OECD Архіви

ОЕСР: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ОСОБИСТІ ФІНАНСИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Штучний інтелект та особисті фінанси» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».

У ньому зазначається, що у 2025 році понад третину мешканців країн ОЕСР використовували інструменти ШІ для підтримки прийняття фінансових рішень та вивчення особистих фінансів. Споживачі звертаються до ШІ за допомогою у виборі та розумінні фінансових продуктів, складанні бюджету, управлінні кредитами, інвестуванні та плануванні виходу на пенсію, отримання персоналізованої фінансової освіти. Хоча ці інструменти мають значний потенціал підтримки споживачів в управлінні особистими фінансами, використання ШІ несе суттєві ризики (галюцинації, упередженість, потенційний комерційний вплив, розмиття кордонів між персоналізованими фінансовими консультаціями та загальною інформацією). Споживачі використовують інструменти ШІ для зниження когнітивних зусиль або діючи на підставі отриманих порад, не розуміючи повністю їхній характер та обмеження. Ці ризики можуть призвести до фінансових рішень, що не відповідають потребам та перевагам окремих осіб; неправомірного використання персональних даних та нових форм цифрової ізоляції. Документ надає політикам та зацікавленим сторонам огляд сучасних тенденцій, можливостей та ризиків у використанні ШІ у сфері особистих фінансів та фінансової освіти.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/artificial-intelligence-and-personal-finance_2858fdf4-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/artificial-intelligence-and-personal-finance_6b629278/2858fdf4-en.pdf, https://doi.org/10.1787/2858fdf4-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-08-03

ОЕСР: СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАННЯ ПРОДОВЖ ЖИТТЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Концептуальна основа для розробки системи оцінювання навчання упродовж життя» із серії «Освітні дослідження та інновації».

У ньому містяться пропозиції щодо організації системи оцінювання навчання упродовж життя задля розроблення відповідної політики. Ключові обмеження нинішніх систем даних – вузьке охоплення за віковими категоріями, відсутність постійного відстеження, надмірний акцент на результатах ринку праці та недостатнє вимірювання неформального навчання. Щоб усунути ці прогалини, необхідно зосередитись на наступних трьох взаємопов’язаних стовпах: попит, пропозиція та координація. Попит ураховує потреби в навчанні на індивідуальному, організаційному та суспільному рівнях; пропозиція відображає можливості у формальній освіті, на робочих місцях, у системах соціального забезпечення та громадах; координація зосереджена на механізмах, що узгоджують потреби з наданням освіти. Це має бути реалізовано на двовимірній моделі, заснованій на формалізації та цифровізації. Експерти пропонують практичні кроки щодо упровадження нових підходів, зокрема – удосконалені опитування, наскрізні зв’язки даних, інтеграція адміністративних даних, паспортів навичок та розширеної аналітики для підтримки комплексних систем навчання упродовж життя.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/a-conceptual-foundation-for-the-development-of-a-lifelong-learning-measurement-framework_27e5a619-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/a-conceptual-foundation-for-the-development-of-a-lifelong-learning-measurement-framework_c06663fd/27e5a619-en.pdf, https://doi.org/10.1787/27e5a619-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-30

ОЕСР: ПІДТРИМКА ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ГШІ В ОСВІТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Політика підтримки відповідального та систематичного впровадження ГШІ у вищій освіті» із серії «ОЕСР: освітні теми».

У ньому зазначається, що генеративний штучний інтелект широко, але разом із тим нерівномірно використовується у вищій освіті. Майже всі студенти та більшість викладачів мають досвід роботи з ГШІ. За три роки з моменту публічного випуску першого інструменту нового покоління генеративного штучного інтелекту наприкінці 2022 року він перетворився з новинки на інструмент, що повсюдно використовується студентами та викладачами. Наразі більшість наявних даних про використання ГШІ у вищій освіті заснована на нерепрезентативних опитуваннях. І хоча їх результати постійно вказують на високий рівень використання ГШІ, не можна інтерпретувати ці дані як точні оцінки, – скоріше це ознаки тенденцій, що формуються. У Сполученому Королівстві частка студентів, які повідомляють про використання ГШІ, зросла з 66% на початку 2024 року до 92% у 2025 році та 95% у 2026 році. У Німеччині використання ГШІ серед студентів збільшилося з 63% у 2023 році до більш ніж 90% у 2025 році. У Франції дослідження показало, що 55% студентів закладів вищої освіти використовували інструменти ГШІ у 2023 році, а в 2025 їх кількість збільшилась до 82%. У Сполучених Штатах Америки близько 88% студентів, що навчаються на програмах молодшого спеціаліста чи бакалавра використовували інструменти ШІ хоча б іноді. Опитування 2024 року, яке охопило 16 країн, показало: 86% студентів ЗВО використовують ГШІ під час навчання. Зростаючі можливості та швидке поширення технологій штучного інтелекту змінюють вищу освіту, впливаючи на те, як навчаються та як отримують необхідну підтримку студенти, як відбувається викладання та оцінювання, які навички та знання потрібні студентам, як проводяться дослідження, а також як ГШІ впливає на управління навчальними закладами. У цьому документі показано, як генеративний ШІ впроваджується та використовується у вищій освіті, висвітлюються його можливості та проблеми, зокрема – щодо захисту даних, академічної доброчесності, рівності, надійності згенерованого контенту та його впливу на формування знань і навичок студентів. Спираючись на інформацію про досвід країн-членів ОЕСР та країн-партнерів, експерти визначають п’ять сфер для нових політичних відповідей на поширення ГШІ, які мають реалізовуватись на системному рівні. Йдеться про рекомендації щодо відповідального використання ГШІ, розроблення спільних підходів до дотримання вимог та закупівлі його інструментів, забезпечення розвитку компетенцій ШІ, підтримку збору доказів та пілотних оцінок впливу ГШІ, а також розроблення спеціалізованих інструментів ШІ для вищої освіти.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/policies-supporting-responsible-and-systematic-genai-adoption-in-higher-education_c4e5621f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/policies-supporting-responsible-and-systematic-genai-adoption-in-higher-education_0f8d9b9f/c4e5621f-en.pdf,https://doi.org/10.1787/c4e5621f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-29

ОЕСР: РІВЕНЬ ГРАМОТНОСТІ ТА МАТЕМАТИЧНИХ НАВИЧОК

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Навігація по життю з низьким рівнем грамотності та математичних навичок: нові результати опитування навичок дорослих 2023 року» із серії «Дослідження навичок».

У ньому зазначається, що згідно з опитуванням навичок дорослих 2023 року майже кожен третій дорослий у країнах ОЕСР має низький рівень базових навичок грамотності або математики. В 11-ти з 27-ми країн, які брали участь в опитуванні, частка дорослих з низькими навичками значно зросла за останнє десятиліття. Лише дві країни зафіксували скорочення: Данія та Фінляндія. Низький рівень базових навичок обмежує можливості працевлаштування, заробіток, стан здоров’я та участь у громадському житті. Дорослі з низькими базовими навичками приблизно на третину рідше беруть участь на ринку праці, ніж ті, хто має середній рівень володіння мовою. Серед працюючих погодинна заробітна плата в середньому приблизно на п’ять доларів нижча, а в Сінгапурі та Швейцарії розрив перевищує десять доларів. Опитані повідомляють про гірше здоров’я, нижчу задоволеність життям та слабшу довіру до інших людей та інституцій. Цей звіт досліджує масштаби, характер й наслідки низького рівня базових навичок, містить аналіз дефіциту навичок залежно від країни та галузі, визначає найсильніші предиктори низького рівня навичок, розкриває різні профілі низькокваліфікованого населення. Експерти наголошують, що дорослі з низьким рівнем базових навичок не є однорідною групою: дефіцит відрізняється за ступенем тяжкості, по-різному розподіляється за рівнем грамотності та математики, а також відображає різні ролі міграції та мовного походження.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/navigating-life-with-low-literacy-and-numeracy_c198a20f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/navigating-life-with-low-literacy-and-numeracy_ce2f32b6/c198a20f-en.pdf, https://doi.org/10.1787/c198a20f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-28

ОЕСР: ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРНИХ МОДЕЛЕЙ В ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Спектр регуляторних моделей та їх застосування в цифровій економіці» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань регуляторної політики».

У ньому зазначається, що політики та регулюючі органи у регуляторній практиці постійно стикаються з необхідністю вирішувати, як найкраще усунути ризики, які несуть загрозу соціальному благополуччю. Їх рішення залежать від коректної оцінки такого роду ризиків та визначення припустимого ступеня державного втручання з огляду на такі чинники, як зростання та продуктивність. Політики мають добре розуміти проблеми й доступні варіанти рішень і цифрова економіка та інновації тут не є винятком. Політики повинні приймати рішення про те, чи слід регулювати цифрові продукти та послуги, а також як саме це слід робити (зокрема, чи необхідні державні регулюючі заходи та які підходи є найбільш пропорційними й відповідними для контексту регулювання). Це завдання ускладняється внаслідок швидкого розвитку цифрових продуктів та послуг, оскільки динамічне середовище потребує високого рівня експертизи від політиків та регулюючих органів. Документ представляє методологію, огляд регуляторних моделей – від командно-контрольного регулювання, через регулювання на основі результатів, ринкові механізми та спільне регулювання, до різних форм саморегулювання – класифікованих за їхньою гнучкістю та ролями, які державні та приватні суб’єкти відіграють у процесі регулювання. Звіт містить критерії вибору моделі на основі впливу на інновації, характеристик ринку, приватних суб’єктів та готовності державних інституцій. Експерти на основі аналізу фактичних даних роблять висновок, що уряди все більше покладаються на змішані моделі, за яких державні суб’єкти зберігають відповідальність за встановлення регуляторних цілей, делегуючи засоби їх досягнення та регулювання приватним суб’єктам під державним наглядом та підзвітністю.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-spectrum-of-regulatory-models-and-its-application-to-the-digital-economy_b7456763-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/the-spectrum-of-regulatory-models-and-its-application-to-the-digital-economy_a011bc8f/b7456763-en.pdf,https://doi.org/10.1787/b7456763-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-27

ОЕСР: ЕКСПЕРИМЕНТИ З ГШІ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Експерименти з генеративним штучним інтелектом в державному управлінні: висновки з нових рекомендацій» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань державного управління».

У ньому зазначається, що технології штучного інтелекту швидко розвиваються, створюючи значні можливості для підвищення продуктивності й підтримки інновацій та підприємництва. Уряди швидко виявили потенційні переваги ГШІ та почали розробляти відповідні посібники з використання цих інструментів в державному управлінні, наприклад «Посібник з ШІ для уряду Великобританії». Дослідники з Інституту Алана Тьюринга виявили, що «генеративний ШІ вже поширений у державному секторі», він підтримує до 41% завдань, забезпечуючи значну економію часу при систематичному застосуванні. Однак більша частина упровадження є «тіньовим ШІ», який використовується несанкціоновано без офіційного схвалення чи нагляду, неорганізовано, без чітких керівних принципів. У документі розглядається зростаючий розрив між швидким, децентралізованим упровадженням ГШІ та відстаючими механізмами державного управління, аналізі експериментів, управлінні ризиками та відповідальному впровадженні технологій. Вивчення офіційних рекомендацій, підготовлених у 14-ти країнах, а також академічної літератури і тематичних досліджень, дозволило зрозуміти, як різні юрисдикції втілюють етичні принципи поводження з ШІ в операційну практику та встановити їх фрагментованість.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/generative-ai-experimentation-in-government_42815683-en.html, h ttps://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/generative-ai-experimentation-in-government_706b6f2b/42815683-en.pdf, https://doi.org/10.1787/42815683-en

Фото: скріншот

2026-07-24

ОЕСР: ВИМІРЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНО СТАЛОГО ЗРОСТАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Вимірювання екологічно сталого зростання продуктивності: порівняння доступних варіантів та оцінка тенденцій для трьох країн ОЕСР, що розглядаються у якості прикладу» із серії «Документи ОЕСР з питань продовольства, сільського господарства та рибальства».

У ньому зазначається, що стале зростання виробництва екологічно стійким способом є ключем до продовольчої безпеки, підтримки фермерів та підвищення екологічної стійкості сектору. Це вимагає більшого обсягу продукції з меншими витратами, тому досягнення стійкого зростання продуктивності потребує збільшення виробництва за одночасного зниження екологічного тиску. Традиційні показники продуктивності, як правило, фокусуються лише на показниках виробництва та витрат, залишаючи осторонь зовнішні екологічні ефекти. У документі розглядається шість індексів екологічно сталого зростання продуктивності, які інтегрують зростання сукупної факторної продуктивності (СФП) сільського господарства і тенденції чотирьох агроекологічних екстерналій. Дослідження виявило незначні відмінності між індексами, коли екологічним вимірам присвоюються низькі ваги, але ці відмінності збільшуються зі збільшенням ваг. Три тематичні дослідження (Мексика, Нідерланди, Нова Зеландія) ілюструють потенційні рушійні сили СФП. У Мексиці покращений доступ до ринку внаслідок дії торговельних угод, а також реалізації заходів підтримки сільського господарства стали ключовими чинниками. У Нідерландах – регуляторні заходи, спрямовані на управління аміаком та добривами. У Новій Зеландії ефективність пов’язана зі зростанням виробництва, зумовленим експортом, динамікою поголів’я та впровадженням новітніх технологій.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/measurement-of-environmentally-sustainable-productivity-growth_0869e00a-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/measurement-of-environmentally-sustainable-productivity-growth_47254cdd/0869e00a-en.pdf, https://doi.org/10.1787/0869e00a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-23

ОЕСР: ЧОМУ ОСВІТА ТА ЗНАННЯ ВЧИТЕЛІВ ВАЖЛИВІ

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Хівун Бе «Чому освіта та знання вчителів важливі: висновки з опитування щодо знань вчителів».

У ній зазначається, що знання предмету мають фундаментальне значення для вчителів, цього замало, оскільки гарний учитель — це не просто «ходяча енциклопедія». Знання того, як розв’язувати математичні задачі, не означає, що ви знаєте, як навчити розв’язувати задачі учнів і зробити це водночас цікавим. Предметні знання вчителів доповнюються їхніми знаннями з викладання, навчання та оцінювання, відомими як загальна педагогіка. Результати нещодавньо проведеного опитування щодо загальних педагогічних знань (ЗПЗ) вчителів, показали, що вчителі з вищим рівнем ЗПЗ витрачають більше часу на заняття, займаючись фактичним викладанням та навчанням, і менше часу – дисциплінарними чи адміністративними завданнями. У країнах, де вчителі мають вищі бали ЗПЗ, учні, як правило, мають кращі результати з математики та читання відповідно до результатів PISA. Наявність педагогічних знань також підтримує благополуччя вчителів: ті, хто мають більші педагогічні знання у більшості країн, як правило, повідомляють про менший стрес від поведінки учнів тому, що вони можуть обмежити деструктивну поведінку в класах. Вчителі, які більше знають про загальну педагогіку, менше стресують від тиску, пов’язаного з підзвітністю, підтримкою різноманітних навчальних потреб, адаптацією до реформ та професійним навчанням. Для багатьох вчителів початкова педагогічна освіта – перше знайомство з педагогічними теоріями та практикою. Але для деяких вчителів навчання на початкову кваліфікацію може навіть не передбачати таких практик. Майже половина вчителів у Саудівській Аравії заявили, що почали викладати лише з предметною кваліфікацією. У Марокко кожен п’ятий вчитель заявив, що почав викладати, маючи лише предметну підготовку. Вчителі, які мають лише предметну кваліфікацію, мають нижчий середній бал знань учнів у Хорватії, Чилі та Португалії.

Детальніше: https://oecdedutoday.com/why-teacher-education-and-knowledge-matter-insights-from-the-teacher-knowledge-survey/, https://www.oecd.org/en/publications/results-from-the-teacher-knowledge-survey_5542e88a-en.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-07-22

ОЕСР: УПРАВЛІННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ СКЛАДНИХ ПРІОРИТЕТІВ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Розбудова потенціалу держапарату для управління та реалізації складних пріоритетних завдань» із серії «Огляди державного управління ОЕСР».

У ньому зазначається, що уряди реалізують складні міждисциплінарні пріоритети в середовищі, що швидко змінюється, в умовах дефіциту ресурсів, зростаючих очікувань громадян і обмеженої суспільної довіри. Результати досліджень показують, що низький рівень довіри зумовлений тим, що люди вважають урядові структури нездатними ефективно вирішувати довгострокові політичні завдання. У звіті розглядається, яким чином урядові інституції можуть зміцнити свій потенціал в управлінні, координації та забезпеченні реалізації проектів в умовах дедалі більш фрагментованого й мінливого політичного середовища. Спираючись на приклади Болгарії, Естонії, Греції, Ірландії, Польщі та Португалії, експерти показують шляхи забезпечення процесів планування та аналітичної підтримки цільових заходів, розглядають функції центрів управління за трьома наступними вимірами. Перший – оцінка того, як здійснюється узгодження механізму управління з пріоритетами уряду. Другий – планування та вирішення поточних проблем, таких, як фрагментовані стратегії, недостатні зв’язки з ресурсами та обмежена ієрархія між ініціативами. Третій – аналіз можливостей ефективної координації та розробки політики. Також у звіті подаються реальні приклади та варіанти політики, ролі та функції урядових структур.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/building-centre-of-government-capabilities-to-steer-and-deliver-complex-priorities_9899e2fe-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/building-centre-of-government-capabilities-to-steer-and-deliver-complex-priorities_f1233bfc/9899e2fe-en.pdf, https://doi.org/10.1787/9899e2fe-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-07-21

ОЕСР: ІМПУЛЬС ДЛЯ СУСПІЛЬСТВ, ЩО СТАРІШАЮТЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Потенційний імпульс від ШІ для суспільств, що старішають: перші висновки дослідження» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».

У ньому зазначається, що у найближчі десятиліття демографічні чинники послаблять економічне зростання у країнах ОЕСР. Демографічний перехід, викликаний збільшенням тривалості життя та зниженням народжуваності, є глобальним явищем, хоч і розвивається з різною швидкістю та інтенсивністю у різних країнах. Старіння населення зменшить тиск на трудові ресурси, скоротивши відносну частку працездатного населення, навіть якщо більш висока частка робочої сили може частково компенсувати прогнозоване зниження співвідношення працюючих до пенсіонерів. У той же час штучний інтелект надає можливості для підвищення продуктивності праці, потенційно пом’якшуючи дефіцит робочої сили та стимулюючи економічне зростання. Однак мало що відомо про те, як змінюється ступінь впливу ШІ упродовж життєвого циклу і що це може означати для упровадження ШІ в суспільствах, що старішають. На основі даних Програми ОЕСР з міжнародної оцінки компетенцій дорослих (PIAAC) встановлено, що загальний вплив ШІ на працівників (автоматизація та розширення можливостей) відбувається по перевернутій U-подібній кривій. Вплив автоматизації вищий у молодших вікових групах і швидко знижується з віком, оскільки досвід, як правило, доповнює ШІ. Проте така універсальна технологія, як ШІ, неминуче призведе до руйнівного впливу, а для повноцінного використання переваг ШІ знадобиться перерозподіл ринку праці, перекваліфікація та підвищення кваліфікації, стимулювання інновацій в бізнесі, які будуть слабшими саме у старіючих суспільствах.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/a-potential-boost-from-ai-in-ageing-societies_be002e40-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/a-potential-boost-from-ai-in-ageing-societies_144607bb/be002e40-en.pdf, https://doi.org/10.1787/be002e40-en

Фото: скріншот

2026-07-20