Registration Number
0824U001540, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
22-05-2024
popup.evolution
o
Title
The sacred in art as a reality generating model
Author
Valentyn Shtyrbul,
popup.head Olena K. Sobolevska
popup.opponent Ol`ha Tarasenko
popup.opponent Oleksandr V. Yakovlev
popup.review Alla V. Sokolova
popup.review Olha Muravska
popup.rada
The Odessa National A. V. Nezhdanova Academy of Music
Description
У роботі виявляються особливості сакральних витоків формуючої дійсність мистецької моделі в різноманітті історичних форм її втілення. Відповідно, в дисертації приділено увагу уявленням про сакральне в його входженні в мистецтво як того, що формує еволюцію поглядів на соціум і моделює його трансформації в ході розвитку суспільства.
У Розділі І проаналізовано специфіку релігійно-ритуальної аури існування мистецтва в соціумі, в якому формуються породжуючі дійсність моделі. Теорію моделювання виділено у даному розділі як один із найперспективніших сучасних підходів у вивченні культурних процесів за ходом історичного розвитку соціуму. Моделювання дійсності заради породження в ній нових якостей відносин, психологічних виявів, дієво-мислительних типологій фігурує в роботі у двох проявах – як моделювання дійсності (традиційний мистецький мімезис) та як зворотній зв’язок у вигляді породжуючого впливу самої моделі на дійсність, що стало основною метою дослідження. Застосований засіб моделювання виступає інструментом еволюційного розвитку буття за відображенням системи поглядів у мистецьки оформленій моделі, здатної культурно-історично простимулювати народження певних нових форм дійсності. Використане моделювання зовнішніх факторів, що мають місце в мистецьких процесах, здатних впливати на дійсність.
У роботі прийнята і апробована аналізами культурних артефактів концепція моделювання як заміни конкретного об’єкта дослідження (оригіналу) іншим, подібним до нього (моделлю). У ролі останнього виступає мистецька або промистецька вибудова, яка містить ознаки дійсності, нової по відношенню до існуючої, здатної увести у психологію людини довіру до тої новизни і бажання втілити її в реалії буття. Зважаючи на сакральні корені релігійної ритуаліки, закладеної від першокультурного стану у людське вираження, ознаки ритуального стрижня в мистецтві, будучи більше чи менше, але завжди подаваним у мистецькій акції, а у разі співпадання із компенсативним шаром людських сподівань, закладають могутній механізм пошуку втілення в життя модельованого смислу. Підкреслено модельованість як створену матеріалізовану форму представленої ідеї, доступної для впізнавання порівнянням з існуючими матеріальними втіленнями, у тому числі порівнянням із культово-освоєною обрядністю й іконічністю подаваних символів у релігії.
Даний підхід у загальному плані заданий був компенсативною естетикою А. Канарського, зокрема «випереджуючим відображенням» у концепції болгарського марксистсько-філософського світобачення. Ясно, що абстракція естетичної компенсативності А. Канарського загалом являється найближчою до уведеної в цій роботі породжуючої дійсність мистецької/промистецької моделі. «Випереджуюче відображення», будучи зовні прив’язаним до матеріалістично витлумачуваного мімезису, фактично виводить на містику «пророцтва», релігійного «видіння», за що й різко піддавалося вітчизняній критичній оцінці.
На відміну від вказаного «випереджуючого відображення», концепція породжуючої дійсність мистецької/промистецької моделі не приховує своєї опори на сакральні компоненти у своєму впливі, апелюючи до перевіреної історією людства сугестії релігійно-ритуальних засобів типу ініціації, прилучення, як наслідок – преображення світосприйняття і відповідних дій суб’єкта (одиничного чи колективного). Спирання на акцію моделювання підказане первинними ритуальними ж формами: для явлення бажаного – проведення аналогічної дії (окроплення водою для викликання дощу, обмивання як символізація очищення і т. ін.).
У роботі позначені сакральні витоки мистецької і навколомистецької сфер як форм організації творчої діяльності, спрямованої на виявлення моделей культури, що трансформують реалії, тобто виступають у функції моделей, породжуючих нову дійсність. Визначені історичні етапи виявлення сакрально детермінованих породжуючих дійсність моделей, у тому числі античні, візантійсько-середньовічні, моделі Нового часу та поставангардних часів. Виділено типології сакральних механізмів мистецьких і навколомистецьких породжуючих моделей у вигляді ініціацітивних і долучаючих акцій емоційно-символічного призначення. Виявлено процеси, що випереджають духовну складову у сучасному мистецтві (інтернет, відеоряд, музичні подання, ігри, релігійні уявлення), та обґрунтовано смисл їхнього впливу на дійсність.
Проведено ретроспективу культурологічних та філософсько-естетичних поглядів на мистецтво як на соціальне явище, що еволюціонує в часі та моделює дійсність, проаналізовані підходи до визначення ролі мистецтва в соціумі в процесі історичного розвитку суспільства. Розглянуто соціально обумовлену особистість митця як провідника ідеального світу і творця породжуючої моделі дійсності. Також у розділі проаналізовані сучасні теорії, які пропонують нові шляхи для розгляду мистецьких вторгнень у реальність у якості активних учасників побудови дійсності у спиранні на ініціацітивні основи мистецьких структур.
Registration Date
2024-04-12
popup.nrat_date
2024-05-08 / 2026-07-01
