Registration Number
0825U002129, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
05-08-2025
popup.evolution
o
Title
Legal regulation of human embryos biomedical research
Author
Ihor Shyshko,
popup.head Olena O. Ponomarova
popup.opponent Hanna Krushelnytska
popup.opponent Nadiia B. Moskaliuk
popup.review Vitalii M. Pashkov
popup.review Olha P. Omelchenko
popup.rada
Scientific research institute of intellectual property of National academy of law of Ukraine
Description
Дисертаційне дослідження є першим комплексним дослідженням правового регулювання медико-біологічних досліджень ембріонів людини, у якому з урахуванням міжнародного досвіду досліджено особливості правового регулювання медико-біологічних досліджень ембріонів людини, юридичні ознаки ембріона людини та правові вимоги до ембріона людини як об’єкта медико-біологічних досліджень, правові та біоетичні вимоги до суб’єктів медико-біологічних досліджень ембріонів людини. У дисертаційному дослідженні також висвітлено питання особливостей правової охорони результатів медико-біологічних досліджень ембріонів людини як об’єктів права інтелектуальної власності.
Під час проведеного дослідження, були сформовані ознаки медико-біологічних досліджень та медико-біологічних досліджень ембріонів людини, на підставі чого були надані авторські визначення вказаних понять.
У першому розділі дисертаційного дослідження висвітлено дихотомію медико-біологічних досліджень ембріонів людини, тобто їх поділ в залежності від мети таких досліджень на терапевтичні та наукові. Визначено особливості кожного виду досліджень та ознаки, які дозволяють кваліфікувати медико-біологічне дослідження ембріонів людини як терапевтичне або наукове.
Важливим питанням, яке досліджено в межах дисертації є особливості правового регулювання проведення медико-біологічних досліджень ембріонів людини, яке базується на заборонах та обмеженнях, зокрема досліджено темпоральне обмеження проведення таких досліджень. В роботі запропонована авторська правова конструкція темпорального обмеження.
Другий розділ дисертаційного дослідження присвячений ембріону людини, як об’єкту медико-біологічних досліджень. Автором виокремлено чотири юридичні ознаки, які дозволяють кваліфікувати окремі клітини як ембріони людини та надавати їм відповідний захист, а саме: 1) запліднення; 2) потенційна здатність ембріона людини розвинутися в людину; 3) наявність у клітини активного внутрішнього потенціалу розвинутися в людину; 4) темпоральне обмеження вісім тижнів. Також автором визначено правові вимоги до ембріона людини як об’єкта медико-біологічних досліджень.
Третій розділ дисертаційного дослідження присвячений суб’єктам медико-біологічних досліджень ембріонів людини. Автором установлено біоетичні вимоги до суб’єктів медико-біологічних досліджень ембріонів людини. Загалом виокремлено такі біоетичні вимоги: 1) дотримання заборон та обмежень, які закріплені на міжнародному та національному рівнях; 2) дотримання принципів обґрунтованості, субсидіарності, пропорційності та перестороги; 3) дотримання принципу захисту життя та здоров’я майбутньої дитини; 4) забезпечення належного рівня професійної придатності дослідників; 5) отримання згоди на проведення медико-біологічних досліджень ембріона людини від донорів гамет або інших уповноважених осіб. Також встановлено три дозвільні моделі контролю держави за проведенням медико-біологічних досліджень ембріонів людини та надано їх характеристику: 1) отримання дозволу від спеціально уповноваженого органу державної влади; 2) отримання дозволу від комітету з етики; 3) отримання ліцензії на провадження медико-біологічних досліджень ембріонів людини. Визначено та охарактеризовано ознаки кожної з моделей, а також спільні ознаки, які притаманні всім трьом моделям. Також автором запропоновані додаткові правові вимоги, яких слід дотримуватися під час побудови дозвільної системи проведення медико-біологічних досліджень ембріонів людини.
У роботі досліджено питання правової охорони результатів медико – біологічних досліджень ембріонів людини. Автором визначено критерії встановлення відповідності винаходів такій умові надання правової охорони, як відповідність нормам моралі та публічному порядку, а саме: 1) не завдання шкоди життю та здоров’ю людини; 2) не суперечність людській гідності. Також встановлено перелік технологій, які повинні бути вилучені з-під патентної охорони внаслідок того, що використання останніх суперечить людській гідності а, отже, порушує норми моралі та публічний порядок. Більше того, в межах дослідження з’ясовано, що під час визначення того, чи відповідає певний винахід такій умові, як відповідність нормам моралі та публічному порядку, необхідно апелювати не до гідності конкретної людини, а до гідності людського роду, яка за своєю суттю є морально-етичним стандартом, тобто сукупністю основних соціальних цінностей і засад функціонування суспільства, які сформовані суспільством та визнані ним. Отже, підставою визнання винаходів такими, що суперечать людській гідності, є суперечність останніх морально-етичному стандарту, який визнаний певним суспільством.
Registration Date
2025-06-03
popup.nrat_date
2025-06-03 / 2026-07-01
