Реєстраційний номер
0825U002419, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
18-06-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Оптимізація діагностики та лікування порушень біоценозу піхви у жінок репродуктивного віку.
Здобувач
Приймак Ольга Олегівна,
Керівник Геник Наталія Іванівна
Опонент Пирогова Віра Іванівна
Опонент Кравченко Олена Вікторівна
Рецензент Остафійчук Світлана Олександрівна
Рецензент Куса Олена Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Івано-Франківський національний медичний університет
Опис
Аналітичне опрацювання отриманих даних дозволило доповнити комплекс кофаундерів рецидивуючого процесу дисбіозу слизової піхви та провокуючих чинників, серед яких: антибіотикотерапія (OR=12,57), відсутність другого етапу лікування та недостатній ефект при відновленні аллогенними пробіотиками (OR=2,66), комбінація бактеріального вагінозу та вульвовагінального кандидозу (OR=2,95), використання гормональної контрацепції та сперміцидів (OR=8,18), захворювання шлунково-кишкового тракту та дисбактеріоз кишківника (OR=7,21). Необхідно підкреслити факт впливу хронічного стресового чинника, який домінував у групі тимчасово переміщених осіб, яка складала третину обстежених (28,9 %) (OR=2,85).
Встановлено відмінності у структурі клінічних форм дисбіозу у пацієнток досліджуваних груп: пацієнтки з рецидивуючим перебігом сформували спільноту з високим індексом персистуючої урогенітальної інфекції, де у 2,4 раза частіше діагностували поєднання бактеріального вагінозу та вульвовагінального кандидозу, а також вульвовагінальний кандидоз як моноінфекцію, тоді як при вперше верифікованій формі домінуючою (у 2,6 раза) була моноінфекція бактеріального вагінозу. Слід відмітити, що частка жінок з бактеріальним вагінозом, поєднаним із вульвовагінальним кандидозом, досягала найбільших показників (до 50%) у віковій категорії 30-45 років та у випадку метаболічних розладів, тоді як моноінфекції були характерні для пацієнток 20-30 років.
Комплексний підхід з врахуванням поведінкових рекомендацій, дієтичних стратегій та медикаментозних середників дозволив адаптувати механізми метаболічно-імунних реакцій, посилити синтез місцевих факторів захисту, знизити дію прозапальних компонетів похідних мікробіоти у циркуляції, і, як наслідок, рівень ендотоксемії, що у кінцевому результаті дозволило відновити фізіологічний мікробіом у 82,0% спостережень у основній групі проти 42,0% – у групі порівняння та знизити частку рецидивів у 2,8 раза (р<0,05).
У результаті проведених досліджень отримано нові дані та розширено уявлення щодо поширеності та патогенетичної значимості порушення мікробіоти слизової піхви у структурі гінекологічної захворюваності та порушення репродуктивної функції у пацієнток репродуктивного віку. Вперше виділено основні клініко-анамнестичні фактори та мікробіологічні особливості мікробіоценозу піхви із врахуванням вікового чинника, стресу, високого індексу соматичних захворювань та метаболічних порушень, дисбактеріозу кишківника і схильності до рецидиву. Встановлено діагностичну цінність клінічних та мікробіологічних критеріїв бактеріального вагінозу, а також видових особливостей структури збудників з домінуванням вірусно-бактеріальних асоціацій - у двох третинах зразків та у третині спостережень - верифікацією Atopobium Vaginae, де у 2,4 раза частіше діагностували поєднання бактеріального вагінозу та вульвовагінального кандидозу. Отримано нові дані щодо порушення системи локального протиінфекційного захисту на основі зміни параметрів цитокінового статусу та маркерів локального імунітету у пацієнток з рецидивуючим дисбіозом та першим епізодом бактеріального вагінозу. Вперше представлено дані щодо пригнічення захисних локальних механізмів макроорганізму при розвитку рецидивуючого дисбіозу та на тлі метаболічних відхилень, а саме зниження лізоциму та лактоферину, пригнічення у 3,5 раза sIg A, надмірну продукцію у 3,9 раза моноцитами TNFα та депресію процесів інтерфероногенезу у 1,9 раза. Вперше встановлено, що у пацієнток з рецидивуючим бактеріальним вагінозом має місце системна ендотоксемія, що характеризується підвищенням концентрації ліпополісахаридів грамнегативних бактерій у плазмі крові (підвищення рівня кишкового ендотоксину у 3,5 раза) та зниження антиендотоксинового імунітету - у 1,4 раза. У випадку ожиріння та інсулінорезистентності констатовано параметри так званої «метаболічної ендотоксимії» у даної категорії пацієнток з додатковим збільшенням рівня кишкового ендотоксину у 1,5 раза.
Ключові слова: мікробіом слизової піхви та кишківника, бактеріальний вагіноз, вульвовагінальний кандидоз, неспецифічний вагініт, метаболічні порушення, фактори ризику, ендотоксин, ліпополісахариди, цитокіни, локальний імунітет, бактеріофаги, лактобацили, лікування.
Дата реєстрації
2025-06-19
Додано/оновлено в НРАТ
2025-06-19 / 2026-07-14
