Registration Number
0825U004047, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
16-12-2025
popup.evolution
.
Title
Representation of the Image of the Garden in Contemporary Chinese Painting: Transformations of Traditional Iconography
Author
Wengang Lyu,
popup.head Valentyna V. Chechyk
popup.opponent Maryna V. Ponomarenko
popup.opponent Olga A. Lagutenko
popup.review Viacheslav V. Shulika
popup.review Andrii Korniev
popup.rada
Kharkiv Academy of Design and Arts
Description
Дослідження присвячено комплексному аналізу образу саду в сучасному китайському живописі останньої чверті ХХ – першої чверті ХХІ століть. Актуальність теми визначається зростанням інтересу до переосмислення традиційної іконографії в глобалізованому культурному середовищі. Мета роботи – з’ясувати, як класичні моделі садової образності зберігаються, модифікуються й набувають нових значень у творчості китайських митців 1980–2020-х років.
Гіпотеза полягає в тому, що сучасний китайський живопис, спираючись на класичні садові мотиви, формує нову художню мову, де традиційні символи й просторові моделі відображають зміни культурної пам’яті та візуального мислення. Об’єкт дослідження – образ саду в китайському живописі; предмет – трансформації його іконографії, просторових моделей і метафорики.
Наукова новизна полягає у комплексному мистецтвознавчому аналізі трансформації традиційної іконографії образу саду в сучасному китайському живописі останньої чверті ХХ – першої чверті ХХІ століть, з урахуванням художньої спадкоємності та змін у просторово-композиційних і символічних моделях. До українського наукового обігу введено вагомий корпус творів китайських митців 1980–2020-х років. Уточнено типологію іконографічних структур і мотивів, пов’язаних із образом саду, визначено їхні шляхи модифікації у сучасному живописі. Розширено підходи до аналізу взаємодії традиційних художніх моделей і новітніх живописних стратегій, що відображають культурні та естетичні трансформації постсоціалістичного і глобалізованого середовища. Уперше запропоновано бачення саду як гнучкої багатовимірної візуальної метафори пам’яті, культурної ідентичності, емоційного досвіду митця.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку джерел і додатків.
У першому розділі («Теоретико-методологічний апарат») проаналізовано стан наукової розробки проблеми, окреслено джерельну базу (трактати, каталоги, сучасні публікації), визначено основні методи – іконографічний, стилістичний, формально-композиційний – та міждисциплінарні стратегії (культурологічні, семіотичні). Підкреслено відсутність системного аналізу образу саду у живописі кінця ХХ – початку ХХІ століть.
Другий розділ («Образ саду в традиційному та ранньомодерному живописі Китаю») простежує історико-культурні витоки садової тематики. Розглянуто сад як культурну модель (філософську, естетичну, поетичну), проаналізовано просторові типи (імператорський, приватний, храмовий) та символічні структури («озеро і три гори», шаньшуй, сад як мікро- і макрокосмос). Запропоновано типологію зображень саду: імператорський; самітницький; сад літератора; утопічні/міфологічні; «пейзажна ботаніка». Це стало основою для подальшого аналізу сучасного живопису.
Третій розділ («Трансформації традиційної іконографії саду в сучасному китайському живописі») простежує спадкоємність і новаторство у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття. У творчості Фу Баоши, Янь Веньляня та У Гуаньчжуна показано перехід від класики до модерних форм: експресивне оновлення літераторського пейзажу, камерна реалістична поетика, модерністичне узагальнення кольору й форми. У живописі 1980–2020-х років виявлено зсув до фрагментарних ракурсів, серійності, монтажної логіки, інтер’єризації мотивів (дворики, балкони), використання змішаних технік, кольорових полів, порожнеч і асиметрій. Традиційні іконографеми (бамбук, лотос, камінь) виконують конструктивну й смислову функцію. У творчості Чжоу Чунья, Чжао Кайкуня, Лю Цзюде, Ян Янь, Лю Манвень та ін. окреслено кілька напрямів: сад як ментальна карта пам’яті; як утопія чи неоміф; як сцена іронічної цитати; як екологічна чи урбаністична метафора; як мета-живописна стратегія (ремейк, інверсія, деконструкція канону).
У висновках підкреслено, що результати дослідження сприяють глибшому розумінню специфіки репрезентації образу саду в сучасному китайському станковому живописі, фіксуючи не лише художню спадкоємність, але й суттєві зміни в іконографічній структурі, просторових моделях та семантичному наповненні цього образу в умовах посттрадиційного й глобалізованого культурного середовища. Виявлено, що сад у сучасному китайському живописі функціонує як гнучка художня конструкція, здатна відображати особистісні переживання, культурну пам’ять, естетичну рефлексію й візуальні трансформації. Отримані результати поглиблюють теоретичні засади українського мистецтвознавства й можуть бути використані в подальших академічних та експозиційних практиках.
Registration Date
2025-11-07
popup.nrat_date
2025-11-07 / 2026-07-01
