Реєстраційний номер
0824U002241, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
18-06-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Флейтове мистецтво Китаю у вимірах міжкультурного діалогу
Здобувач
Лі Ян --,
Керівник Рощенко Олена Георгіївна
Опонент Громченко Валерій Васильович
Опонент Черноіваненко Алла Дмитрівна
Рецензент Польська Ірина Іллівна
Рецензент Лошков Юрій Іванович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківська державна академія культури
Опис
Дисертацію присвячено дослідженню флейтового мистецтва Китаю у вимірах міжкультурного діалогу. На основі теорії діалогу, розробленої О. І. Самойленко, у дисертації надано типологію міжкультурного діалогу у флейтовому мистецтві Піднебесної ХХ – початку ХХІ століть. Встановлено типи функціонування міжкультурного діалогу у флейтовому мистецтві Нового Китаю. Перший відбувається між різними історичними періодами та шарами китайської національної флейтової культури. Другий – між віддаленими історично і географічно національними традиціями (східною і західною): метаморфізовані звукові архетипи, актуалізовані в композиторській практиці Піднебесної, репрезентовані у тембрі концертної флейти європейського походження. Міжкультурний діалог першого типу обумовлений збереженням традицій, переосмислених у сучасному флейтовому часопросторі «Серединної країни». Наслідком переосмисленого збереження розподілу стародавньої флейтової музики Піднебесної на дві жанрові групи – виконувану на пленері (чи-пучі) і в приміщенні (цо-пучі) – у китайській композиторській музиці постає виконання програмних творів пленерної тематики (чи-пучі) у приміщенні (відповідно до традиції цо-пучі). Свідчення актуальності міжкультурного діалогу першого типу – переосмислення китайських казкових звукообразів та семантичних функцій чарівної флейти в класичній поезії діб Тан і Сун у взірцях композиторської творчості ХХ – початку ХХІ століть. Звукообрази китайської флейти як бамбукового інструменту набувають реінтерпретації в творчості композиторів сучасної Піднебесної. Міжкультурний діалог другого типу в структурі флейтової творчості композиторів Китаю реалізується як продуктивне спілкування Сходу і Заходу, у процесі котрого відбувається крещендування взаємного «розуміння» митецької специфіки. Подано органологічні та онтологічні особливості поліфлейтовості, властивої традиційній культурі Китаю. Визначено семантичні функції флейти, сформовані у китайських чарівних казках, а також звукові архетипи флейти, викристалізовані в класичній національній поезії епох Тан і Сун. Розкрито значущість спостережених звукових архетипів у флейтовому мистецтві Піднебесної упродовж ХХ – початку ХХІ століть. Виявлено періоди і етапи успадкування європейського досвіду у процесі входженння європейської флейти до національного контексту інструментальної культури. Розкрито сутність «нової програмності» у флейтових і флейтовофортепіанних мініатюрах китайських композиторів. Встановлено особливості шляхів розвитку флейтово-фортепіанних творів крупної форми у творчості китайських композиторів. На основі аналізу всього корпусу флейтових і флейтово-фортепіанних творів китайських композиторів сконструйовано властиву їм узагальнену «досконалу форму». Як результат західних впливів на китайську флейтову композиторську творчість постає народження нової ери в її історії, сутність котрої обумовлена набуттям європейською флейтою функції узагальненого тембрового аналогу інструменту бамбукового походження у музичній культурі Піднебесної. Поширення відкриттів «нової флейти» ХХ століття, що вирізняють західну музичну культуру, на китайську композиторську творчість обумовило народження «нової програмності», завдяки чому національна тематика втілюються у тембрових ознаках європейської флейти.
Дата реєстрації
2024-06-17
Додано/оновлено в НРАТ
2024-06-17 / 2026-07-01
