Реєстраційний номер
0520U101370, Докторська дисертація
На здобуття
Доктор мистецтвознавства
Дата захисту
23-09-2020
Статус
Захищена
Назва роботи
Галицька музика габсбурзької доби (1772–1918) в контексті явища національної ідентичності.
Здобувач
Новакович Мирослава Олександрівна, к.мист.
Керівник Кияновська Любов Олександрівна
Консультант Кияновська Любов Олександрівна
Опонент Медведик Юрій Євгенович
Опонент Копиця Маріанна Давидівна
Опонент Сюта Богдан Омелянович
Рецензент Карпяк Андрій Ярославович
Рецензент Бермес Ірина Лаврентіївна
Рецензент Головей Вікторія Юріївна
Рецензент Карась Ганна Василівна
Рецензент Довгалюк Ірина Сергіївна
Рецензент Рощенко Олена Георгієвна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової
Опис
У дисертації досліджується роль музики у процесах конструювання національної ідентичності українського культурного соціуму Східної Галичини габсбурзької доби. Осмислюється визначальна роль культури у процесах українського націєтворення. Доведено, що музична складова церковного богослужіння була одним із головних факторів оновленого переживання галицькими українцями власної конфесійної ідентичності, яка поступово трансформувалася у національну. Особливу увагу приді¬лено постаті Дмитра Бортнянського, духовна хорова музика якого стала втіленням галицької культурної та історичної пам’яті. Водночас обґрун¬товується теза про уявність зв’язку Д. Бортнянського з Галичиною, тому композитора слід вважати «винайденою» традицією галицької культури. Встановлено, що галицький культурний канон першої половини ХІХ ст. сформувався саме у сфері музики культового призначення, випереджу¬ючи на декілька років націєтворчі процеси, що відбувалися в інших сферах культури. Уперше до наукового обігу вводяться новознайдені літургійні композиції Алоїза Нанке та Вікентія Серсавія – чеських ком-позиторів, які репрезентували в Галичині панівну культуру Відня і мали вплив на творчість представників Перемиської композиторської школи.
Аналіз світської музичної спадщини галицьких композиторів першої половини ХІХ ст. виявив у їхніх творах ознаки множинних ідентич¬ностей. Це дало підстави для дослідження проблеми ідентичності в галицькій музиці крізь призму філософських категорій загального, особ¬ливого та одиничного.
Зазначено, що розбудові музичного мистецтва на національній осно¬ві сприяла традиція проведення у Львові та інших містах Галичини що¬річних шевченківських концертів, які стали підґрунтям для формування єдиного простору національної культури. Значну увагу приділено про¬відним формам національного музичного життя Галичини другої поло¬вини ХІХ – початку ХХ ст. Встановлено, що одним із найважливіших факторів конструювання української ідентичності в музичній культурі Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. були творчі контакти галичан із представниками підросійської України. Обґрунтовується теза про важливість ролі М. Лисенка у налагодженні галицько-наддніп¬рянських культурних відносин.
Виявлено, що криза віденського fin-de-siecle вплинула на світогляд композиторів, початок діяльності яких припав на перші десятиліття ХХ ст. С. Людкевич і В. Барвінський зробили прорив у тогочасній галицькій музичній свідомості, продемонструвавши високий рівень професіо¬налізму і модерне мислення. Вони активно розширили горизонти галицької музики, руйнуючи її традиційні жанрові канони.
Дата реєстрації
2020-09-30
Додано/оновлено в НРАТ
2020-10-01 / 2026-06-30
