Registration Number
0825U000255, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
14-02-2025
popup.evolution
o
Title
Existential experiences of students of higher education institutions with specific learning conditions in crisis periods of society
Author
Nataliya M. Kalka,
popup.head Viacheslav S. Blikhar
popup.opponent Ihor M. Halian
popup.opponent Ihor S. Popovych
popup.opponent Oksana V. Matlasevych
popup.review Olha H. Uhryn
popup.rada
Lviv State University of Internal Affairs
Description
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання проблеми екзистенційних переживань здобувачів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання у кризові періоди суспільства.
Робота містить теоретичне обґрунтування передумов виникнення екзистенційних переживань особистості під впливом екзистенційних викликів сучасності, що породжують кризову реальність існування індивіда і загострюють питання екзистенції. Війна як особливий прояв дуальності життя та смерті загострює індивідуальні та буттєві сенси особистості і спрямовує особистість на пошук нових смислів та перебудову світоглядних моделей. Усі ці процеси супроводжуються екзистенційними переживаннями, які відображаються як загальнолюдський досвід, так і усвідомлення глибинного індивідуального виміру існування у системі соціальних та глобальних викликів.
У роботі презентовано різноманітні наукові погляди на екзистенційні переживання та їх природу: психоаналітичні концепції акцентують на екзистенційних переживаннях як результаті несвідомого конфлікту, зіткненні Еросу і Танатосу; представники гуманістичного напрямку розглядають екзистенційні переживання як унікальні можливості знайти особистий сенс і каталізатор особистісного зростання, що сприяє реалізації особистісного потенціалу. Усвідомлення свободи вибору особистістю навіть у ситуації екзистенційних викликів забезпечує формуванню відповідального ставлення до власного життя, а усвідомлення власних екзистенційних переживань особистістю виступає стимулом та можливістю самореалізації.
Особливу увагу звернено на екзстенційний підхід, у рамках якого природа переживань відображається у пошуку сенсу як фундаментальної мотивації і екзистенційні переживання виникають саме у ситуаціях втрати сенсу існування. Свобода вибору також супроводжується екзистенційними переживаннями, але вона може викликати як тривогу, так і особистісний розвиток. Фокусування на смерті як невід’ємній частині життя дозволяє більше повно проживати і цінувати його.
Узагальнено трактування екзистенційних переживання як особливого досвіду проживання особистісного становлення, пошуку власної ідентичності, контакту та конфронтації зі світом та собою і пошуку відповідей на одвічні питання буття.
Проаналізовано особливості розвитку та прояв екзистенційних переживань через аналіз формування особистості у період юнацтва, а саме протікання кризи юнацького віку. Специфіка цієї кризи та новоутворення юнацького віку, що відображаються в особистісного та професійному самовизначенні, формуванні самоідентичності, занурення і амбівалентні емоційні стани, розвитку рефлексивності та самопізнання, що є важливими процесами у світоглядному становленні юнаків. Саме суб’єктивний аспект кризи юнацького віку має глибинно-сутнісний характер і спрямовує молоду людину до вирішення смисложиттєвих (екзистенційних) питань існування.
Розроблено теоретичну модель екзистенційних переживань особистості у
кризові періоди суспільства, що включає в себе п’ять рівнів: буттєвий, епігональний, аксіологічний, персональний та трансперсональний. Обгрунтовано особливості цієї моделі у проявах екзистенційних переживань особистості у кризовій реальності.
Представлено результати емпіричного дослідження, що дають підстави робити висновки про вираженість екзистенційних переживань у афективному просторі особистості юнака, оскільки параметр глибини переживань має найвищі показники серед показників особистісної зрілості. Щодо показників екзистенції юнаки демонструються вираженість самотрансценденції у порівнянні з іншими показниками методики, свобода та відповідальність має показники вище середнього і на рівні нижче середнього проявляється самодистанціювання. Показник «Екзистенційність» має вище середнього рівень прояву, а «Персональність» та «Екзистенційна сповненість» – нижче середнього рівня вираженості у вибірці досліджуваних юнаків.
Виокремлено ієрархію найбільш частих стресів, з якими стикаються молоді люди: вони стосуються смерті близьких членів сім’ї, змін у стані здоров’я членів, змін умов життя, відмови від певних звичок, змін стереотипів поведінки, змін місця проживання, змін індивідуальних звичок, пов’язаних із сном, порушенням сну.
Registration Date
2025-01-15
popup.nrat_date
2025-01-15 / 2026-07-01
