Registration Number
0824U003289, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
10-12-2024
popup.evolution
o
Title
The Ukrainian Chamber Instrumental Ensemble of the Twentieth Century: Composers’ Creativity and Performance Practice
Author
Han Zhang,
popup.head Savchuk Ihor B.
popup.opponent Olga V. Vasylenko
popup.opponent Olga Zosim
popup.review Maryna Severynova
popup.review Olha V. Putiatytska
popup.rada
Ukrainian National Tchaikovsky Academy of Music
Description
Актуальність теми дослідження. Камерно-інструментальне мистецтво є важливою частиною художнього дискурсу української культури. Камерна творчість українських митців синтезує у своїй художньо-діалогічній єдності стиль історичної доби, індивідуальну стилістику та відповідні виконавські форми, оприявнюючи сутнісні риси національної музичної культури у їхній художньо-історичній взаємозумовленості. Художній дискурс камерно-інструментального мистецтва маніфестує національну культурну ідентичність у її діалозі з декількома хвилями європейського авангарду та прагненням до оновлення виконавської виражальності, що віддзеркалює сутнісні зміни доби у дихотомії авторський задум — виконавське втілення.
Запропоноване в дисертації розуміння окресленої проблематики зумовлене багаторівневістю художнього діалогу у просторі камерно-інструментальної культури. Художній діалог розглянуто як:
– безпосередню взаємодію між виконавцем і композитором, що веде до розширення темброво-звукової палітри та інших виражальних засобів композиторських пошуків у камерно-інструментальній сфері;
– діалог між автором та художнім стилем або стильовим напрямом доби, що впливає на формування етапно-трансформаційних змін в українській камерно-інструментальній культурі ХХ — початку ХХІ століття);
– художньо-виконавський діалог, взаємодію інтерпретаторів у форму-ванні спільної доктрини виконавського втілення авторського задуму через схожість підходів, виконавсько-стилістичних рішень, спільне розуміння стильового образу автора та стильових наративів епохи, у якій він творив.
Мета дослідження — виявити сутнісні ознаки камерно-інструментальної творчості у просторі української культури ХХ — початку ХХІ століття, її жанрово-стильові та виконавсько-стилістичні особливості як прояв художньої діалогічності між композиторським задумом та виконавською практикою.
У рамках дослідження художній діалог інтерпретовано як інтерсуб’єктивну спрямованість дій та практик творчої особистості, їхню взаємодію з культурно-мистецькими шарами значень, втілену у структурно-семантичних компонентах авторського задуму. Як музикознавчий феномен, базований на діалозі дослідника з простором авторського задуму, його стильовою символі-кою, поетикою вислову та особливостями композиційного втілення, художній діалог уможливив на прикладі камерно-інструментальних пошуків українських композиторів простежити питомі взаємозв’язки між різними компонента-ми внутрішнього та зовнішнього простору музичного твору, що у процесуальності прояву ідентифіковано як діалог музичної традиції та новаторського її переосмислення.
Дослідження художньої діалогічності процесу композиторської творчості на прикладі камерно-інструментальних здобутків дало можливість окреслити динамічний та множинний художньо-стильовий образ автора, розкрити особливості взаємодії митця з культурно-мистецьким середовищем та в цілому ідентифікувати шляхи розвитку камерно-інструментальної культури України як дихотомію традиції та новаторства відповідно до особистісно-пасіонарного принципу формування етапності звершень митця.
Художній діалог лежить в основі композиторської творчості і виконавської майстерності, є передумовою важливих камерно-інструментальних здобутків. Діалогічна взаємодія як пошук спільного прочитання авторського задуму є важливим аспектом діяльності камерно-ансамблевих спільнот. Дихотомія композитор–виконавець збагачує не лише стилістику композиторської мови, а й дає можливість простежити її новаційну атрибуцію у виконавському втіленні як формуванні аудіообразу митця та його задуму. У цьому контексті художній діалог як взаємодія між композиторським задумом і виконавськими засобами для його реалізації відобразив вплив особливостей композиторської техніки на розвиток виконавської палітри виражальних засобів. Цей діалог формується під впливом кількох факторів: вибір інструментів з відповідними можливостями; взаємодія між партіями як частинами цілого; спільне тлумачення художньо-образного контексту, що спрямовано на цілісне розуміння задуму композитора.
Registration Date
2024-10-29
popup.nrat_date
2024-12-16 / 2026-10-07
