Registration Number
0825U001222, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
23-04-2025
popup.evolution
.
Title
Clinical and Epidemiological Analysis and Prediction of the Course of Coronavirus Infection COVID-19 in Children of Chernivtsi region
Author
Lesia І. Romanchuk,
popup.head Olena K. Koloskova
popup.opponent Larysa V. Pypa
popup.opponent Olesia M. Horlenko
popup.review Vasyl Moskaliuk
popup.review Oleksandr Buriak
popup.rada
Bukovinian State Medical University
Description
Романчук Л.І. Клінічно-епідеміологічний аналіз та прогнозування перебігу коронавірусної інфекції COVID-19 у дітей Чернівецької області. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 22 – Охорона здоров’я, за спеціальністю 228 – Педіатрія. – Буковинський державний медичний університет. Чернівці, 2025.
Дисертаційне дослідження присвячене аналізу клінічних, епідеміологічних та параклінічних особливостей перебігу коронавірусної хвороби COVID-19 у дітей Чернівецької області. У роботі розглянуто особливості діагностики, прогнозування ризиків тяжкого перебігу захворювання, можливі ускладнення у дитячій популяції. Дослідження проводилось під час пандемії 2020-2023 рр. на базі інфекційних стаціонарів обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецька обласна клінічна лікарня». Для досягнення мети роботи і виконання поставлених завдань проведено комплексне обстеження 212 дітей. І групу сформували 124 дитини, у яких методом полімеразної ланцюгової реакції зі зворотньою транскриптазою верифіковано наявність вірусу SARS-CoV2. ІІ групу утворили 88 дітей, у яких діагноз COVID-19 було знято за допомогою лабораторних тестів.
У клінічних групах порівняння, враховуючи анамнестичні дані, виявлено, що діти з частими рекурентними захворюваннями мали підвищені ризики інфікування вірусом SARS-CoV2 (AR:41,0 %, OR:6,39, RR:2,79) та діти віком 12-18 років (AR:60,0 %, OR:30,94, RR:2,1).
За клінічною симптоматикою на догоспітальному етапі дітей І групи найчастіше турбувала лихоманка (AR:31,0 %, OR:4,1, RR:2,5), загальна слабкість (AR:52,0 %, OR:31,6, RR:14,66), головний біль (AR:46,0 %, OR:7,4, RR:1,9), міалгії (AR:65,0 %, OR:26,5, RR:3,6), закладеність носа (AR:31,0 %, OR:3,6, RR:1,9), інтоксикаційний синдром (AR:29,0 %, OR:3,3, RR:1,9). Аносмія та агевзія - специфічні ознаки СOVID-19 реєструвались виключно у пацієнтів І групи, особливо у дітей підліткового віку. На госпітальному етапі, симптоми пацієнтів залишалися тими самими, проте тривалість клінічної симптоматики викликала особливий інтерес. Так, у роботі показано, що тривалість загальної слабкості ≥3 днів (AR:25,0 %, OR:2,8, RR:1,7), загального інтоксикаційного синдрому >4 доби (AR:51,0 %, OR:24,0, RR:2,2) підвищує шанси інфікування вірусом SARS-CoV2. Кашель, що триває 3 доби і довше майже удвічі частіше зустрічалась у пацієнтів І клінічної групи, порівняно з ІІ групою (26,8 % проти 14,0 %, p<0,05). Наявність середньоважкого перебігу фарингіту підвищувала ймовірність COVID-19, складаючи AR:44,0 %, OR:8,4, RR:2,1), міалгій та арталгій – AR:65,0, OR:26,5, RR:3,6 та AR:57,0 %, OR:29,0, RR:2,5 відповідно.
У роботі наведено аналіз терапевтичної тактики на догоспітальному та госпітальному етапах. Діти І групи на догоспітальному етапі частіше отримували антибіотики та так звані «противірусні» препарати, особливо за підозри пневмонії та бронхіту. Нестероїдні протизапальні препарати частіше приймали пацієнти ІІ групи з пневмоніями та діти І групи з гострим вірусним захворюванням з множинними локалізаціями. Кожний другий пацієнт І групи з середньоважкою та важкою формою СOVID-19 отримував антибактеріальні засоби. Наявність інфікування вірусом SARS-CoV2 підвищувала потребу в інтенсивній терапії (AR:68 %, OR:28,4, RR:7,59).
Лікування на госпітальному етапі здійснювалося згідно вітчизняного протоколу. Для лікування відносно легких форм використовували симптоматичну терапію, ефективність якої була нижчою у порівнянні з пацієнтами ІІ групи: зменшення міалгій (ARR:44,1 %, RRR:54,5 %, NNT:1,6), регрес гіперемії зіву (ARR:44,1 %, RRR:39,2, NNT:1,9), деблокація носового дихання (ARR:44,6 %, RRR:52,7, NNT:1,9) та ефективніше лікування кашлю (ARR:38,7, RRR:39,2, NNT:2,5). За наявності важкого перебігу COVID-19 пацієнти отримували кисневу терапію, системні глюкокортикостероїди, імуноглобуліни, антибіотики. Пацієнти І групи частіше потребували дотації зволоженого кисню, при важких формах ризик потреби респіраторної підтримки зростав OR:11,1. У пацієнтів І групи прийом вітаміну D асоціювався із зростанням шансів на покращення загального стану при легкому перебігу COVID-19.
У роботі використано дані індивідуалізованого прогнозу інфікованості вірусом SARS-CoV2 та важкого перебігу COVID-19, доповнено клініко-діагностичні алгоритми надання спеціалізованої медичної допомоги та алгоритм маршрутизації педіатричного пацієнта з COVID-19.
Таким чином, дисертаційне дослідження поглиблює знання про епідеміологічні особливості та клінічні варіанти перебігу COVID-19 у дітей, розкриває нові можливості методів діагностики в різних біосередовищах, виокремлює аспекти прогнозування ускладненого перебігу COVID-19.
Ключові слова: COVID-19, SARS-CoV2, коронавірусна хвороба COVID-19, респіраторні захворювання, бронхіт, пневмонія, патогенез, клініка, епідеміологія, дефензини, лікування, ускладнення, тромбоз, якість життя, діти
Registration Date
2025-04-09
popup.nrat_date
2025-04-09 / 2026-07-06
