Registration Number
0825U003555, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
03-09-2025
popup.evolution
o
Title
Optimization of Diagnosis and Treatment of Endometrial Hyperplastic Processes in Women of Reproductive Age
Author
Kseniia Mykytyn,
popup.head Iryna Nikitina
popup.opponent Oksana Makarchuk
popup.opponent Vasyl Podolsky
popup.review Anatoly Romaniuk
popup.review Nataliia Hyriavenko
popup.rada
Sumy State University
Description
Дисертаційна робота присвячена оптимізації методів діагностики та лікування гіперпластичної патології ендометрія у жінок репродуктивного віку на основі удосконалення та впровадження комплексного алгоритму прогностичних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів. На першому етапі дослідження проведений аналіз статистичних показників частоти захворюваності на гіперпластичні процеси ендометрія за період 2012-2021 рр. у Сумському регіоні, який виявив стрімку тенденцію до зростання гіперпластичних захворювань - 49,3 % та її схильність до рецидив. На другому етапі проведений ретроспективний аналіз медичної документації 300 пацієнток, яким була проведена гістерорезектоскопія з приводу гіперплазії та поліпів ендометрія з гістологічно підтвердженим діагнозом. Порушення менструальної функції у пацієнток з гіперпластичною патологією проявлялися частими та рясними менструаціями, кровомазаннями майже у 7 разів частіше у порівнянні зі здоровими жінками. Безплідність у жінок з гіперпластичною патологією ендометрія на тлі хронічного ендометриту склала 48,3 % випадків. Значна частка гінекологічної захворюваності належить генітальному ендометріозу, лейоміомі матки, що є наслідком естроген-гестагенного дисбалансу. На третьому етапі проведено клініко-лабораторне обстеження 120 пацієнток репродуктивного віку із неатиповою ГПЕ, встановлено: у структурі гіперпластичної патології без атипії провідне місце займали поліпи ендометрія – 65,0 %, неатипова гіперплазія – 35,0 %, у 26,67 % випадках спостерігалася поєднана патологія ендометрія. На четвертому етапі дослідження проведені клініко-лабораторні обстеження за розробленим алгоритмом з оцінкою ефективності застосування лікувально-профілактичних заходів. До основної групи увійшли пацієнтки з гістологічно верифікованою неатиповою ГПЕ (поліпи та неатипова гіперплазія ендометрія) (n=120). Основна група обстежуваних була розподілена наступним чином: І група – жінки з неатиповою гіперплазією ендометрія (n=42), ІІ група – жінки з поліпами ендометрія (n=46) і ІІІ група – жінки з поєднаною патологією ендометрія (n=32). До групи порівняння увійшли 50 пацієнток репродуктивного віку, котрим лікування ГПЕ без атипії проводилося без урахування результатів імуногістохімічного дослідження, а саме аналізу експресії естрогенових, прогестеронових рецепторів, CD-138 та без здійснення аналізу бактеріально-вірусного навантаження ендометрія. Контрольну групу склали 30 здорових жінок без гіперпластичної патології ендометрія. Хронічний ендометрит був виявлений у 56,52 % жінок із поліпами ендометрія, що суттєво перевищує показники в інших групах: 38,1 % – у жінок з неатиповою гіперплазією та 40,6 % при поєднаних формах. Серед ехографічних маркерів найбільш достовірним показником наявності ГПЕ без атипії було потовщення передньо-заднього розміру, неоднорідність структури, підвищена ехогенність тканини ендометрія, деформація зони стику переднього і заднього листків, невідповідність ехографічної картини фазі менструального циклу. У 56,25 % осіб поліпи на тлі НГЕ мали залозисту структуру, серед них позитивна імуногістохімічна реакція на CD-138 виявлялася у 55,6 % осіб, при цьому вона спостерігалася як у тканині самих поліпів, так і в гіперплазованому ендометрії, а серед зразків залозистих поліпів, що формувалися на фоні морфологічно незміненого ендометрія.
За наявності ХЕ експресія прогестеронових рецепторів у залозистому епітелії знижувалась до 35,71±10,66 %, у стромі – до 42,86±11,33 %, що вказує на посилення прогестеронорезистентності ендометрія в умовах хронічного запального процесу. Завдяки встановленню існуючих взаємозв’язків між функціональним станом ендометрія, морфологічними та імуногістохімічними особливостями, станом мікробіоценозу та гормонального гомеостазу розроблений комплексний алгоритм протирецидивного лікування пацієнток з ГПЕ та порушенням фертильності. Впровадження удосконаленого лікувально-діагностичного алгоритму дозволило зменшити частоту рецидивів неатипової ГПЕ у жінок репродуктивного віку у 2,4 рази (14,28 % у основній групі проти 32,0 % у групі порівняння), середня тривалість ремісії у основній групі становила 6,8±0,42 місяця, що статистично достовірно перевищувало аналогічний показник у групі порівняння (4,32±0,56 місяця). Критерієм ефективності лікування неатипової гіперплазії у жінок репродуктивного віку є показник настання вагітності, який через 12 місяців від початку лікування у основній групі удвічі перевищував значення групи порівняння і склав (35,83 % проти 16,0 %) відповідно.
Registration Date
2025-08-25
popup.nrat_date
2025-08-25 / 2026-07-02
