів

Меморандум про співробітництво Мінцифри та Американської Асоціації Юристів

Міністерством цифрової трансформації України та Американською Асоціацією Юристів підписано меморандум про співробітництво.

Міністерством цифрової трансформації України та Американською Асоціацією Юристів підписано меморандум про співробітництво.

Співробітництво буде здійснюватися у формі підготовки та реалізації спільних заходів та освітніх проєктів. 

Запланована робота над двома наступними основними напрямами на першому етапі співпраці:
– розроблення та проведення спільних практичних, освітніх заходів з питань цифрових прав і розробка освітніх курсів і матеріалів;
– сприяння створенню умов для вивчення найкращих міжнародних практик і обміну досвідом у сфері цифрових прав громадян і комунікаційних технологій.

Співпраця відбуватиметься також і за іншими напрямами.

Зокрема, з жовтня 2019 року виконувався трирічний проєкт «Сприяння інтернет-свободі в Україні», покликаний допомогти зацікавленим сторонам відстоювати закони та політики, які сприяють інтернет-свободі та свободі вираження поглядів онлайн.

Детальніше: https://bit.ly/3zFiR9S

Фото: Мінцифри

2022-01-06
Share
Звіт ОЕСР про комунікацію з громадськістю

Звіт ОЕСР про комунікацію з громадськістю

Оприлюднено «Звіт ОЕСР про зв’язки з громадськістю: глобальний контекст і рух вперед».

Оприлюднено «Звіт ОЕСР про зв’язки з громадськістю: глобальний контекст і рух вперед».

У звіті вивчається структура, повноваження та практика суспільних комунікацій урядових центрів і міністерств охорони здоров’я 46-ти країн світу на основі даних дослідження 2020 року «Understanding Public Communications». Розглядається, як ця важлива функція уряду сприяє покращанню політики та послуг, підвищенню довіри громадян і, в кінцевому підсумку, укріпленню демократії в усе більш складному інформаційному середовищі. Вивчається роль суспільних комунікацій у реагуванні на проблеми, пов’язані з розповсюдженням неправдивої інформації, а також у створенні більш сталих медіа та інформаційних екосистем. 

Обґрунтовуються стратегічні можливості використання урядами комунікацій як для досягнення політичних цілей, так і для просування відкритої політики, надаючи широку картографію тенденцій, помилок й отриманого досвіду.

Звіт складається з наступних розділів:
– переосмислення ролі суспільних комунікацій у інформаційній екосистемі, що розвивається;
– на шляху до більш ефективного використання засобів зв’язку з громадськістю: ключові моменти управління;
– спілкування з громадськістю на основі фактичних даних;
– оцінка публічного спілкування;
– спілкування в цифрову епоху, що швидко розвивається;
– відповіді громадськості на виклики неправдивої інформації;
– комунікаційні додатки для відкритості та покращання державної політики та послуг.

Зокрема, у ньому досліджуються можливості публічного спілкування для підтримки більш ефективного управління, покращення політик і послуг, а також підвищення довіри. Показано, як ця важлива функція може допомогти укріпити демократію в умовах, коли цифрова трансформація та нові виникаючі проблеми для інформаційних екосистем створюють нові імперативи для покращання діалогу з громадянами. Розкрито, як саме уряди можуть використовувати стратегічну та двосторонню комунікацію для більш відкритих і інклюзивних суспільств.

Обговорюються передумови ефективного управління комунікаціями з громадськістю. Основна увага приділяється інституціональним структурам і мандатам, стратегіям і плануванню, координації, а також людським і фінансовим ресурсам, які можуть підтримувати інституалізацію та професіоналізацію цієї ключової функції уряду. Доведено, як ці ключові моменти дозволяють більш стратегічно використовувати суспільні комунікації, які виходять за межі простого обміну інформацією, сприяють пріоритетам уряду, укріплюють довіру та підвищують прозорість і діалог з громадянами.

Ключові данні про аудиторію, її сприйняття, поведінку та ефективність різного контенту та повідомлень можуть зробити комунікацію більш стратегічною. У звіті представлений огляд того, як уряди збирають і використовують інформацію про «свою» громадськість, а також про використання біхевіористської науки в цій сфері. Досліджується потенціал цих практик для покращання взаєморозуміння між урядами та громадянами й сприяння заснованому на реальних даних інклюзивному спілкуванні. Викладено перспективні підходи до подальшого врахування використаних фактичних даних при розробці та здійсненні комунікації з громадськістю.

Окрему увагу приділено ролі оцінки в просуванні комунікації на основі фактичних даних. Розглянуті різні підходи, які використовуються урядовими центрами та міністерствами охорони здоров’я, виявлено проблеми, які перешкоджають їх використанню, та аналізуються шляхи підвищення професіоналізму в цій сфері. Вивчається ступінь інституалізації оцінки та визначаються існуючі механізми, прийняті урядами для таких цілей. Обговорюється важливість ув’язки оцінки з організаційними цілями, щоб у повній мірі скористатися перевагами навчання, підзвітності та стратегічного прогнозування. Відображено потенціал оцінки для демонстрації впливу, який суспільне спілкування може здійснити на досягнення ключових результатів політики.

Розглянуто нові практики та основні питання, які уряди повинні враховувати при спілкуванні в цифровому середовищі, яке швидко змінюється. Дана оцінка взаємодії центрів уряду та міністерства охорони здоров’я у нинішньому цифровому ландшафті для розуміння сприйняття цієї функції, визначення тенденцій і існуючих проблем. Підтримуючи цифровий підхід, у звіті вивчаються можливості для урядів з розширення охоплення, інтерактивності та інклюзивності онлайн-комунікацій.

У звіті представлений короткий огляд явища дезінформації, яке швидко поширюється, а також аналіз того, як функція уряду із зв’язків з громадськістю може сприяти реагуванню на нього. На основі даних опитування ОЕСР спочатку розглядаються зусилля країн з інституалізації їх реагування на ці виклики, зокрема, через створення офіційних керівництв і стратегічних документів, навчання та оцінки, а також ролі внутрідержавного та міжурядового співробітництва. Досліджуються конкретні методи комунікації та можливості для взаємодії з зацікавленими сторонами з приватного сектору та громадянського суспільства, щоб сформувати спільну відповідь на виклик неправдивої інформації та дезінформації.

Аналізується внесок суспільних комунікацій у покращання політики та послуг, а також у фундаментальні принципи відкритого уряду, такі як прозорість, добросовісність, підзвітність і участь зацікавлених сторін. Основна увага приділяється кампаніям, кризі та внутрішній комунікації, а також зв’язкам з ЗМІ. Це свідчить про те, що комунікації є важелем управління та ключовим фактором ефективного управління та демократії. Наводяться приклади того, як їх можна використовувати для досягнення стратегічних цілей країн з акцентом на заходи реагування, які використовуються під час пандемії COVID-19.

Детальніше: https://bit.ly/3r2MaiL, https://bit.ly/3f4coMp

Фото: скріншот

2022-01-06
Share
Інформаційний бюлетень CEENQA

Інформаційний бюлетень CEENQA

Оприлюднено черговий бюлетень Агентства з надання гарантій у вищій освіті мережі якості Центральної та Східної Європи.

Оприлюднено черговий бюлетень Агентства з надання гарантій у вищій освіті мережі якості Центральної та Східної Європи.

Визнання якості наукових результатів через формування політики доброчесності наукових досліджень і впровадження прозорих і ефективних процедур, нетерпимість до проявів псевдонауки є одним із трьох основних напрямів реалізації стратегічних цілей Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Підвищення культури академічної доброчесності в українській вищій школі є однією з головних цілей НАЗЯВО. Про ці та інші ініціативи НАЗЯВО проінформувало міжнародних колег у грудневому номері інформаційного бюлетеня Агентства.

Зокрема, у рамках проєкту Еразмус+ ОРТІМА розпочато комплексне опитування щодо академічної доброчесності та відкритої науки для українських студентів і науковців. Воно допоможе виявити типові приклади академічних проступків в українських закладах вищої освіти та отримати ширше бачення того як проблеми академічної доброчесності можна покращити за допомогою забезпечення якості освіти. Результати проєкту будуть оприлюднені та розповсюджуватимуться з метою підвищення рівня академічної доброчесності й поширення принципів відкритої науки.

Детальніше: https://bit.ly/3f6rZv4, https://bit.ly/3GcukjP, https://bit.ly/3HNmAFn

Фото: скріншот

2022-01-06
Share
Університети та цілі сталого розвитку: серія бесід про вищу освіту

Університети та цілі сталого розвитку: серія бесід про вищу освіту

13 січня 2022 року відбудеться технічна зустріч на тему «Університети та цілі сталого розвитку».

13 січня 2022 року відбудеться технічна зустріч на тему «Університети та цілі сталого розвитку».

Організатор – ЮНЕСКО.

Зустріч є третім заходом із серії бесід про вищу освіту, що передує 3-й Всесвітній конференції з вищої освіти, яка відбудеться 18-20 травня 2022 року. Вона покликана зібрати разом осіб, які визначають політику в сфері вищої освіти, та зацікавлені сторони для обговорення того, як вища освіта повинна трансформуватися, щоб зробити свій внесок у досягнення Цілей сталого розвитку, викладених у Порядку денному на період до 2030 року.

Університети та заклади вищої освіти в цілому вже давно відіграють важливу роль в житті суспільства. Вони здатні діяти як першочергові механізми в суспільстві, економіці та навколишньому середовищі на місцевому та навіть міжнародному рівнях, зокрема, шляхом реалізації Глобальної конвенції про визнання кваліфікацій, які стосуються вищої освіти.

Будучи важливими майданчиками для продукування знань, досліджень, інновацій і навчання майбутньої робочої сили, ці заклади відіграють важливу роль і вплив на суспільство.

17 цілей сталого розвитку (ЦСР), визначених ООН, закладають основу для перетворень, спрямованих на більш стале майбутнє для всіх. Вища освіта здатна підтримати досягнення цих цілей, а також використовувати більш системні підходи, які визнають наскрізний характер цих цілей і задач. Необхідно зрозуміти, як ці заклади можуть найкращим чином сприяти досягненню ЦСР з точки зору досліджень і учбових програм, а також їх роль за межами академічних кіл.

У 2020 році ЮНЕСКО в партнерстві з Бергенським університетом створила Глобальну незалежну групу експертів з університетів і Порядку денному на період до 2030 року для розгляду цих тем. Найближчим часом їх звіт буде доступний онлайн. У документі визначені необхідні перетворення та форми внеску університетів у реалізацію Порядку денного на період до 2030 року.

Стає все більш очевидним, що міжнародне співтовариство повинно активізувати свої зусилля з перетворення вищої освіти для розв’язання глобальних проблем і внесення вкладу в ЦСР. Як відмічається у Доповіді про майбутнє освіти, недавно опублікованому Міжнародною комісією ЮНЕСКО, університети та заклади вищої освіти повинні проявляти активність у всіх аспектах побудови нового суспільного договору в сфері освіти. Важливо розуміти, що це означає та як ці заклади можуть найкращим чином підсилити свою підтримку для досягнення ЦСР.

Ключовими питаннями є наступні:
– як університети та інші заклади вищої освіти можуть налагодити свою діяльність для вирішення глобальних проблем, на чому вони повинні бути сфокусовані;
– які нові знання, дослідження та освітні стратегії необхідні для проведення необхідних перетворень у рамках Порядку денного на період до 2030 року;
– які необхідні перетворення в університетах, щоб сприяти досягненню ЦСР, які перешкоди стоять на шляху цих перетворень;
– що можуть зробити університети та інші заклади вищої освіти, щоб забезпечити більш інклюзивне та стале майбутнє для всіх як всередині своїх навчальних закладів, так і в суспільстві в цілому.

Для участі в заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3taKWoD, https://bit.ly/31EaY8e, https://bit.ly/3nafJOu, https://bit.ly/3tg5DQ5, https://bit.ly/3G5Y4yO 

Фото: скріншот

2022-01-06
Share