ПУХОВ ГЕОРГІЙ ЄВГЕНОВИЧ
(23.08.1916-03.08.1998)
Відомий вчений у галузі теоретичної електротехніки, обчислювальної математики та техніки. Займався теорією та експериментами у галузі стійкості енергетичних систем, досліджував безконтактні перетворювачі частот та електричні машини в системах синхронного зв’язку, параметричні й нелінійні електричні ланцюги, займався питаннями електричного моделювання для дослідження стрижневих систем в будівельній механіці. Запропонував новий метод «точкового обчислення», покладений в основу операційного методу аналізу електричних ланцюгів. Розвинув теорію квазіаналогового моделювання. Доцент і завідувач кафедр електричних машин і теоретичних основ електротехніки Львівського політехнічного інституту (1944–1948), викладач, завідувач кафедри теоретичних основ електротехніки, декан електромеханічного факультету Томського політехнічного інституту (1948–1953), засновник та завідувач кафедри теоретичних основ електротехніки та електричних приборів і пристроїв Таганрозького радіотехнічного інституту (1953-1957),викладач Київського інституту цивільного повітряного флоту (1957), керівник відділу Обчислювального центру АН УРСР (1958–1971), керівник відділу математичного моделювання та заступник директора Інституту електродинаміки АН УРСР (1971–1981) , засновник та директор Інституту проблем моделювання в енергетиці АН УРСР (1981-1998). Доктор технічних наук (1951). Член-кореспондент НАНУ (1961), академік НАН України (1967). Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1982), заслужений діяч науки УРСР (1982).
Біографія: https://www.nas.gov.ua/employee/puxov-georgii-jevgenovic
Нагороди: https://www.nbuv.gov.ua/node/3035
