OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала останній випуск звіту «Права у цифрову епоху: проблеми та шляхи вперед» із серії «Документи ОЕСР із цифрової економіки».

У ньому наголошується, що по мірі стирання меж між онлайном та офлайном, перед політиками постає проблема захисту індивідуальних інтересів та прав громадян. У документі розглядається вплив цифрової трансформації на міжнародно визнані права людини, конституційні та законні права й інтереси, що захищаються всередині країни. Представлено результати трьох тематичних досліджень щодо свободи вираження поглядів, недоторканності приватного життя та доступу до мережі інтернет. Подано огляд поточних міжнародних та національних ініціатив щодо захисту прав людини у цифрову епоху. Документ закладає основу для подальшого обговорення цього питання і підтримує політиків у розробленні та здійсненні орієнтованої на права людини цифрової трансформації.

Детальніше: https://bit.ly/3QL7aXR, https://bit.ly/3CSASEO, https://doi.org/10.1787/deb707a8-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Фінансування МСП для сталого розвитку: рушійні сили, обмеження та політика» із серії «Документи ОЕСР з питань МСП та підприємництва».

У ньому наголошується, що подолання кліматичної кризи вимагає переходу усіх МСП в світі на нульовий рівень викидів. МСП мають значний сукупний вплив на навколишнє середовище і повинні упроваджувати більш чисті бізнес-моделі. Як екопідприємці та екоінноватори, вони також мають відігравати ключову роль у розробленні інноваційних кліматичних рішень. Доступ до фінансування має важливе значення для інвестицій МСП з нульовим рівнем викидів, але малий бізнес наразі стикається зі значними проблемами в отриманні сталого фінансування. Ця проблема, ймовірно, зростатиме. У документі розглядається ландшафт сталого фінансування для МСП, а також учасники екосистеми, ключові чинники та бар’єри, що впливають на забезпечення сталого фінансування МСП, ключові політики та інструменти підтримки доступу МСП до фінансування, засоби державної підтримки.

Детальніше: https://bit.ly/3QHAa2L, https://bit.ly/3CE27mn, https://doi.org/10.1787/a5e94d92-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала останній випуск звіту «Короткий огляд охорони здоров’я.

Європа 2022» із серії «Короткий огляд охорони здоров’я: Європа». У ньому розглядаються ключові виклики, які європейські країни мають вирішити для формування сильних та стійких систем охорони здоров’я. Аналізується вплив пандемії COVID-19 на психічне та фізичне здоров’я молодих людей, а також спектр медичних послуг, які надаються пацієнтам, що не є носіями COVID-19. Подано огляд низки поведінкових та екологічних чинників, які значною мірою впливають на стан здоров’я людей і смертність. Акцент робиться на профілактиці інфекційних та інших захворювань. Окрему увагу приділено політичним заходам європейських країн щодо мінімізації негативних наслідків пандемії.

Детальніше: https://bit.ly/3W5XtV9, https://bit.ly/3IH6ctH, https://doi.org/10.1787/507433b0-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Дані, що створюють компанії та ринки» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому наголошується, що компанії перебувають в авангарді цифрової трансформації, яка у свою чергу є рушійною силою розвитку виробництва й упровадження інновацій. Такі зміни підтримують більш активне застосування цифрових технологій в економіці та суспільному житті. По мірі цифровізації на перший план у політиці виходить питання використання даних та його впливу на ринки й конкурентне середовище. Досі використання даних не стало масовим явищем. Особливо це стосується малих та середніх підприємств, тоді як потенціал даних для підвищення продуктивності, стимулювання інновацій та нових бізнес-моделей очевидний. У звіті узагальнено основні завдання політики, спрямованої на підвищення спроможності підприємницького сектору в епоху даних і підвищення добробуту.

Детальніше: https://bit.ly/3CDYexT, https://bit.ly/3QscSOh, https://doi.org/10.1787/7b1a2d70-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Шкідливі податкові практики: звіти про експертну оцінку щодо обміну інформацією про податкові рішення за 2021 рік: інклюзивна структура BEPS: дія 5» із серії «Проект ОЕСР/G20 щодо розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування».

У ньому наголошується, що відповідно до мінімального стандарту 5 BEPS члени інклюзивної платформи ОЕСР/G20 з протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (BEPS) взяли на себе зобов’язання протидіяти шкідливим податковим практикам та підвищувати прозорість. Обмін даними про податкові рішення є важливим інструментом покращення доступу податкових адміністрацій до інформації, необхідної для оцінювання корпоративних податкових справ платників податків й ефективного протистояння ухиленню від сплати податків та іншим ризикам. Понад 135 країн та юрисдикцій є членами Інклюзивної структури BEPS. Для цілей експертного оцінювання підготовлене технічне завдання та методологія, зосереджені на п’яти ключових елементах: процес збору інформації, обмін інформацією, конфіденційність отриманої інформації, дані про обмін рішеннями та прозорість окремих аспектів режимів інтелектуальної власності.

Детальніше: https://bit.ly/3QnOWeV, https://bit.ly/3VYMAUZ, https://doi.org/10.1787/4034ce42-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Підвищення фінансової стійкості до кліматичного впливу: механізм урядового управління ризиками втрат і збитків» У ньому наголошується, що уряди стикаються зі значними кліматичними ризиками через очікуване збільшення частоти та інтенсивності циклонів, затоплень, пожеж та інших кліматичних екстремальних явищ.

Звіт містить матеріали, які будуть корисні урядам країн із ринковою економікою та країн, що розвиваються, які прагнуть посилити свою спроможність керувати фінансовими наслідками кліматичних змін. Він націлений на підтримку ефективних стратегій управління державними фінансами, а також розробці та впровадженню відповідних заходів на національному та міжнародному рівнях. Пропонуються рішення з пом’якшення ризиків: захист домогосподарств і підприємств, реалізація інтегрованих багатосторонніх фінансових стратегій для фінансування державних витрат.

Детальніше: https://bit.ly/3VTxVum, https://bit.ly/3ZcQKvj, https://doi.org/10.1787/9e2e1412-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала «Перехід на цифрові технології.

Посібник із розробки політики управління даними». У ньому зазначається, що широке розповсюдження збору, використання та обміну даними, яке лежить в основі сучасної цифрової економіки, створює нові виклики існуючим системам управління. Експертами ОЕСР проведені дослідження у галузі правових інструментів управління даними, політик та практичних заходів на рівні окремих країн. Виокремлені три основних проблеми процесу розроблення, перегляду та впровадження політик управління даними у різних галузях: збалансування відкритості та контролю даних при забезпеченні максимальної довіри; управління пересічними та потенційно конфліктними інтересами та правилами, пов’язаними з даними; стимулювання інвестицій у дані та забезпечення їх ефективного повторного використання. Пропонується контрольний список питань для осіб, що визначають політику управління даними, побудований на основі реальних прикладів.

Детальніше: https://bit.ly/3Qg7az0, https://bit.ly/3GgVqYp, https://doi.org/10.1787/40d53904-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Дані у технологічному ландшафті, що змінюється: випадок з підключеними та автоматизованими транспортними засобами» із серії «Документи ОЕСР із цифрової економіки».

У ньому наголошується, що цифрові технології лежать в основі створення, генерації, збору, передачі та використання даних, а розробка та розгортання цифрових технологій спричиняють дискусію щодо політики управління даними. Наводиться аналіз проблем, які може викликати технологічний розвиток та застосування новітніх технологій керування даними на прикладі підключених та автоматизованих транспортних засобів, що збирають великі обсяги даних, у т.ч. особистих. Пропонуються рекомендації щодо забезпечення стійкості політики у цій сфері.

Детальніше: https://bit.ly/3w1CW9L, https://doi.org/10.1787/ec7d2f6b-en

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опублікований звіт «Переломні моменти клімату: ідеї для ефективних політичних дій».

У ньому розглядаються ймовірні наслідки підвищення температури планети на 1,5°C, зокрема – кліматичні, соціально-економічні, екологічні. Особливе занепокоєння експертів викликає стан крижаних щитів Західної Антарктики та Гренландії, а також танення вічної мерзлоти в Арктиці, що може призвести до підвищення рівня світового океану. Висловлюється позиція, що недоцільно розглядати відповідні ризики як малоймовірні, оскільки перевищення температури на 1,5 °C може призвести до серйозних незворотних наслідків. Отже, невідкладною стає необхідність різкого скорочення викидів упродовж нинішнього десятиліття. У звіті надаються рекомендації стосовно стратегічного управління кліматичними ризиками та заходів, спрямованих на пом’якшення наслідків, включно з адаптацією та запровадженням технологічних інновацій.

Детальніше: https://bit.ly/3ibl74y, https://bit.ly/3GGrk24, https://doi.org/10.1787/abc5a69e-en

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опублікований матеріал «Кількісна оцінка промислових стратегій (QuIS): вимірювання витрат на промислову політику» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».

У ньому наголошується, що промислова політика надзвичайно важлива для країн-членів ОЕСР та країн-партнерів. Однак в умовах зростаючої кількості цілей, які стоять перед промисловою політикою та доступності великого масиву інформації про стратегії і плани різних країн, доволі складно коректно оцінити та порівняти ресурси, що витрачаються на реалізацію промислової політики в ув’язці до стратегічних пріоритетів. Це ускладнюється різноманітністю джерел інформації та відсутністю єдиної методології. У документі представлена нова методологія звітності про витрати на промислову політику, використання якої дозволить здійснювати порівняння даних з різних країн, підготовлена у рамках проекту «Кількісна оцінка промислових стратегій».

Детальніше: https://bit.ly/3VE6nc1, https://bit.ly/3Z6rQxo, https://doi.org/10.1787/18151965