Registration Number
0824U003197, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
28-11-2024
popup.evolution
o
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Title
Imposition of criminal penalties on the basis of a conciliation agreement and a plea agreement
Author
Daria Bolshakova,
popup.head Olena P. Riabchynska
popup.opponent Oleksii P. Horokh
popup.opponent Oleh O. Shkuta
popup.review Сергій Ф. Денисов
popup.review Sergiy Demenko
popup.rada
Classic Private University
Description
Дисертація є першим комплексним дослідженням теоретичних і практичних проблем щодо вдосконалення формалізації призначення заходів кримінально-правового характеру на підставі угоди про примирення та про визнання винуватості з метою сприяння однаковому їх розумінню й тлумаченню в практичній площині.
У роботі сформульовано та розвинуто низку авторських ідей, значущих для науки кримінального права, які, визнаючи наукові досягнення попередників, надають змогу дещо по-новому осмислити можливості кримінального закону щодо правового регулювання призначення покарання та звільнення від покарання з випробуванням на підставі угод, а також виявити ресурси його вдосконалення, центральними з яких є такі:
– узгодження покарання або ж призначення покарання та звільнення від нього з випробуванням сторонами угод у практиці їх укладення є неподільною складовою взаємних поступок на шляху до пошуку балансу у вирішенні конфлікту, який би задовольняв інтереси окремих осіб (сторін угод), суспільні інтереси та інтереси правосуддя. Утім вирішення кримінально-правового конфлікту через механізм укладення угод може досягти мети лише в разі, якщо кримінально-правові наслідки для винної особи, хай і більш поблажливі, ніж у провадженнях, що розглядаються в загальному порядку, будуть обрані відповідно до вимог закону;
– прийняте в правовій доктрині розуміння інституту угод у кримінальному провадженні надає змогу цілком прийнятно ставитися до практики призначення покарання ближче до нижньої межі санкції в умовах відсутності принципових обтяжувальних обставин або ж переходу до іншого, більш м’якого покарання. У свою чергу, визнання процесу узгодження покарання для підозрюваного чи обвинуваченого як однієї з обов’язкових умов таких угод потребує наведення в змісті угоди тих істотних обставин кримінального провадження, що обґрунтовують його межі в конкретному випадку відповідно до загальних засад та спеціальних правил призначення покарання;
– недоцільно як нівелювати відмінності щодо обґрунтування меж покарання, яке призначається судом при здійсненні кримінального провадження в загальному порядку (без угоди) та в провадженні на підставі угод, визначальною метою укладення яких з боку винної особи є саме пом’якшення кримінально-правового наслідку вчиненого кримінального правопорушення, так і зводити їх в абсолют;
– визнання факту, що нормативно-правове регулювання правомочності суду призначити узгоджене сторонами угоди покарання, за відсутності будь-яких особливостей щодо його виду чи розміру, яке би уточнювало або доповнювало певну із загальних засад призначення покарання, не є спеціальним правилом призначення покарання, а скоріше загальною засадою призначення покарання, яка визначає повноваження суду, передбачені умовами угоди про примирення чи про визнання винуватості, відмінні від повноваження суду призначати покарання при здійсненні кримінального провадження в загальному порядку (без угоди), тобто інструментом узгодження положень матеріального та процесуального кримінального права;
– за відсутності формалізованих приписів щодо особливостей призначення покарання на підставі угод, які би чітко розмежовували судову дискрецію та права сторін у питаннях узгодження покарання, враховуючи, що використані в статтях розділів Х та ХI приписи, де суд згадується як єдиний суб’єкт призначення покарання, актуальні до запровадження інституту кримінального провадження на підставі угод, коли сторонам угод надано право обирати можливі наслідки кримінально-правового характеру щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, на сьогодні не можуть виконувати роль єдино правильного орієнтира щодо чіткого розмежування повноважень сторін угоди та суду в цьому питанні;
– тенденція останніх п’яти років свідчить про зменшення кількості відмов у затвердженні угод у кримінальному провадженні, що може підтверджувати поступове вироблення усталених підходів до правильного тлумачення та дотримання вимог кримінального й кримінального процесуального законодавства, зокрема в частині узгодження покарання сторонами угод.
Registration Date
2024-10-07
popup.nrat_date
2025-01-02 / 2026-07-01
