OECD Архіви

ОЕСР: БАГАТОВИМІРНА ІНФОРМАЦІЙНА ПАНЕЛЬ КРИХКОСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку представила у відкритому доступі багатовимірну інформаційну панель крихкості (оцінки нестабільності), яка демонструє наявні ризики та можливості їх подолання.

Крихкість посилюється у контексті ризиків та недостатніх можливостей для ефективного управління, протидії або пом’якшення цих ризиків. Наразі ОЕСР вимірює інтенсивність нестабільності у 177 країнах і територіях, відстежує офіційну допомогу розвитку та інші фінансові потоки, щоб оцінити міжнародну підтримку країн, які її найбільше потребують. Багатовимірна система оцінювання нестабільності побудована за шістьма складовими: економічною, екологічною, людською, політичною, безпековою та суспільною. Розраховуються бали крихкості для кожного виміру на основі десятка показників, виявляються основні статистичні закономірності. Кількісні інструменти доповнюються поглибленим якісним дослідженням, щоб забезпечити урахування нюансів та контексту. Кластеризація доповнює аналіз, який збагачується контекстуальними знаннями. Визначаються п’ять категорій інтенсивності нестабільності: серйозна, висока, помірна, низька та незначна. ОЕСР трактує нестабільність як поєднання впливу ризику та недостатніх можливостей держави, системи та/або громад щодо управління, протидії або пом’якшення ризиків.

Детальніше: https://newsletter.oecd.org/c/1bXLC1m6F4U9oP6jFFzuvdbZet, https://www.oecd.org/en/publications/states-of-fragility-2025_81982370-en.html, https://www.oecd.org/en/data/dashboards/multidimensional-fragility

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-10-07

ОЕСР: ЯК ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ФОРМУЄ НАУКУ, ТЕХНОЛОГІЇ ТА ПРОМИСЛОВУ ПОЛІТИКУ

У блозі ОЕСР опублікований матеріал «Як економічна безпека формує науку, технології та промислову політику».

У ньому йдеться про те, що економічна безпека змінює політику в галузі науки, технологій та промисловості, – від штучного інтелекту та напівпровідників до критично важливих мінералів, даних та безпеки досліджень. Експерти акцентують увагу на тому, як проблеми економічної безпеки впливають на політику в галузі технологій, промисловості, ланцюгів поставок і досліджень, а також наслідки для стійкості, відкритості та інновацій. Економічна безпека дедалі більше тісно пов’язана з політикою у сфері науки, технологій та промисловості. Прагнучи захистити свою економічну стабільність і зростання, а також зміцнити власну стійкість, країни дедалі частіше звертаються до політики НТІ для розвитку внутрішнього потенціалу у галузях промисловості, що базуються на науці та технологіях, посилення своєї конкурентоспроможності у стратегічних промислових секторах, управління міжнародними потоками науково-технічних знань та зменшення небажаної залежності у глобальних ланцюгах створення вартості. Це кардинально змінює політику в усіх сферах сучасної економіки: від штучного інтелекту та квантових технологій до напівпровідників, сталі, суднобудування, цифрової інфраструктури, управління даними та співпраці в дослідженнях. Політика в галузі НТІ стає центральною складовою ширшої економічної політики, а також міжнародних відносин у мінливому геополітичному контексті. Хоча політичні виклики різняться в різних галузях науки, технологій та промисловості, вони порушують спільне питання: як країни можуть керувати стратегічними залежностями та зміцнювати стійкість, зберігаючи при цьому відкритість та міжнародну співпрацю, від яких залежать інновації, а зрештою й економічне процвітання? ШІ розглядається не лише як технологія загального призначення, а й як стратегічний потенціал, що має значення для продуктивності, економічної конкурентоспроможності та національної безпеки. Він продовжує залучати зростаючу частку приватних інвестицій: на компанії, що займаються ШІ, припадало 62% світових венчурних інвестицій у 2025 році або 276 млрд дол. США. Стійкі державні інвестиції у дослідження та розробки все частіше розглядаються як стратегічний інструмент для розвитку кібербезпеки, оборони й стратегічної розвідки. Разом ці інвестиції свідчать про те, що конкуренція у сфері штучного інтелекту поширюється на інфраструктуру та дослідницькі можливості, необхідні для розробки та впровадження технології. Подібна тенденція спостерігається у квантових технологіях, ландшафт яких швидко змінюється упродовж останнього десятиліття. Щорічне фінансування квантових досліджень і розробок зросло більше, ніж у п’ять разів у 19 країнах ОЕСР з 2015 року.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/09/how-economic-security-is-shaping-science-technology-and-industrial-policy.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_OECD

2026-10-06

ОЕСР: РИНКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Ринки штучного інтелекту» і короткий огляд політики «Останні події та проблеми конкуренції» з серії «Ринки штучного інтелекту».

Документ містить інформацію щодо стану конкуренції на ринках штучного інтелекту, а також аналіз широкого спектру наслідків для економічного зростання. Він спирається на попередні дослідження ОЕСР щодо ринків штучного інтелекту та конкуренції з урахуванням оновлених даних. Експерти наголошують, що окремі сегменти ринків ШІ (зокрема – базові моделі) демонструють високий динамізм протягом останніх трьох років, але на різних рівнях ланцюжка створення вартості штучного інтелекту зберігаються кілька структурних ризиків. Розробка та впровадження ШІ змінюють ефективність бізнесу, структуру витрат, стратегічні переваги, що має свої наслідки. Штучний інтелект може забезпечити значні економічні та соціальні вигоди, які будуть сильнішими, якщо ринки залишатимуться відкритими, інноваційними та конкурентними в усьому ланцюжку створення вартості ШІ. Однак поточна структура ринків ШІ створює значні ризики для конкуренції. Технологічні гіганти стикаються з певною конкуренцією з боку динамічних, спеціалізованих постачальників, що у першу чергу стосується базових моделей, де продуктивність продовжує покращуватися, ціни знижуються, а технологічне лідерство в можливостях моделей штучного інтелекту неодноразово оскаржується. Разом із тим, зростатимуть структурні ризики для конкуренції в ланцюжку створення вартості штучного інтелекту: йдеться про сильну концентрацію ключових ресурсів (обчислення, дані та навички), переваги першопрохідців та зростаючу вертикальну інтеграцію. Подальше швидке удосконалення ШІ та преференційні партнерства з існуючими лідерами в критичних сегментах (особливо – у постачанні чіпів та наданні хмарних послуг) можуть створити визначальні переваги для кількох компаній та ще більше сконцентрувати цифрові ринки.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/artificial-intelligence-markets_d531d73f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/artificial-intelligence-markets_cce1ac41/d531d73f-en.pdf, https://doi.org/10.1787/d531d73f-en

Фото: скріншот

2026-09-30

ЗАХИСТ ЯКОСТІ ДАНИХ ОФІЦІЙНОЇ СТАТИСТИКИ В ЕРУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

У блозі ОЕСР опублікований матеріал «Захист якості даних офіційної статистики в еру штучного інтелекту».

Генеративний штучний інтелект змінює те, як люди отримують доступ до офіційних статистичних даних. Чи можна забезпечити збереження якості даних та довіру користувачів до отриманої інформації? Все більше людей, зокрема – журналістів, політиків, – отримують доступ до офіційної статистики через чат-ботів та ШІ- помічників, а не через офіційні веб-сайти національних статистичних інститутів чи урядів. Тепер інформація проходить через низку цифрових посередників, які її отримують, інтерпретують та перерозподіляють, що неодмінно буде призводити до втрат і викривлень. Можуть зникнути дані щодо контрольного періоду, примітки, методологічні пояснення, які дозволяють користувачеві судити, чи відповідає показник його конкретному питанню. ШІ може суттєво покращити доступ до офіційної статистики, полегшивши пошук даних та їх сприйняття. Замість безпосередньої взаємодії з таблицями чи інформаційними панелями, користувачі все частіше отримують згенеровані ШІ дані з простими і зрозумілими коментарями. Це робить статистику більш доступною для користувачів-неекспертів, але така зручність має суттєвий недолік: базова інформація вже була відібрана, інтерпретована та узагальнена системою ШІ у такий спосіб, про який користувач майже ніколи не дізнається. Наприклад, виноска до редакції може не пережити шлях ШІ, як і відомості про джерело. Користувачі отримують велику кількість інформації, але не можуть розуміти контекст і базову структуру даних, що необхідно для оцінки якості інформації та її подальшого ефективного використання, адже користувач повинен знати про походження, належність, валідність та репрезентативність даних. Щойно штучний інтелект стає посередником у взаємозв’язку між даними та користувачами, питання якості виходить за рамки оцінювання показника. Тут важливо пам’ятати про відстежуваність, машиночитабельність та репрезентативність. Системи ШІ не мають вбудованої інформації про те, чи було джерело переглянуто, виправлено або вилучено. У дослідженні 2025 року ChatGPT було запропоновано оцінити 217 відкликаних дослідницьких статей і жодного разу чатбот не вказав користувачу на те, що йдеться саме про відкликані матеріали. Надійність відповіді ШІ залежить від структури джерела: точність пошуку досягає 91% для добре структурованого тексту і знижується до 86% для менш структурованого. Системи ШІ загального призначення навчаються на будь-яких даних, яких найбільше у відкритому доступі, але їхня кількість не є свідченням репрезентативності. Офіційна статистика є суспільним благом у строгому економічному сенсі: вона неконкурентна (використання однією особою не применшує використання іншою) і вона не підлягає виключенню (доступ до неї не може бути обмежений), тому вона традиційно надавалася державою, а не ринковими гравцями. ШІ починає змінювати ситуацію: контент залишається публічним, дані залишаються вільними для доступу, але змістовний доступ мігрує за преміум-асистентами, платними інтерфейсами та висококонцентрованою інфраструктурою (50% захищених інтернет-серверів світу розміщена в одній країні). Отже, суспільне благо може стати таким, що підлягає виключенню без будь-якого свідомого рішення про це з боку урядів і громад. Крім того, системи штучного інтелекту не є нейтральними провідниками інформації, оскільки кожна модель містить ціннісні судження щодо акцентів та заборон. Статистичні управління мають унікальні можливості для забезпечення достатньої структурованості, документованості й доступності офіційної статистики, щоб вона слугувала надійним орієнтиром для систем штучного інтелекту. Необхідним кроком є встановлення стандартів для неофіційних даних, включно з даними, створеними громадянами, які все частіше використовуються при ухваленні державних рішень.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/07/protecting-data-quality-in-the-ai-era-of-official-statistics.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_OECD

2026-09-25

ОЕСР: СТАТИСТИКА КОРПОРАТИВНОГО ПОДАТКУ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Статистика корпоративного податку за 2026 рік» з однойменної серії матеріалів.

Це флагманська публікація ОЕСР з корпоративного оподаткування, яка надає вичерпні дані про оподаткування, діяльність багатонаціональних груп підприємств і практику розмивання бази оподаткування й переміщення прибутку. Вона забезпечує вимірювання та моніторинг ухилення від сплати податків за допомогою широкого спектру показників, включаючи дані про корпоративні податки на прибуток, ставки корпоративних податків, доходи, ефективні податкові ставки та податкові пільги для ДіР та інновацій. Публікація містить анонімізовані й агреговані дані звітності, охоплює відомості про діяльність майже 9400 багатонаціональних підприємств зі штаб-квартирами у понад 60 юрисдикціях.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/corporate-tax-statistics-2026_73af6222-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/corporate-tax-statistics-2026_b8101038/73af6222-en.pdf, https://doi.org/10.1787/73af6222-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_OECD

2026-09-24

ОЕСР: ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ, РОЗРОБОК ТА ІННОВАЦІЙ

На офіційному сайті ОЕСР на сторінці «Моніторинг податкової підтримки досліджень, розробок та інновацій» опубліковано огляд «Податкові пільги для досліджень, розробок та інновацій у регіоні ОЕСР та за його межами».

Наголошується, що уряди пропонують податкові пільги для сприяння дослідженням та розробкам у бізнесі, а також для заохочення інновацій та економічного зростання. Ці стимули можуть підтримувати різні етапи інноваційного процесу. Податкові пільги на основі витрат підтримують підприємства, коли вони інвестують у дослідження та розробки, зменшуючи вартість відповідної діяльності. Це – податкові пільги та кредити на дослідження та розробки, вони безпосередньо спрямовані на внески в інноваційний процес. Податкові пільги на основі доходу забезпечують підтримку, коли інновації генерують дохід, що відбувається завдяки зменшенню податку, сплаченому з доходів, пов’язаних з ДіР (інноваційні або патентні пільги, знижені ставки для інноваційних підприємств). Вони винагороджують успішні інновації, які впливають на інноваційний процес в цілому. Податкові пільги на дослідження та розробки можуть надаватися у формі пільги, звільнення, відрахування або кредиту. Документ містить оцінку вартості державних податкових пільг на витрати, що спрямовуються на дослідження та розробки й пов’язані з ними доходи.

Детальніше: https://stip.oecd.org/innotax/, https://stip.oecd.org/innotax/indicators-and-analysis

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-09-23

ГЛОБАЛЬНІ ЛАНЦЮГИ СТВОРЕННЯ ВАРТОСТІ

У блозі ОЕСР опублікований матеріал «Глобальні ланцюги створення вартості: чому міжнародне виробництво розвивається, а не фрагментується».

Наголошується, що завдяки актуальним даним ОЕСР можна судити про чинники стійкості ланцюгів поставок, реакцію різних секторів на численні ризики та роль послуг у зростанні світової торгівлі. Продукти та послуги, якими люди користуються щодня, дуже рідко походять з одного місця. Виробництво й постачання товарів залежить від різних, але пов’язаних систем, які задіяні на різних етапах створення вартості, а також від міжнародних інвестиції та транскордонних послуг. Геополітична напруженість і зростання торговельних обмежень виявили вузькі місця в глобальних ланцюгах поставок, збільшили витрати та змусили фірми переглянути способи фізичного переміщення товарів. Публікувались прогнози широкомасштабної економічної фрагментації та деглобалізації, однак вони все ще не справдились. Фірми реорганізують свої логістичні ланцюги поставок для управління ризиками, диверсифікують постачальників, підвищують стійкість ланцюгів поставок й змінюють локалізацію певних фізичних видів діяльності. Галузі адаптуються, але не відмовляються від участі у світовій торгівлі. Фармацевтика стала більш міжнародно інтегрованою з 2011 року, що відображає залежність сектору від високоспеціалізованих ресурсів. Автомобільний транспорт зменшив залежність від імпортних іноземних ресурсів. Експерти фіксують стратегічне коригування фізичних ланцюгів поставок для зниження ризику дефіциту компонентів. Дані ОЕСР показують, що 49 з 80 економік збільшили частку іноземних ресурсів у своєму експорті між 2011 і 2024 роками. Однак картина стає більш неоднозначною, якщо розглянути роль країн як постачальників ресурсів, що зрештою потрапляють до складу експорту інших країн: деякі економіки розширюють цю роль у виробництві, тоді як інші – скорочують. Виробництво і продаж товарів дедалі більше залежить від програмного забезпечення, фінансів, дизайну та логістики, а не лише від заводів і доставки. Між 2011 і 2023 роками торгівля послугами зростала швидше, ніж торгівля товарами. Комерційна присутність за кордоном залишається важливим способом надання цих послуг на міжнародному рівні. Фірма може скоротити свій фізичний ланцюг поставок, одночасно розширюючи свій глобальний ланцюг створення вартості, залучаючи програмне забезпечення та фінансові послуги з-за кордону. В основі цієї системи лежать багатонаціональні підприємства, на які припадає більше половини світового експорту, якщо враховувати експорт їхніх іноземних філій. Отже, глобальні ланцюги створення вартості не фрагментуються, а еволюціонують у більш складні, сервісно-орієнтовані системи. Світова економіка залишається тісно пов’язаною, навіть попри те, що форма цих зв’язків продовжує змінюватися.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/blogs/2026/07/global-value-chains-why-international-production-is-evolving-not-fragmenting.html, https://oecd.org/content/oecd/en/data/datasets/global-value-chain-data-across-trade-multinationals-and-services.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-09-22

ТАЛАНТИ, МОБІЛЬНІСТЬ ТА УМОВИ ПРАЦІ У СФЕРІ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Ключові показники щодо талантів, мобільності та умов праці в дослідженнях та інноваціях» з серії «Обсерваторія кар’єри в галузі досліджень та інновацій».

Документ містить вичерпний огляд кар’єр у сфері досліджень та інновацій, побудований на матеріалах Обсерваторії кар’єр у сфері досліджень та інновацій. Експерти дослідили попит, пропозицію, мобільність та результативність праці дослідників. Кожен науковий прорив і кожна нова технологія починається з людей, дослідницька та інноваційна робоча сила лежить в основі найбільших амбіцій країн щодо економічного процвітання та добробуту суспільства. Однак дані про цю робочу силу вже давно є розрізненими й неповними. Результати цього дослідження будуть корисними для політиків, а також установ, які фінансують дослідження, наймають та навчають дослідницький та інноваційний персонал, а також для тих, хто працює або розглядає можливість роботи в цій сфері.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/research-and-innovation-careers-observatory-2026_138ed294-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/09/research-and-innovation-careers-observatory-2026_92f76142/138ed294-en.pdf, https://doi.org/10.1787/138ed294-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-09-21

ОЕСР: РАМКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ДЛЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Рамки інвестиційної політики для цифрової трансформації» з серії «Рамки інвестиційної політики для цифрової трансформації».

Документ містить поради щодо заохочення приватних інвестицій, спрямованих на цифрову трансформацію, забезпечення довгострокового зростання, стійкості та добробуту суспільства. Рекомендації визначають ключові напрямки політики сприяння інвестуванню в цифрову трансформацію та спираються на чинні інвестиційні стандарти ОЕСР, включаючи «Рамкову політику щодо інвестицій» 2015 року та «Інструментарій політики якості прямих іноземних інвестицій».

Детальніше:https://www.oecd.org/en/publications/investment-policy-framework-for-digital-transformation_e96b36f4-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2025/11/investment-policy-framework-for-digital-transformation_c2956edb/e96b36f4-en.pdf, https://doi.org/10.1787/e96b36f4-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_OECD

2026-09-16

ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ВІДКРИТІ ФІНАНСИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Штучний інтелект та відкриті фінанси: синергія, компроміси та політичні наслідки» з серії «Документи ОЕСР про штучний інтелект».

У ньому йдеться про те, що фінанси змінюються під впливом низки технологічних, регуляторних та ринкових розробок, а штучний інтелект та відкритий обмін даними мають особливо суттєвий вплив. Однак динаміка та сила такого впливу залишається недостатньо вивченою. Фахівці проаналізували взаємодію інновацій у сфері штучного інтелекту із середовищами обміну даними, зосередивши увагу на перевагах, складнощах та ризиках; розробили перспективний теоретичний сценарій впливу агентного штучного інтелекту в середовищі обміну даними; наголошують на необхідності забезпечення відповідального та масштабованого упровадження інновацій у сфері штучного інтелекту в екосистемах відкритих фінансів.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/artificial-intelligence-and-open-finance_eb511c3c-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/artificial-intelligence-and-open-finance_409e7c69/eb511c3c-en.pdf, https://doi.org/10.1787/eb511c3c-en

Фото: скріншот

2026-09-14