Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000255, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 14-02-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Екзистенційні переживання здобувачів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання у кризові періоди суспільства Здобувач Калька Наталія Миколаївна, Керівник Бліхар В'ячеслав Степанович Опонент Галян Ігор Михайлович Опонент Попович Ігор Степанович Опонент Матласевич Оксана Володимирівна Рецензент Угрин Ольга Георгіївна Опис У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання проблеми екзистенційних переживань здобувачів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання у кризові періоди суспільства. Робота містить теоретичне обґрунтування передумов виникнення екзистенційних переживань особистості під впливом екзистенційних викликів сучасності, що породжують кризову реальність існування індивіда і загострюють питання екзистенції. Війна як особливий прояв дуальності життя та смерті загострює індивідуальні та буттєві сенси особистості і спрямовує особистість на пошук нових смислів та перебудову світоглядних моделей. Усі ці процеси супроводжуються екзистенційними переживаннями, які відображаються як загальнолюдський досвід, так і усвідомлення глибинного індивідуального виміру існування у системі соціальних та глобальних викликів. У роботі презентовано різноманітні наукові погляди на екзистенційні переживання та їх природу: психоаналітичні концепції акцентують на екзистенційних переживаннях як результаті несвідомого конфлікту, зіткненні Еросу і Танатосу; представники гуманістичного напрямку розглядають екзистенційні переживання як унікальні можливості знайти особистий сенс і каталізатор особистісного зростання, що сприяє реалізації особистісного потенціалу. Усвідомлення свободи вибору особистістю навіть у ситуації екзистенційних викликів забезпечує формуванню відповідального ставлення до власного життя, а усвідомлення власних екзистенційних переживань особистістю виступає стимулом та можливістю самореалізації. Особливу увагу звернено на екзстенційний підхід, у рамках якого природа переживань відображається у пошуку сенсу як фундаментальної мотивації і екзистенційні переживання виникають саме у ситуаціях втрати сенсу існування. Свобода вибору також супроводжується екзистенційними переживаннями, але вона може викликати як тривогу, так і особистісний розвиток. Фокусування на смерті як невід’ємній частині життя дозволяє більше повно проживати і цінувати його. Узагальнено трактування екзистенційних переживання як особливого досвіду проживання особистісного становлення, пошуку власної ідентичності, контакту та конфронтації зі світом та собою і пошуку відповідей на одвічні питання буття. Проаналізовано особливості розвитку та прояв екзистенційних переживань через аналіз формування особистості у період юнацтва, а саме протікання кризи юнацького віку. Специфіка цієї кризи та новоутворення юнацького віку, що відображаються в особистісного та професійному самовизначенні, формуванні самоідентичності, занурення і амбівалентні емоційні стани, розвитку рефлексивності та самопізнання, що є важливими процесами у світоглядному становленні юнаків. Саме суб’єктивний аспект кризи юнацького віку має глибинно-сутнісний характер і спрямовує молоду людину до вирішення смисложиттєвих (екзистенційних) питань існування. Розроблено теоретичну модель екзистенційних переживань особистості у кризові періоди суспільства, що включає в себе п’ять рівнів: буттєвий, епігональний, аксіологічний, персональний та трансперсональний. Обгрунтовано особливості цієї моделі у проявах екзистенційних переживань особистості у кризовій реальності. Представлено результати емпіричного дослідження, що дають підстави робити висновки про вираженість екзистенційних переживань у афективному просторі особистості юнака, оскільки параметр глибини переживань має найвищі показники серед показників особистісної зрілості. Щодо показників екзистенції юнаки демонструються вираженість самотрансценденції у порівнянні з іншими показниками методики, свобода та відповідальність має показники вище середнього і на рівні нижче середнього проявляється самодистанціювання. Показник «Екзистенційність» має вище середнього рівень прояву, а «Персональність» та «Екзистенційна сповненість» – нижче середнього рівня вираженості у вибірці досліджуваних юнаків. Виокремлено ієрархію найбільш частих стресів, з якими стикаються молоді люди: вони стосуються смерті близьких членів сім’ї, змін у стані здоров’я членів, змін умов життя, відмови від певних звичок, змін стереотипів поведінки, змін місця проживання, змін індивідуальних звичок, пов’язаних із сном, порушенням сну. Дата реєстрації 2025-01-15 Додано в НРАТ 2025-01-15 Закрити