Registration Number
0520U101370, Doctoral dissertation
Status
Доктор мистецтвознавства
Date
23-09-2020
popup.evolution
.
Title
Galician Music of the Habsburg Era (1772-1918) in the context of the phenomenon of national identity
Author
Novakovych Myroslava O., к.мист.
popup.head Kyyanovs'ka Lyubov Oleksandrivna
popup.advisor Кияновська Любов Олександрівна
popup.opponent Medvedyk Yurii Ye.
popup.opponent Kopycja Marianna D.
popup.opponent Sjuta Bohdan O.
popup.review Karpiak Andrii Jaroslavovych
popup.review Bermes Iryna L.
popup.review Golovey Viktoriia Yuriivna
popup.review Karas Hanna V.
popup.review Dovhalyuk Iryna Sergiivna
popup.review Roshchenko Olena Georgievna
popup.rada
The Odessa National A. V. Nezhdanova Academy of Music
Description
У дисертації досліджується роль музики у процесах конструювання національної ідентичності українського культурного соціуму Східної Галичини габсбурзької доби. Осмислюється визначальна роль культури у процесах українського націєтворення. Доведено, що музична складова церковного богослужіння була одним із головних факторів оновленого переживання галицькими українцями власної конфесійної ідентичності, яка поступово трансформувалася у національну. Особливу увагу приді¬лено постаті Дмитра Бортнянського, духовна хорова музика якого стала втіленням галицької культурної та історичної пам’яті. Водночас обґрун¬товується теза про уявність зв’язку Д. Бортнянського з Галичиною, тому композитора слід вважати «винайденою» традицією галицької культури. Встановлено, що галицький культурний канон першої половини ХІХ ст. сформувався саме у сфері музики культового призначення, випереджу¬ючи на декілька років націєтворчі процеси, що відбувалися в інших сферах культури. Уперше до наукового обігу вводяться новознайдені літургійні композиції Алоїза Нанке та Вікентія Серсавія – чеських ком-позиторів, які репрезентували в Галичині панівну культуру Відня і мали вплив на творчість представників Перемиської композиторської школи.
Аналіз світської музичної спадщини галицьких композиторів першої половини ХІХ ст. виявив у їхніх творах ознаки множинних ідентич¬ностей. Це дало підстави для дослідження проблеми ідентичності в галицькій музиці крізь призму філософських категорій загального, особ¬ливого та одиничного.
Зазначено, що розбудові музичного мистецтва на національній осно¬ві сприяла традиція проведення у Львові та інших містах Галичини що¬річних шевченківських концертів, які стали підґрунтям для формування єдиного простору національної культури. Значну увагу приділено про¬відним формам національного музичного життя Галичини другої поло¬вини ХІХ – початку ХХ ст. Встановлено, що одним із найважливіших факторів конструювання української ідентичності в музичній культурі Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. були творчі контакти галичан із представниками підросійської України. Обґрунтовується теза про важливість ролі М. Лисенка у налагодженні галицько-наддніп¬рянських культурних відносин.
Виявлено, що криза віденського fin-de-siecle вплинула на світогляд композиторів, початок діяльності яких припав на перші десятиліття ХХ ст. С. Людкевич і В. Барвінський зробили прорив у тогочасній галицькій музичній свідомості, продемонструвавши високий рівень професіо¬налізму і модерне мислення. Вони активно розширили горизонти галицької музики, руйнуючи її традиційні жанрові канони.
Registration Date
2020-09-30
popup.nrat_date
2020-10-01 / 2026-06-30
