Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000345, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 13-09-2024 Статус Запланована Назва роботи Особливості формування образу ворога в масовій свідомості населення України в контексті російсько-української війни Здобувач Скороход Катерина Леонідівна, Доктор філософії Керівник Злобіна Олена Геннадіївна Опонент Рущенко Ігор Петрович Опонент Черниш Наталія Йосипівна Рецензент Сусська Ольга Олександрівна Рецензент Марценюк Тамара Олегівна Опис Скороход К. Л. Особливості формування образу ворога в масовій свідомості населення України в контексті російсько-української війни. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» за спеціальністю 054 «Соціологія». Національний університет «Києво-Могилянська академія» — Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, 2024. У дисертаційній роботі вирішене важливе наукове завдання, присвячене розкриттю особливостей формування образу ворога в масовій свідомості населення України в контексті російсько-української війни, його характеристики до кожної з груп (російська влада, народ та солдати) серед групи українських військових та окремо групи цивільних. Актуальність проблеми аргументована тим, що образ ворога у війні відіграє важливу мобілізаційну роль, означує розмежування між «ми» та «вони» і забезпечує легітимацію дій у війні. Наявний теоретичний доробок часто зосереджується на зовнішньому конструюванні образу ворога або ж фрагментарно розпорошений по різним дотичним темам, натомість недостатньо приділено уваги конструювання образу на рівні індивідуальної свідомості. Адже саме утворений у масовій свідомості на основі трансльованих ззовні конструктів та власних переживань і досвіду людей образ ворога є реальною рушійною силою дій у війні. Для виявлення характеристик образу ворога в масовій свідомості населення України під час російсько-української війни було застосовано феноменологічний підхід. Матеріали авторського емпіричного дослідження з використанням якісної методології склали глибинні інтерв’ю, проведені на розвідувальному етапі до початку повномасштабного вторгнення, а також у березні-червні 2022 р., та у березні-червні 2023 р. серед цивільних та з вересня 2023 р. по січень 2024 р. з військовими. Всього було проведено 10 інтерв’ю розвідувального етапу, 77 інтерв’ю в рамках першої хвилі з групою цивільних, 25 інтервʼю в рамках другої хвилі з групою цивільних та 25 інтервʼю третього етапу з військовими. На основі емпіричних знахідок було виявлені нові наукові положення. Так, вперше: (1) було виявлено, що уявлення населення про ворогів України в російсько-українській війні представлені через таких суб’єктів, як російська влада, населення та військових; (2) виявлено, що образи різних груп ворога в масовій свідомості є самостійними конструктами, але їх формування відбувається спільно, з відтворенням певних, узгоджених між собою елементів ядра образу; (3) з'ясовано, що загальна структура образу ворога стабільна, що підтверджує консенсус щодо ключових характеристик і сталість їх відтворення в наративах обох хвиль дослідження; (4) визначено ключові характеристики, що утворюють ядро образів; для російської влади – це аморальність, егоцентричність та жорстокість; для образу населення – аморальність, жорстокість та відсутність агентності; для образу військових – агресивність та аморальність; (5) сформовано загальний конструкт образу ворога, який міститься в уявленнях населення, та об'єднує такі риси, як відсутність моральності, специфічний емоційний стан (жорстокість) і недоліки когнітивної складової (відсутність раціональності). Жорстокість разом з аморальністю є ключовими характеристиками для всіх груп ворога: влади, народу та військових; основою загального уявлення про ворога є його відображення як «нелюда»; (6) виявлено, що різний досвід взаємодії з ворогом у цивільних та у військових, а також різний досвід переживання війни цивільними особами (перебування в окупованих територіях, втрата знайомих, знищення майна, вимушене переміщення і т. д.) не мають вирішального значення при описі ключових характеристик ядра уявлень про ворога, оскільки вони виявилися схожими у представників всіх цих груп; (7) встановлено, що створені уявлення про ворога виправдовують певні методи взаємодії з ним, які визначаються в залежності від типу дегуманізації, який застосовують різні суб'єкти: у відношенні до російської влади і військових домінує гостра анімалістична дегуманізація, що робить радикальні методи, включаючи фізичне знищення ворога, прийнятними; у ставленні до російського населення переважає механістична дегуманізація, яка вимагає визнання відповідальності за скоєні злочини та готовності росіян компенсувати завдану шкоду; (8) визначено основну межу між протиставленням «ми» та «вони», яка полягає у ціннісному розриві між цими колективними ідентичностями щодо наявності цінностей людяності; (9) виявлено, що створення уявлення про ворога є динамічним процесом, протягом війни деякі складові цього уявлення переглядаються та уточнюються, особливо це стосується уявлення про російську армію. Ключові слова: російсько-українська війна, гібридна війна, образ ворога, масова свідомість, реакції на війну, національне самозбереження, агресія, соціальний конструктивізм, медіа дискурс, пропаганда, ставлення до Росії, влада, цивільні, військові. Дата реєстрації 2025-01-27 Додано в НРАТ 2025-01-27 Закрити