Registration Number
0824U002241, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
18-06-2024
popup.evolution
o
Title
The Flute Art of China in the Dimensions of Intercultural Dialogue
Author
Yang Li,
popup.head Olena Roschenko
popup.opponent Valerii Hromchenko
popup.opponent Alla Chernoivanenko
popup.review Iryna Polska
popup.review Yurii Loshkov
popup.rada
Kharkiv State Academy of Culture
Description
Дисертацію присвячено дослідженню флейтового мистецтва Китаю у вимірах міжкультурного діалогу. На основі теорії діалогу, розробленої О. І. Самойленко, у дисертації надано типологію міжкультурного діалогу у флейтовому мистецтві Піднебесної ХХ – початку ХХІ століть. Встановлено типи функціонування міжкультурного діалогу у флейтовому мистецтві Нового Китаю. Перший відбувається між різними історичними періодами та шарами китайської національної флейтової культури. Другий – між віддаленими історично і географічно національними традиціями (східною і західною): метаморфізовані звукові архетипи, актуалізовані в композиторській практиці Піднебесної, репрезентовані у тембрі концертної флейти європейського походження. Міжкультурний діалог першого типу обумовлений збереженням традицій, переосмислених у сучасному флейтовому часопросторі «Серединної країни». Наслідком переосмисленого збереження розподілу стародавньої флейтової музики Піднебесної на дві жанрові групи – виконувану на пленері (чи-пучі) і в приміщенні (цо-пучі) – у китайській композиторській музиці постає виконання програмних творів пленерної тематики (чи-пучі) у приміщенні (відповідно до традиції цо-пучі). Свідчення актуальності міжкультурного діалогу першого типу – переосмислення китайських казкових звукообразів та семантичних функцій чарівної флейти в класичній поезії діб Тан і Сун у взірцях композиторської творчості ХХ – початку ХХІ століть. Звукообрази китайської флейти як бамбукового інструменту набувають реінтерпретації в творчості композиторів сучасної Піднебесної. Міжкультурний діалог другого типу в структурі флейтової творчості композиторів Китаю реалізується як продуктивне спілкування Сходу і Заходу, у процесі котрого відбувається крещендування взаємного «розуміння» митецької специфіки. Подано органологічні та онтологічні особливості поліфлейтовості, властивої традиційній культурі Китаю. Визначено семантичні функції флейти, сформовані у китайських чарівних казках, а також звукові архетипи флейти, викристалізовані в класичній національній поезії епох Тан і Сун. Розкрито значущість спостережених звукових архетипів у флейтовому мистецтві Піднебесної упродовж ХХ – початку ХХІ століть. Виявлено періоди і етапи успадкування європейського досвіду у процесі входженння європейської флейти до національного контексту інструментальної культури. Розкрито сутність «нової програмності» у флейтових і флейтовофортепіанних мініатюрах китайських композиторів. Встановлено особливості шляхів розвитку флейтово-фортепіанних творів крупної форми у творчості китайських композиторів. На основі аналізу всього корпусу флейтових і флейтово-фортепіанних творів китайських композиторів сконструйовано властиву їм узагальнену «досконалу форму». Як результат західних впливів на китайську флейтову композиторську творчість постає народження нової ери в її історії, сутність котрої обумовлена набуттям європейською флейтою функції узагальненого тембрового аналогу інструменту бамбукового походження у музичній культурі Піднебесної. Поширення відкриттів «нової флейти» ХХ століття, що вирізняють західну музичну культуру, на китайську композиторську творчість обумовило народження «нової програмності», завдяки чому національна тематика втілюються у тембрових ознаках європейської флейти.
Registration Date
2024-06-17
popup.nrat_date
2024-06-17 / 2026-07-01
