Registration Number
0825U002419, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
18-06-2025
popup.evolution
o
Title
Optimisation of diagnostics and treatment of vaginal biocenosis disorders in women of reproductive age.
Author
Olha O. Pryimak,
popup.head Nataliia I. Henyk
popup.opponent Vira I. Pyrohova
popup.opponent Olena V. Kravchenko
popup.review Svitlana O. Ostafiychuk
popup.review Olena M. Kusa
popup.rada
Ivano-Frankivsk national medical university
Description
Аналітичне опрацювання отриманих даних дозволило доповнити комплекс кофаундерів рецидивуючого процесу дисбіозу слизової піхви та провокуючих чинників, серед яких: антибіотикотерапія (OR=12,57), відсутність другого етапу лікування та недостатній ефект при відновленні аллогенними пробіотиками (OR=2,66), комбінація бактеріального вагінозу та вульвовагінального кандидозу (OR=2,95), використання гормональної контрацепції та сперміцидів (OR=8,18), захворювання шлунково-кишкового тракту та дисбактеріоз кишківника (OR=7,21). Необхідно підкреслити факт впливу хронічного стресового чинника, який домінував у групі тимчасово переміщених осіб, яка складала третину обстежених (28,9 %) (OR=2,85).
Встановлено відмінності у структурі клінічних форм дисбіозу у пацієнток досліджуваних груп: пацієнтки з рецидивуючим перебігом сформували спільноту з високим індексом персистуючої урогенітальної інфекції, де у 2,4 раза частіше діагностували поєднання бактеріального вагінозу та вульвовагінального кандидозу, а також вульвовагінальний кандидоз як моноінфекцію, тоді як при вперше верифікованій формі домінуючою (у 2,6 раза) була моноінфекція бактеріального вагінозу. Слід відмітити, що частка жінок з бактеріальним вагінозом, поєднаним із вульвовагінальним кандидозом, досягала найбільших показників (до 50%) у віковій категорії 30-45 років та у випадку метаболічних розладів, тоді як моноінфекції були характерні для пацієнток 20-30 років.
Комплексний підхід з врахуванням поведінкових рекомендацій, дієтичних стратегій та медикаментозних середників дозволив адаптувати механізми метаболічно-імунних реакцій, посилити синтез місцевих факторів захисту, знизити дію прозапальних компонетів похідних мікробіоти у циркуляції, і, як наслідок, рівень ендотоксемії, що у кінцевому результаті дозволило відновити фізіологічний мікробіом у 82,0% спостережень у основній групі проти 42,0% – у групі порівняння та знизити частку рецидивів у 2,8 раза (р<0,05).
У результаті проведених досліджень отримано нові дані та розширено уявлення щодо поширеності та патогенетичної значимості порушення мікробіоти слизової піхви у структурі гінекологічної захворюваності та порушення репродуктивної функції у пацієнток репродуктивного віку. Вперше виділено основні клініко-анамнестичні фактори та мікробіологічні особливості мікробіоценозу піхви із врахуванням вікового чинника, стресу, високого індексу соматичних захворювань та метаболічних порушень, дисбактеріозу кишківника і схильності до рецидиву. Встановлено діагностичну цінність клінічних та мікробіологічних критеріїв бактеріального вагінозу, а також видових особливостей структури збудників з домінуванням вірусно-бактеріальних асоціацій - у двох третинах зразків та у третині спостережень - верифікацією Atopobium Vaginae, де у 2,4 раза частіше діагностували поєднання бактеріального вагінозу та вульвовагінального кандидозу. Отримано нові дані щодо порушення системи локального протиінфекційного захисту на основі зміни параметрів цитокінового статусу та маркерів локального імунітету у пацієнток з рецидивуючим дисбіозом та першим епізодом бактеріального вагінозу. Вперше представлено дані щодо пригнічення захисних локальних механізмів макроорганізму при розвитку рецидивуючого дисбіозу та на тлі метаболічних відхилень, а саме зниження лізоциму та лактоферину, пригнічення у 3,5 раза sIg A, надмірну продукцію у 3,9 раза моноцитами TNFα та депресію процесів інтерфероногенезу у 1,9 раза. Вперше встановлено, що у пацієнток з рецидивуючим бактеріальним вагінозом має місце системна ендотоксемія, що характеризується підвищенням концентрації ліпополісахаридів грамнегативних бактерій у плазмі крові (підвищення рівня кишкового ендотоксину у 3,5 раза) та зниження антиендотоксинового імунітету - у 1,4 раза. У випадку ожиріння та інсулінорезистентності констатовано параметри так званої «метаболічної ендотоксимії» у даної категорії пацієнток з додатковим збільшенням рівня кишкового ендотоксину у 1,5 раза.
Ключові слова: мікробіом слизової піхви та кишківника, бактеріальний вагіноз, вульвовагінальний кандидоз, неспецифічний вагініт, метаболічні порушення, фактори ризику, ендотоксин, ліпополісахариди, цитокіни, локальний імунітет, бактеріофаги, лактобацили, лікування.
Registration Date
2025-06-19
popup.nrat_date
2025-06-19 / 2026-07-14
