Registration Number
0825U001795, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
27-06-2025
popup.evolution
.
Title
Prevention of obstetric and perinatal complications in pregnant
women with allogeneic fetus
Author
NATALIIA YESYP,
popup.head HALYNA ZHALOBA
popup.opponent Vitaliy Zabolotnov
popup.opponent Oleksandra Zahorodnia
popup.review Aurika Sukhanova
popup.review Khrystyna Zarichanska
popup.rada
Shupyk National Healthcare University of Ukraine
Description
Дисертаційна робота присвячена питанням профілактики акушерських та
перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом. Метою дослідження
було зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень (невиношування, плацентарна дисфункція, затримка росту плода, прееклампсія, передчасні
пологи тощо) у даних вагітних шляхом удосконалення алгоритму медичного
супроводу, розробки та впровадження науково обґрунтованих лікувальнопрофілактичних заходів на підставі вивчення клінічних особливостей перебігу
гестації та чинників адаптації/дезадаптації психологічного стану вагітних.
Для досягнення поставленої мети були вирішені наступні завдання: встановити частоту виникнення акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних
з алогенним плодом; оцінити особливості перебігу вагітності, пологів та стан
новонароджених у вагітних з алогенним плодом; визначити особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу у вагітних з алогенним плодом;
дослідити психологічний статус жінок груп дослідження: рівень тривожності,
психосоціального стресу, самопочуття, активності, настрою, якості життя та ризики
розвитку післяпологової депресії; встановити психологічні чинники дезадаптації/
адаптації та їх роль у виникненні ускладнень; розробити патогенетично обґрунтовану систему комплексної профілактики та корекції акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом та оцінити її ефективність.
Дослідження виконувалося на клінічній базі кафедри акушерства і гінекології
№1 Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика
в КНП КОР «Київський обласний перинатальний центр» з 2021 по 2024 роки та
включало наступні три етапи.
3
На першому етапі було здійснено клініко-статистичний аналіз медичної
документації (обмінних карт, історій вагітності та пологів, медичних карт розвитку новонародженого) 200 пацієнток, що були розподілені на дві групи: І група – 150 вагітних, залучених до програм ДРТ з формуванням алогенного плода;
ІІ група – 50 вагітних, що брали участь у програмах допоміжних репродуктивних
технологій з використанням власних ооцитів пацієнтки.
На ІІ та ІІІ етапах дослідження був розроблений вдосконалений алгоритм
ведення вагітних з алогенним плодом та здійснювалася оцінка його ефективності
на підставі порівняння показників акушерських та перинатальних ускладнень у
пацієнток наступних груп: IІІ група (основна) – 40 вагітних з алогенним плодом,
ведення яких здійснювалося за вдосконаленим алгоритмом; ІV група (група
порівняння) – 40 вагітних з алогенним плодом, проведених за загальноприйнятою методикою; контрольна група – 40 жінок, вагітність у яких настала
в результаті застосування ДРТ з використанням власних ооцитів пацієнтки.
Вдосконалений алгоритм передбачав взаємодію з перинатальним психологом за визначеною програмою та тестування для оцінки психологічного статусу
на різних етапах ведення пацієнтки, призначення вагінального мікронізованого
прогестерону з моменту ембріотрансферу і до 16-го тижня вагітності, вітамінномінерального комплексу, в складі якого містилися фолієва кислота, залізо, магній
та вітамін В6.
Уперше встановлено особливості перебігу вагітності, пологів та стан
новонароджених у вагітних з алогенним плодом, зокрема, частоту виникнення
акушерських та перинатальних ускладнень, визначено особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу у даної категорії пацієнток, виконано
оцінку психологічного статусу досліджуваних жінок, що дозволило розширити
наявні дані щодо патогенезу акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом з урахуванням впливу психологічного компонента.
Отримано наукове обґрунтування необхідності удосконалення алгоритму
лікувально-профілактичних у вагітних з алогенним плодом, включаючи корекцію
психологічного статусу.
4
Ретроспективний аналіз медичної документації визначив наступні рівні
акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом:
високі показники виявлення загрозливого аборту в термін від 12 до 22 тижнів
вагітності (35,3%), гестаційної анемії (24,0%), p<0,05. Середня маса новонародженого у них (2883,4±101,5 г) була достовірно нижчою у порівнянні з жінками,
які брали участь у програмах допоміжних репродуктивних технологій з використанням власних ооцитів пацієнток (3102,3±191,9 г), p<0,05.
У ході проспективного аналізу особливостей перебігу гестації у вагітних
з алогенним плодом було виявлено достовірно більшу частку жінок із загрозливим абортом в терміні від 12 до 22 тижнів вагітності (32,5% проти 7,5%, p<0,05),
наявністю ультразвукових ознак ретрохоріальної гематоми в терміні від 12 до 22
тижнів вагітності (22,5% проти 2,5%, p<0,05), гестаційною анемією (37,5% проти
10,0%, p<0,05), гіпертензивними розладами під час вагітності (35,0% проти 10,0%,
p<0,05), в тому числі помірною прееклампсією (25,0% проти 5,0%,p<0,05) та
затримкою росту плода (22,5% проти 5,0%, p<0,05).
Registration Date
2025-05-19
popup.nrat_date
2025-05-19 / 2026-07-01
