Реєстраційний номер
0825U003555, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
03-09-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Оптимізація діагностики та лікування гіперпластичних процесів ендометрія у жінок репродуктивного віку
Здобувач
Микитин Ксенія Вадимівна,
Керівник Нікітіна Ірина Миколаївна
Опонент Макарчук Оксана Михайлівна
Опонент Подольський Василь Васильович
Рецензент Романюк Анатолій Миколайович
Рецензент Гирявенко Наталія Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Сумський державний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена оптимізації методів діагностики та лікування гіперпластичної патології ендометрія у жінок репродуктивного віку на основі удосконалення та впровадження комплексного алгоритму прогностичних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів. На першому етапі дослідження проведений аналіз статистичних показників частоти захворюваності на гіперпластичні процеси ендометрія за період 2012-2021 рр. у Сумському регіоні, який виявив стрімку тенденцію до зростання гіперпластичних захворювань - 49,3 % та її схильність до рецидив. На другому етапі проведений ретроспективний аналіз медичної документації 300 пацієнток, яким була проведена гістерорезектоскопія з приводу гіперплазії та поліпів ендометрія з гістологічно підтвердженим діагнозом. Порушення менструальної функції у пацієнток з гіперпластичною патологією проявлялися частими та рясними менструаціями, кровомазаннями майже у 7 разів частіше у порівнянні зі здоровими жінками. Безплідність у жінок з гіперпластичною патологією ендометрія на тлі хронічного ендометриту склала 48,3 % випадків. Значна частка гінекологічної захворюваності належить генітальному ендометріозу, лейоміомі матки, що є наслідком естроген-гестагенного дисбалансу. На третьому етапі проведено клініко-лабораторне обстеження 120 пацієнток репродуктивного віку із неатиповою ГПЕ, встановлено: у структурі гіперпластичної патології без атипії провідне місце займали поліпи ендометрія – 65,0 %, неатипова гіперплазія – 35,0 %, у 26,67 % випадках спостерігалася поєднана патологія ендометрія. На четвертому етапі дослідження проведені клініко-лабораторні обстеження за розробленим алгоритмом з оцінкою ефективності застосування лікувально-профілактичних заходів. До основної групи увійшли пацієнтки з гістологічно верифікованою неатиповою ГПЕ (поліпи та неатипова гіперплазія ендометрія) (n=120). Основна група обстежуваних була розподілена наступним чином: І група – жінки з неатиповою гіперплазією ендометрія (n=42), ІІ група – жінки з поліпами ендометрія (n=46) і ІІІ група – жінки з поєднаною патологією ендометрія (n=32). До групи порівняння увійшли 50 пацієнток репродуктивного віку, котрим лікування ГПЕ без атипії проводилося без урахування результатів імуногістохімічного дослідження, а саме аналізу експресії естрогенових, прогестеронових рецепторів, CD-138 та без здійснення аналізу бактеріально-вірусного навантаження ендометрія. Контрольну групу склали 30 здорових жінок без гіперпластичної патології ендометрія. Хронічний ендометрит був виявлений у 56,52 % жінок із поліпами ендометрія, що суттєво перевищує показники в інших групах: 38,1 % – у жінок з неатиповою гіперплазією та 40,6 % при поєднаних формах. Серед ехографічних маркерів найбільш достовірним показником наявності ГПЕ без атипії було потовщення передньо-заднього розміру, неоднорідність структури, підвищена ехогенність тканини ендометрія, деформація зони стику переднього і заднього листків, невідповідність ехографічної картини фазі менструального циклу. У 56,25 % осіб поліпи на тлі НГЕ мали залозисту структуру, серед них позитивна імуногістохімічна реакція на CD-138 виявлялася у 55,6 % осіб, при цьому вона спостерігалася як у тканині самих поліпів, так і в гіперплазованому ендометрії, а серед зразків залозистих поліпів, що формувалися на фоні морфологічно незміненого ендометрія.
За наявності ХЕ експресія прогестеронових рецепторів у залозистому епітелії знижувалась до 35,71±10,66 %, у стромі – до 42,86±11,33 %, що вказує на посилення прогестеронорезистентності ендометрія в умовах хронічного запального процесу. Завдяки встановленню існуючих взаємозв’язків між функціональним станом ендометрія, морфологічними та імуногістохімічними особливостями, станом мікробіоценозу та гормонального гомеостазу розроблений комплексний алгоритм протирецидивного лікування пацієнток з ГПЕ та порушенням фертильності. Впровадження удосконаленого лікувально-діагностичного алгоритму дозволило зменшити частоту рецидивів неатипової ГПЕ у жінок репродуктивного віку у 2,4 рази (14,28 % у основній групі проти 32,0 % у групі порівняння), середня тривалість ремісії у основній групі становила 6,8±0,42 місяця, що статистично достовірно перевищувало аналогічний показник у групі порівняння (4,32±0,56 місяця). Критерієм ефективності лікування неатипової гіперплазії у жінок репродуктивного віку є показник настання вагітності, який через 12 місяців від початку лікування у основній групі удвічі перевищував значення групи порівняння і склав (35,83 % проти 16,0 %) відповідно.
Дата реєстрації
2025-08-25
Додано/оновлено в НРАТ
2025-08-25 / 2026-07-02
