Реєстраційний номер
0825U001222, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
23-04-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Клініко-епідеміологічний аналіз та прогнозування перебігу коронавірусної інфекції COVID-19 у дітей Чернівецької області
Здобувач
Романчук Леся Іванівна,
Керівник Колоскова Олена Костянтинівна
Опонент Пипа Лариса Володимирівна
Опонент Горленко Олеся Михайлівна
Рецензент Москалюк Василь Деонізійович
Рецензент Буряк Олександр Григорович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Буковинський державний медичний університет
Опис
Романчук Л.І. Клінічно-епідеміологічний аналіз та прогнозування перебігу коронавірусної інфекції COVID-19 у дітей Чернівецької області. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 22 – Охорона здоров’я, за спеціальністю 228 – Педіатрія. – Буковинський державний медичний університет. Чернівці, 2025.
Дисертаційне дослідження присвячене аналізу клінічних, епідеміологічних та параклінічних особливостей перебігу коронавірусної хвороби COVID-19 у дітей Чернівецької області. У роботі розглянуто особливості діагностики, прогнозування ризиків тяжкого перебігу захворювання, можливі ускладнення у дитячій популяції. Дослідження проводилось під час пандемії 2020-2023 рр. на базі інфекційних стаціонарів обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецька обласна клінічна лікарня». Для досягнення мети роботи і виконання поставлених завдань проведено комплексне обстеження 212 дітей. І групу сформували 124 дитини, у яких методом полімеразної ланцюгової реакції зі зворотньою транскриптазою верифіковано наявність вірусу SARS-CoV2. ІІ групу утворили 88 дітей, у яких діагноз COVID-19 було знято за допомогою лабораторних тестів.
У клінічних групах порівняння, враховуючи анамнестичні дані, виявлено, що діти з частими рекурентними захворюваннями мали підвищені ризики інфікування вірусом SARS-CoV2 (AR:41,0 %, OR:6,39, RR:2,79) та діти віком 12-18 років (AR:60,0 %, OR:30,94, RR:2,1).
За клінічною симптоматикою на догоспітальному етапі дітей І групи найчастіше турбувала лихоманка (AR:31,0 %, OR:4,1, RR:2,5), загальна слабкість (AR:52,0 %, OR:31,6, RR:14,66), головний біль (AR:46,0 %, OR:7,4, RR:1,9), міалгії (AR:65,0 %, OR:26,5, RR:3,6), закладеність носа (AR:31,0 %, OR:3,6, RR:1,9), інтоксикаційний синдром (AR:29,0 %, OR:3,3, RR:1,9). Аносмія та агевзія - специфічні ознаки СOVID-19 реєструвались виключно у пацієнтів І групи, особливо у дітей підліткового віку. На госпітальному етапі, симптоми пацієнтів залишалися тими самими, проте тривалість клінічної симптоматики викликала особливий інтерес. Так, у роботі показано, що тривалість загальної слабкості ≥3 днів (AR:25,0 %, OR:2,8, RR:1,7), загального інтоксикаційного синдрому >4 доби (AR:51,0 %, OR:24,0, RR:2,2) підвищує шанси інфікування вірусом SARS-CoV2. Кашель, що триває 3 доби і довше майже удвічі частіше зустрічалась у пацієнтів І клінічної групи, порівняно з ІІ групою (26,8 % проти 14,0 %, p<0,05). Наявність середньоважкого перебігу фарингіту підвищувала ймовірність COVID-19, складаючи AR:44,0 %, OR:8,4, RR:2,1), міалгій та арталгій – AR:65,0, OR:26,5, RR:3,6 та AR:57,0 %, OR:29,0, RR:2,5 відповідно.
У роботі наведено аналіз терапевтичної тактики на догоспітальному та госпітальному етапах. Діти І групи на догоспітальному етапі частіше отримували антибіотики та так звані «противірусні» препарати, особливо за підозри пневмонії та бронхіту. Нестероїдні протизапальні препарати частіше приймали пацієнти ІІ групи з пневмоніями та діти І групи з гострим вірусним захворюванням з множинними локалізаціями. Кожний другий пацієнт І групи з середньоважкою та важкою формою СOVID-19 отримував антибактеріальні засоби. Наявність інфікування вірусом SARS-CoV2 підвищувала потребу в інтенсивній терапії (AR:68 %, OR:28,4, RR:7,59).
Лікування на госпітальному етапі здійснювалося згідно вітчизняного протоколу. Для лікування відносно легких форм використовували симптоматичну терапію, ефективність якої була нижчою у порівнянні з пацієнтами ІІ групи: зменшення міалгій (ARR:44,1 %, RRR:54,5 %, NNT:1,6), регрес гіперемії зіву (ARR:44,1 %, RRR:39,2, NNT:1,9), деблокація носового дихання (ARR:44,6 %, RRR:52,7, NNT:1,9) та ефективніше лікування кашлю (ARR:38,7, RRR:39,2, NNT:2,5). За наявності важкого перебігу COVID-19 пацієнти отримували кисневу терапію, системні глюкокортикостероїди, імуноглобуліни, антибіотики. Пацієнти І групи частіше потребували дотації зволоженого кисню, при важких формах ризик потреби респіраторної підтримки зростав OR:11,1. У пацієнтів І групи прийом вітаміну D асоціювався із зростанням шансів на покращення загального стану при легкому перебігу COVID-19.
У роботі використано дані індивідуалізованого прогнозу інфікованості вірусом SARS-CoV2 та важкого перебігу COVID-19, доповнено клініко-діагностичні алгоритми надання спеціалізованої медичної допомоги та алгоритм маршрутизації педіатричного пацієнта з COVID-19.
Таким чином, дисертаційне дослідження поглиблює знання про епідеміологічні особливості та клінічні варіанти перебігу COVID-19 у дітей, розкриває нові можливості методів діагностики в різних біосередовищах, виокремлює аспекти прогнозування ускладненого перебігу COVID-19.
Ключові слова: COVID-19, SARS-CoV2, коронавірусна хвороба COVID-19, респіраторні захворювання, бронхіт, пневмонія, патогенез, клініка, епідеміологія, дефензини, лікування, ускладнення, тромбоз, якість життя, діти
Дата реєстрації
2025-04-09
Додано/оновлено в НРАТ
2025-04-09 / 2026-07-06
