Registration Number
0825U003686, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
04-09-2025
popup.evolution
.
Title
Stained glass of Uzhhorod from the late 19th to the early 21st century: history, typology, artistic and technological characteristics
Author
Yurii Y. Kopanskyi, Доктор філософії
popup.head Mykhailo R. Selivatchov
popup.opponent Maryna V. Yur
popup.opponent Nadiia P. Babii
popup.opponent Violetta R. Radomska
popup.review Nataliia M. Revenok
popup.rada
National Academy of Fine Arts and Architecture
Description
Дисертаційне дослідження присвячене комплексному вивченню вітражного мистецтва Ужгорода в період кінця ХІХ – початку ХХІ століття, з акцентом на його етапи розвитку, художньо-стильові особливості, технологічні характеристики та значення в контексті українського й європейського монументального мистецтва.
Актуальність теми зумовлена недостатньою дослідженістю вітражної спадщини Ужгорода, що становить значну прогалину в українському мистецтвознавстві, особливо з огляду на унікальність Закарпаття як регіону, що формувався на перетині різних культурних традицій – угорської, австрійської, чеської, української. Попри багатство мистецької спадщини, історія ужгородського вітражу досі не була предметом цілісного наукового аналізу, що обумовлено браком теоретичного осмислення, систематизації матеріалів і уваги до регіональних особливостей.
Метою дослідження є визначення основних етапів розвитку вітражного мистецтва Ужгорода, з'ясування його художньо-стильових особливостей, технологічних аспектів, а також внеску місцевих митців у формування локальної мистецької традиції.
Завдання дослідження охоплюють огляд наукової літератури, уточнення понятійно-термінологічного апарату, формування методологічної бази, аналіз архівних матеріалів, систематизацію візуальних джерел, дослідження еволюції вітражного мистецтва від його зародження до сучасності, аналіз зв'язків із загальноєвропейськими та українськими мистецькими течіями.
Методологічна основа дослідження ґрунтується на міждисциплінарному та комплексному підходах, що поєднують аналітичний, систематизаційний, порівняльно-історичний, типологічний, мистецтвознавчий і біографічний методи. Лабораторні методи застосовувалися для вивчення матеріальної структури вітражів, їхньої техніко-технологічної специфіки. Джерельна база включає архівні матеріали, світлини з приватних колекцій, бесіди з митцями, що дозволило доповнити матеріал усними свідченнями та авторськими коментарями.
Дослідження виявило, що вітражне мистецтво Ужгорода поєднує локальні традиції з європейськими тенденціями, зокрема неоготикою, модерном, сецесією, символізмом і постмодернізмом. Історія його розвитку поділяється на три основні періоди.
Перший період кінця ХІХ – першої половини ХХ століття характеризується зародженням традицій під впливом угорських і австрійських мануфактур, які використовували класичні техніки та гармонійно інтегрували елементи неоготики, модерну й неоренесансу. Вітражі цього часу, зокрема в Хрестовоздвиженському соборі та костелі св. Юрія, вирізняються композиційною цілісністю, витонченою колористикою, символічною насиченістю та делікатним моделюванням антропоморфних елементів.
Другий період 1980–1990-х років пов'язаний із розквітом монументального мистецтва в радянській Україні. Вітражі широко застосовувалися в громадських спорудах – медичних, культурних, навчальних і виставкових закладах – виконуючи як декоративні, так і ідеологічні функції. У цей період сформувалися національний, живописно-ліричний, умовно-образний і абстрактно-символічний методи, які вирізнялися масштабністю, пластичною насиченістю та виразною колірною гармонією. Провідні митці, такі як Н. Кирилова, П. Гулин, М. Санич, Л. Корж-Радько, А. Дунчак, активно експериментували з новими технологіями, зокрема литтям скла, травленням і комбінаціями з іншими матеріалами.
Третій період 1990–2000-х років позначений трансформацією в умовах незалежності України. Вітражне мистецтво втратило ідеологічну спрямованість і стало автономним, інтегруючись у приватні та громадські інтер'єри як статусний і стильовий елемент. У цей час спостерігається повернення випускників Львівської національної академії мистецтв, які оновили локальну школу, впровадивши постмодернізм, мінімалізм і неоекспресіонізм.
Особливу увагу в дослідженні приділено творчості Ю. Копанського старшого, чиї роботи є яскравими прикладами синтезу традиційної сакральної символіки з модерністськими підходами. Композиції вирізняються пластикою форм, витонченою колористикою, глибоким філософським змістом і майстерним використанням техніки Тіффані, гравіювання та піскоструменевої обробки.
Наукова новизна дослідження полягає у вперше проведеному комплексному аналізі вітражного мистецтва Ужгорода, введенні до наукового обігу маловідомих творів, систематизації джерельної бази за типологічними критеріями та визначенні основних періодів еволюції.
Ключові слова: вітраж, Ужгород, стилістика, композиція, українське монументальне мистецтво, колір і світло, реставрація, храмова архітектура, синтез мистецтв, декоративне мистецтво, орнаментика, соціокультурний простір, іконографія, символ, технологія.
Registration Date
2025-09-04
popup.nrat_date
2025-09-04 / 2026-07-15
