Це третя з даної серії публікація, що відображує зусилля країн, спрямовані на підвищення якості регулювання відповідно до рекомендацій ОЕСР та містить інформацію про кращі практики регулювання з метою усунення прогалин у цій сфері.
Важливими інструментами державної політики є закони та нормативні акти, котрі регулюють повсякденне життя підприємств і громадян. Пандемія COVID-19 продемонструвала вирішальну роль регулювання в економіці та суспільстві, але також виявила недоліки у внутрішньодержавному та міжнародному нормотворенні, які призвели до значних втрат.
На фоні глобальної медико-економічної кризи управління глобальним надбанням являє собою цілком реальну проблему. Погіршення довіри до урядів, експертів і фактичних даних утруднює досягнення консенсусу у виробленні політики. У той же час підсилився тиск на користь більш швидкого прийняття рішень, які допомогли б вирішувати реальні економічні, екологічні та соціальні проблеми.
Видання надає унікальні відомості про те, як саме різні країни підходять до розроблення, дотримання та перегляду нормативних положень, а також щодо напрямків, де вони можуть найкращим чином зосередити свої зусилля. У документі аналізуються гнучкі та новаторські підходи до створення правил – нормативні «пісочниці», поведінкові ідеї, регулювання, засноване на результатах, статистичних даних і ризиках.
В умовах необхідності боротьби зі змінами клімату, прискорення інновацій та ефективного управління взаємозв’язаними глобальними ризиками, стає надзвичайно гострою потреба у надійних, заснованих на фактах, скоординованих на міжнародному рівні, добре реалізованих адміністративних / нормативних актах. Саме цим питанням і присвячена дана публікація.
Детальніше: https://bit.ly/3ABp1XL, https://bit.ly/3pebC5K, https://doi.org/10.1787/38b0fdb1-en
Фото: скріншот