Реєстраційний номер
0825U004047, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
16-12-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Репрезентація образу саду в сучасному китайському живописі: трансформації традиційної іконографії
Здобувач
Лю Венган --,
Керівник Чечик Валентина Вікторівна
Опонент Пономаренко Марина Валентинівна
Опонент Лагутенко Ольга Андріївна
Рецензент Шуліка Вячеслав Вікторович
Рецензент Корнєв Андрій Юрійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківська державна академія дизайну і мистецтв
Опис
Дослідження присвячено комплексному аналізу образу саду в сучасному китайському живописі останньої чверті ХХ – першої чверті ХХІ століть. Актуальність теми визначається зростанням інтересу до переосмислення традиційної іконографії в глобалізованому культурному середовищі. Мета роботи – з’ясувати, як класичні моделі садової образності зберігаються, модифікуються й набувають нових значень у творчості китайських митців 1980–2020-х років.
Гіпотеза полягає в тому, що сучасний китайський живопис, спираючись на класичні садові мотиви, формує нову художню мову, де традиційні символи й просторові моделі відображають зміни культурної пам’яті та візуального мислення. Об’єкт дослідження – образ саду в китайському живописі; предмет – трансформації його іконографії, просторових моделей і метафорики.
Наукова новизна полягає у комплексному мистецтвознавчому аналізі трансформації традиційної іконографії образу саду в сучасному китайському живописі останньої чверті ХХ – першої чверті ХХІ століть, з урахуванням художньої спадкоємності та змін у просторово-композиційних і символічних моделях. До українського наукового обігу введено вагомий корпус творів китайських митців 1980–2020-х років. Уточнено типологію іконографічних структур і мотивів, пов’язаних із образом саду, визначено їхні шляхи модифікації у сучасному живописі. Розширено підходи до аналізу взаємодії традиційних художніх моделей і новітніх живописних стратегій, що відображають культурні та естетичні трансформації постсоціалістичного і глобалізованого середовища. Уперше запропоновано бачення саду як гнучкої багатовимірної візуальної метафори пам’яті, культурної ідентичності, емоційного досвіду митця.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку джерел і додатків.
У першому розділі («Теоретико-методологічний апарат») проаналізовано стан наукової розробки проблеми, окреслено джерельну базу (трактати, каталоги, сучасні публікації), визначено основні методи – іконографічний, стилістичний, формально-композиційний – та міждисциплінарні стратегії (культурологічні, семіотичні). Підкреслено відсутність системного аналізу образу саду у живописі кінця ХХ – початку ХХІ століть.
Другий розділ («Образ саду в традиційному та ранньомодерному живописі Китаю») простежує історико-культурні витоки садової тематики. Розглянуто сад як культурну модель (філософську, естетичну, поетичну), проаналізовано просторові типи (імператорський, приватний, храмовий) та символічні структури («озеро і три гори», шаньшуй, сад як мікро- і макрокосмос). Запропоновано типологію зображень саду: імператорський; самітницький; сад літератора; утопічні/міфологічні; «пейзажна ботаніка». Це стало основою для подальшого аналізу сучасного живопису.
Третій розділ («Трансформації традиційної іконографії саду в сучасному китайському живописі») простежує спадкоємність і новаторство у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття. У творчості Фу Баоши, Янь Веньляня та У Гуаньчжуна показано перехід від класики до модерних форм: експресивне оновлення літераторського пейзажу, камерна реалістична поетика, модерністичне узагальнення кольору й форми. У живописі 1980–2020-х років виявлено зсув до фрагментарних ракурсів, серійності, монтажної логіки, інтер’єризації мотивів (дворики, балкони), використання змішаних технік, кольорових полів, порожнеч і асиметрій. Традиційні іконографеми (бамбук, лотос, камінь) виконують конструктивну й смислову функцію. У творчості Чжоу Чунья, Чжао Кайкуня, Лю Цзюде, Ян Янь, Лю Манвень та ін. окреслено кілька напрямів: сад як ментальна карта пам’яті; як утопія чи неоміф; як сцена іронічної цитати; як екологічна чи урбаністична метафора; як мета-живописна стратегія (ремейк, інверсія, деконструкція канону).
У висновках підкреслено, що результати дослідження сприяють глибшому розумінню специфіки репрезентації образу саду в сучасному китайському станковому живописі, фіксуючи не лише художню спадкоємність, але й суттєві зміни в іконографічній структурі, просторових моделях та семантичному наповненні цього образу в умовах посттрадиційного й глобалізованого культурного середовища. Виявлено, що сад у сучасному китайському живописі функціонує як гнучка художня конструкція, здатна відображати особистісні переживання, культурну пам’ять, естетичну рефлексію й візуальні трансформації. Отримані результати поглиблюють теоретичні засади українського мистецтвознавства й можуть бути використані в подальших академічних та експозиційних практиках.
Дата реєстрації
2025-11-07
Додано/оновлено в НРАТ
2025-11-07 / 2026-07-01
