Registration Number
0825U000345, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
13-09-2024
popup.evolution
.
Title
Peculiarities of the formation of the image of the enemy in the mass consciousness of the population of Ukraine in the context of the Russian-Ukrainian war
Author
Kateryna Skorokhod, Доктор філософії
popup.head Olena Zlobіna
popup.opponent Ihor Rushchenko
popup.opponent Nataliya Chernysh
popup.review Olha Susska
popup.review Tamara Martsenyuk
popup.rada
National University of Kyiv-Mohyla Academy
Description
Скороход К. Л. Особливості формування образу ворога в масовій свідомості населення України в контексті російсько-української війни. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» за спеціальністю 054 «Соціологія». Національний університет «Києво-Могилянська академія» — Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, 2024.
У дисертаційній роботі вирішене важливе наукове завдання, присвячене розкриттю особливостей формування образу ворога в масовій свідомості населення України в контексті російсько-української війни, його характеристики до кожної з груп (російська влада, народ та солдати) серед групи українських військових та окремо групи цивільних. Актуальність проблеми аргументована тим, що образ ворога у війні відіграє важливу мобілізаційну роль, означує розмежування між «ми» та «вони» і забезпечує легітимацію дій у війні. Наявний теоретичний доробок часто зосереджується на зовнішньому конструюванні образу ворога або ж фрагментарно розпорошений по різним дотичним темам, натомість недостатньо приділено уваги конструювання образу на рівні індивідуальної свідомості. Адже саме утворений у масовій свідомості на основі трансльованих ззовні конструктів та власних переживань і досвіду людей образ ворога є реальною рушійною силою дій у війні.
Для виявлення характеристик образу ворога в масовій свідомості населення України під час російсько-української війни було застосовано феноменологічний підхід. Матеріали авторського емпіричного дослідження з використанням якісної методології склали глибинні інтерв’ю, проведені на розвідувальному етапі до початку повномасштабного вторгнення, а також у березні-червні 2022 р., та у березні-червні 2023 р. серед цивільних та з вересня 2023 р. по січень 2024 р. з військовими. Всього було проведено 10 інтерв’ю розвідувального етапу, 77 інтерв’ю в рамках першої хвилі з групою цивільних, 25 інтервʼю в рамках другої хвилі з групою цивільних та 25 інтервʼю третього етапу з військовими.
На основі емпіричних знахідок було виявлені нові наукові положення. Так, вперше: (1) було виявлено, що уявлення населення про ворогів України в російсько-українській війні представлені через таких суб’єктів, як російська влада, населення та військових; (2) виявлено, що образи різних груп ворога в масовій свідомості є самостійними конструктами, але їх формування відбувається спільно, з відтворенням певних, узгоджених між собою елементів ядра образу; (3) з'ясовано, що загальна структура образу ворога стабільна, що підтверджує консенсус щодо ключових характеристик і сталість їх відтворення в наративах обох хвиль дослідження; (4) визначено ключові характеристики, що утворюють ядро образів; для російської влади – це аморальність, егоцентричність та жорстокість; для образу населення – аморальність, жорстокість та відсутність агентності; для образу військових – агресивність та аморальність; (5) сформовано загальний конструкт образу ворога, який міститься в уявленнях населення, та об'єднує такі риси, як відсутність моральності, специфічний емоційний стан (жорстокість) і недоліки когнітивної складової (відсутність раціональності). Жорстокість разом з аморальністю є ключовими характеристиками для всіх груп ворога: влади, народу та військових; основою загального уявлення про ворога є його відображення як «нелюда»; (6) виявлено, що різний досвід взаємодії з ворогом у цивільних та у військових, а також різний досвід переживання війни цивільними особами (перебування в окупованих територіях, втрата знайомих, знищення майна, вимушене переміщення і т. д.) не мають вирішального значення при описі ключових характеристик ядра уявлень про ворога, оскільки вони виявилися схожими у представників всіх цих груп; (7) встановлено, що створені уявлення про ворога виправдовують певні методи взаємодії з ним, які визначаються в залежності від типу дегуманізації, який застосовують різні суб'єкти: у відношенні до російської влади і військових домінує гостра анімалістична дегуманізація, що робить радикальні методи, включаючи фізичне знищення ворога, прийнятними; у ставленні до російського населення переважає механістична дегуманізація, яка вимагає визнання відповідальності за скоєні злочини та готовності росіян компенсувати завдану шкоду; (8) визначено основну межу між протиставленням «ми» та «вони», яка полягає у ціннісному розриві між цими колективними ідентичностями щодо наявності цінностей людяності; (9) виявлено, що створення уявлення про ворога є динамічним процесом, протягом війни деякі складові цього уявлення переглядаються та уточнюються, особливо це стосується уявлення про російську армію.
Ключові слова: російсько-українська війна, гібридна війна, образ ворога, масова свідомість, реакції на війну, національне самозбереження, агресія, соціальний конструктивізм, медіа дискурс, пропаганда, ставлення до Росії, влада, цивільні, військові.
Registration Date
2025-01-27
popup.nrat_date
2025-01-27 / 2026-07-13
