Registration Number
0825U004303, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
16-01-2026
popup.evolution
.
Title
Methodology for Developing Performance and Plastic Skills of Pianist-Musicians in the Process of Instrumental Training at Higher Education Institutions
Author
Liboya L. Liou,
popup.head Alla M. Hrinchenko
popup.opponent Nataliia P. Huralnyk
popup.opponent Alla M. Mykhaliuk
popup.review Iryna M. Levytska
popup.review Oksana Y. Horozhankina
popup.rada
The State Institution “South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky”
Description
У дослідженні представлено теоретико-методологічне обґрунтування та практичне розв’язання проблеми формування виконавсько-пластичних умінь музикантів-піаністів у процесі інструментальної підготовки в ЗВО. Інструментальна підготовка займає провідне місце в системі професійного становлення майбутніх музикантів-піаністів. Даний процес спрямований на розвиток піаністичних навичок та умінь, художньо-образного і музичного мислення, здатності до інтерпретації творів різних жанрів і стилів, що поступово формує виконавську культуру та індивідуальний стиль піаніста. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити методику формування виконавсько-пластичних умінь музикантів-піаністів у процесі інструментальної підготовки в ЗВО. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше: обґрунтовано феномен виконавсько-пластичних умінь музикантів-піаністів у процесі інструментальної підготовки, розроблено його компонентну структуру таких складових: «когнітивно-ціннісний», «інтонаційно-кінестетичний», «виконавсько-експлікаційний»; компоненти відповідають певним функціям: системно-інтегративна, регулятивно-виразна, репрезентативно-комунікативна; розроблено педагогічні умови та поетапні методи: перший етап – пізнавально-смисловий (спрямувати увагу здобувачів на знаково-смисловий контекст фортепіанної фактури та стимулювати до пошуку виконавських засобів щодо відтворення художнього змісту музичного твору; методи: проведення круглого столу «виконавське коло», аналітично-дослідні творчі завдання, метод «поліфактурного кола», метод художньої аналогії, метод звукового наслідування); другий етап - кінестетично-рефлексивний (активізація процесу саморегуляції з метою розвинення чуттєвого сприйняття здобувачем музичної інтонації, відчуття її внутрішньої пластики і спорідненості з мовною інтонацією; покращення тактильної піаністичного апарату на основі відстеження м’язового, вагового, рухового відчуття; методи: «метод самооцінювання», «метод пластичної вокалізації», «метод підтекстування», «метод піаністично-художнього ліплення»); третій етап – виконавсько-експресивний (втілювати художній образ як результат технічно-смислової відповідності при активізації рухово-інтонаційної пластичності тка регулювати баланс пластичності у виконавському процесі; методи: аналіз відео-записів, складання голограми фразувальних хвиль у музичному творі, моделювання інтерпретації). Уточнено: ознаки пластичного сегменту у виконавському процесі музикантів-піаністів, сутність понять «інтонаційна пластичність», «виконавська пластичність». Знайшло подальшого розвитку: феномен виконавської пластичності та методи його вдосконалення; системність в опрацюванні музичної фактури і застосування її у роботі над музичними творами; методичні засади розвитку рухової і інтонаційної пластичності відповідно смисловому контенту музичного твору. Практична значущість результатів дослідження підкреслюється розробленою діагностикою рівнів сформованості виконавсько-пластичних умінь музикантів-піаністів з урахуванням їх довузівської фахової підготовки, дієвістю розроблених і застосованих показників, що оцінювали елементи компонентної структури виконавсько-пластичних умінь: прагнення до оволодіння творів різного фактурного викладення та занурення до їх фактурно-смислового ресурсу; розуміння взаємозв’язку між художньо-образною концепцією твору та необхідністю володіння піаністом художньо-технічним потенціалом гри на фортепіано; здатність демонструвати інтонаційну різноманітність, що супроводжується доцільно- скоординованою пластично-руховою діяльністю; спроможність до самокорегування інтонаційно-пластичних рухових дій у відтворенні смислового контенту музичного твору; рівень володіння різними видами фортепіанної техніки та її спрямованість на розкриття художньо-образної концепції твору; якість реалізації текстурної експресії через технічно-смислову узгодженість, рухово-інтонаційну пластичність музичного твору в інтерпретаційному процесі. Пропонована поетапна методика (пізнавально-концептуальний, кінестетично-рефлексивний, виконавсько-експресивний етапи) основана на запроваджені педагогічних умов, вони можуть застосовуватися на дисципліні з методики гри на фортепіано, в межах індивідуальних практичних занять та ансамблевих і концертмейстерських занять.
Registration Date
2025-12-11
popup.nrat_date
2025-12-11 / 2026-07-01
