Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U004303, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 16-01-2026 Статус Захищена Назва роботи Методика формування виконавсько-пластичних умінь музикантів-піаністів у процесі інструментальної підготовки в ЗВО Здобувач Лію Лібоя Л., Керівник Грінченко Алла Миколаївна Опонент Гуральник Наталія Павлівна Опонент Михалюк Алла Михайлівна Рецензент Левицька Ірина Миколаївна Рецензент Горожанкіна Оксана Юріївна Опис У дослідженні представлено теоретико-методологічне обґрунтування та практичне розв’язання проблеми формування виконавсько-пластичних умінь музикантів-піаністів у процесі інструментальної підготовки в ЗВО. Інструментальна підготовка займає провідне місце в системі професійного становлення майбутніх музикантів-піаністів. Даний процес спрямований на розвиток піаністичних навичок та умінь, художньо-образного і музичного мислення, здатності до інтерпретації творів різних жанрів і стилів, що поступово формує виконавську культуру та індивідуальний стиль піаніста. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити методику формування виконавсько-пластичних умінь музикантів-піаністів у процесі інструментальної підготовки в ЗВО. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше: обґрунтовано феномен виконавсько-пластичних умінь музикантів-піаністів у процесі інструментальної підготовки, розроблено його компонентну структуру таких складових: «когнітивно-ціннісний», «інтонаційно-кінестетичний», «виконавсько-експлікаційний»; компоненти відповідають певним функціям: системно-інтегративна, регулятивно-виразна, репрезентативно-комунікативна; розроблено педагогічні умови та поетапні методи: перший етап – пізнавально-смисловий (спрямувати увагу здобувачів на знаково-смисловий контекст фортепіанної фактури та стимулювати до пошуку виконавських засобів щодо відтворення художнього змісту музичного твору; методи: проведення круглого столу «виконавське коло», аналітично-дослідні творчі завдання, метод «поліфактурного кола», метод художньої аналогії, метод звукового наслідування); другий етап - кінестетично-рефлексивний (активізація процесу саморегуляції з метою розвинення чуттєвого сприйняття здобувачем музичної інтонації, відчуття її внутрішньої пластики і спорідненості з мовною інтонацією; покращення тактильної піаністичного апарату на основі відстеження м’язового, вагового, рухового відчуття; методи: «метод самооцінювання», «метод пластичної вокалізації», «метод підтекстування», «метод піаністично-художнього ліплення»); третій етап – виконавсько-експресивний (втілювати художній образ як результат технічно-смислової відповідності при активізації рухово-інтонаційної пластичності тка регулювати баланс пластичності у виконавському процесі; методи: аналіз відео-записів, складання голограми фразувальних хвиль у музичному творі, моделювання інтерпретації). Уточнено: ознаки пластичного сегменту у виконавському процесі музикантів-піаністів, сутність понять «інтонаційна пластичність», «виконавська пластичність». Знайшло подальшого розвитку: феномен виконавської пластичності та методи його вдосконалення; системність в опрацюванні музичної фактури і застосування її у роботі над музичними творами; методичні засади розвитку рухової і інтонаційної пластичності відповідно смисловому контенту музичного твору. Практична значущість результатів дослідження підкреслюється розробленою діагностикою рівнів сформованості виконавсько-пластичних умінь музикантів-піаністів з урахуванням їх довузівської фахової підготовки, дієвістю розроблених і застосованих показників, що оцінювали елементи компонентної структури виконавсько-пластичних умінь: прагнення до оволодіння творів різного фактурного викладення та занурення до їх фактурно-смислового ресурсу; розуміння взаємозв’язку між художньо-образною концепцією твору та необхідністю володіння піаністом художньо-технічним потенціалом гри на фортепіано; здатність демонструвати інтонаційну різноманітність, що супроводжується доцільно- скоординованою пластично-руховою діяльністю; спроможність до самокорегування інтонаційно-пластичних рухових дій у відтворенні смислового контенту музичного твору; рівень володіння різними видами фортепіанної техніки та її спрямованість на розкриття художньо-образної концепції твору; якість реалізації текстурної експресії через технічно-смислову узгодженість, рухово-інтонаційну пластичність музичного твору в інтерпретаційному процесі. Пропонована поетапна методика (пізнавально-концептуальний, кінестетично-рефлексивний, виконавсько-експресивний етапи) основана на запроваджені педагогічних умов, вони можуть застосовуватися на дисципліні з методики гри на фортепіано, в межах індивідуальних практичних занять та ансамблевих і концертмейстерських занять. Дата реєстрації 2025-12-11 Додано в НРАТ 2025-12-11 Закрити