Registration Number
0521U101894, Doctoral dissertation
Status
Доктор мистецтвознавства
Date
30-09-2021
popup.evolution
.
Title
Academic musical and instrumental art as a subject of musicological systemology.
Author
Chernoivanenko Alla Dmytrivna, Кандидат мистецтвознавства
popup.head Chernoivanenco Alla Dmitrievna
popup.advisor Chernoivanenco Alla Dmitrievna
popup.opponent Zharkova Valerija Borysibna
popup.opponent Stashevskiy Andriy Jakovych
popup.opponent Shapovalova Liudmyla Volodymyrivna
popup.review Voskoboinikova Yuliia Vasylivna
popup.review Osadcha Svitlana Victorovna
popup.review Dytchak Violetta Hrygorivna
popup.review Samoylenko Oleksandra Ivanivna
popup.review Severynova Maryna Yuriivna
popup.review Novakovych Myroslava Oleksandrivna
popup.review Dovginez Inna Georgievna
popup.rada
The Odessa National A. V. Nezhdanova Academy of Music
Description
Дисертація присвячена дослідженню музично-інструментального мистецтва як специфічного системного феномену, який здатний інспірувати музичні звукосмислові та ідеально-концептуальні інтенції. Проведено системний аналіз виникнення, функціонування та самозростання феномену музичного інструменталізму від витоків до «вибуху» автономізації, з накресленням векторів подальшого розвитку і саморозвитку. Впроваджується концепція «немиттєвого інсайту» щодо виокремлення (автономізації) музичного інструменталізму в самостійну сферу творчості, що фіксується за часів бароко. Ключовою ознакою самодостатності нової системи – музично-інструментального мистецтва – стали її специфічні мовно-мисленнєві напрацювання: фактурні кліше; артикуляційно- динамічні засоби; схильність до віртуозно-моторних, чітких ритмічних та кантиленно-співучих втілень; чисто інструментальні жанрово-стилістичні і композиційні форми (сюїта, соната, симфонія, концерт) та принципи мислення (сонатність, симфонізм, сюїтність, концертність і т.п.); формування специфічного музично-інструментального мислення, здатного втілювати «великі» концептуальні ідеї, співідносні з філософськими концепціями, а також – постійно нарощувати усі вказані речові та ідеаційні потенції і транслювати їх до сучасних технік музичної композиції, до вокального мистецтва, до інших видів мистецтв, філософії, природничих і точних наук і т.п.
Здійснені музикознавчі дефініції кола основних категорій – компонентів системи «музично-інструментальне мистецтво» (музичний інструмент, музичний інструменталізм та ін.); до наукового обігу введені і диференційовані такі поняття як «музично-інструментальна мова», «музично-інструментальне мислення»,
«музично-інструментальний стиль», «комплементарний музичний інструмент», д.і. Простежуються історичний шлях та джерела утворення специфічної мовно- інструментальної системи як ключового чинника функціонування музично- інструментального мистецтва. Виявлені музичні, позамузичні, інструментально- музичні витоки формування й розвитку специфічного «мислення на інструменті» та «мислення інструментом». Визначається інструментальне коріння формування найважливіших жанрових форм музичного мистецтва. Досліджується роль музичного інструменталізму у ствердженні гомофонної мисленнєвої парадигми музики. Виявляється співвідносність віртуозних, кантиленних та фактурних властивостей музичного інструменталізму з основними культурно-філософськими і музично-мовними універсаліями. Доводиться логіка модернізації народних інструментів (передусім, баяна) як одного з чинників функціонування системи музично-інструментального мистецтва сучасності.
Registration Date
2021-10-05
popup.nrat_date
2021-10-05 / 2026-07-01
