Дисертація доктора філософії. Єсип Наталія Володимирівна. Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом

Реєстраційний номер

0825U001795, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

27-06-2025

Статус

Захищена

Назва роботи

Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом

Здобувач

Єсип Наталія Володимирівна,

Керівник Жалоба Галина Миколаївна
Опонент Заболотнов Віталій Олександрович
Опонент Загородня Олександра Сергіївна
Рецензент Суханова Ауріка Альбертівна
Рецензент Зарічанська Христина Володимирівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика

Опис

Дисертаційна робота присвячена питанням профілактики акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом. Метою дослідження було зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень (невиношування, плацентарна дисфункція, затримка росту плода, прееклампсія, передчасні пологи тощо) у даних вагітних шляхом удосконалення алгоритму медичного супроводу, розробки та впровадження науково обґрунтованих лікувальнопрофілактичних заходів на підставі вивчення клінічних особливостей перебігу гестації та чинників адаптації/дезадаптації психологічного стану вагітних. Для досягнення поставленої мети були вирішені наступні завдання: встановити частоту виникнення акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом; оцінити особливості перебігу вагітності, пологів та стан новонароджених у вагітних з алогенним плодом; визначити особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу у вагітних з алогенним плодом; дослідити психологічний статус жінок груп дослідження: рівень тривожності, психосоціального стресу, самопочуття, активності, настрою, якості життя та ризики розвитку післяпологової депресії; встановити психологічні чинники дезадаптації/ адаптації та їх роль у виникненні ускладнень; розробити патогенетично обґрунтовану систему комплексної профілактики та корекції акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом та оцінити її ефективність. Дослідження виконувалося на клінічній базі кафедри акушерства і гінекології №1 Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика в КНП КОР «Київський обласний перинатальний центр» з 2021 по 2024 роки та включало наступні три етапи. 3 На першому етапі було здійснено клініко-статистичний аналіз медичної документації (обмінних карт, історій вагітності та пологів, медичних карт розвитку новонародженого) 200 пацієнток, що були розподілені на дві групи: І група – 150 вагітних, залучених до програм ДРТ з формуванням алогенного плода; ІІ група – 50 вагітних, що брали участь у програмах допоміжних репродуктивних технологій з використанням власних ооцитів пацієнтки. На ІІ та ІІІ етапах дослідження був розроблений вдосконалений алгоритм ведення вагітних з алогенним плодом та здійснювалася оцінка його ефективності на підставі порівняння показників акушерських та перинатальних ускладнень у пацієнток наступних груп: IІІ група (основна) – 40 вагітних з алогенним плодом, ведення яких здійснювалося за вдосконаленим алгоритмом; ІV група (група порівняння) – 40 вагітних з алогенним плодом, проведених за загальноприйнятою методикою; контрольна група – 40 жінок, вагітність у яких настала в результаті застосування ДРТ з використанням власних ооцитів пацієнтки. Вдосконалений алгоритм передбачав взаємодію з перинатальним психологом за визначеною програмою та тестування для оцінки психологічного статусу на різних етапах ведення пацієнтки, призначення вагінального мікронізованого прогестерону з моменту ембріотрансферу і до 16-го тижня вагітності, вітамінномінерального комплексу, в складі якого містилися фолієва кислота, залізо, магній та вітамін В6. Уперше встановлено особливості перебігу вагітності, пологів та стан новонароджених у вагітних з алогенним плодом, зокрема, частоту виникнення акушерських та перинатальних ускладнень, визначено особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу у даної категорії пацієнток, виконано оцінку психологічного статусу досліджуваних жінок, що дозволило розширити наявні дані щодо патогенезу акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом з урахуванням впливу психологічного компонента. Отримано наукове обґрунтування необхідності удосконалення алгоритму лікувально-профілактичних у вагітних з алогенним плодом, включаючи корекцію психологічного статусу. 4 Ретроспективний аналіз медичної документації визначив наступні рівні акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з алогенним плодом: високі показники виявлення загрозливого аборту в термін від 12 до 22 тижнів вагітності (35,3%), гестаційної анемії (24,0%), p<0,05. Середня маса новонародженого у них (2883,4±101,5 г) була достовірно нижчою у порівнянні з жінками, які брали участь у програмах допоміжних репродуктивних технологій з використанням власних ооцитів пацієнток (3102,3±191,9 г), p<0,05. У ході проспективного аналізу особливостей перебігу гестації у вагітних з алогенним плодом було виявлено достовірно більшу частку жінок із загрозливим абортом в терміні від 12 до 22 тижнів вагітності (32,5% проти 7,5%, p<0,05), наявністю ультразвукових ознак ретрохоріальної гематоми в терміні від 12 до 22 тижнів вагітності (22,5% проти 2,5%, p<0,05), гестаційною анемією (37,5% проти 10,0%, p<0,05), гіпертензивними розладами під час вагітності (35,0% проти 10,0%, p<0,05), в тому числі помірною прееклампсією (25,0% проти 5,0%,p<0,05) та затримкою росту плода (22,5% проти 5,0%, p<0,05).

Дата реєстрації

2025-05-19

Додано/оновлено в НРАТ

2025-05-19 / 2026-07-01