Search academic texts

Registration Number

0826U000059, PhD dissertation

Status

Доктор філософії

Date

popup.evolution

o

Title

Prevention of fetal distress in pregnant women with coronavirus infection (COVID-19)

Author

OLEKSANDRA FASTOVETS,

popup.head Liudmyla Vorobei
popup.opponent Iryna Zhabchenko
popup.opponent Volodymyr Lakatosh
popup.review Serhii Vdovychenko
popup.review Olena Karlova

Description

Дисертаційна робота присвячена зниженню частоти дистресу плода у вагітних з коронавірусною хворобою шляхом розробки та впровадження оптимізованого лікувально-профілактичного комплексу, диференційованого відносно виявлених порушень. Аналіз медичної документації 731 пацієнтки, які під час вагітності перенесли коронавірусну хворобу, виявив легкий перебіг хвороби у 20,2 %, захворювання середньої тяжкості у 59,9%, критеріям тяжкого перебігу відповідав стан 19,8% пацієнток, причому у 5,6% стан був критичним. Найтяжчим перебігом у вагітних характеризувався штам Дельта вірусу SARSCoV-2, а найлегшим, проте найбільш контагіозним був штам Омікрон. У пацієнток, хворих на COVID-19, спостерігається підвищення частоти ускладнень вагітності, пологів та порушення стану дітей при народженні. У половини пацієнток відмічались ознаки плацентарної дисфункції (52,0 % проти 8,0 % у жінок без COVID-19, p<0,05), яка призвела до порушень стану плода: ЗРП у 21,0 % жінок (проти 3,0 %, p<0,05) та дистресу плода у 19,0 % випадків (проти 3,0 %, p<0,05). У третини пацієнток спостерігалось маловоддя (34,0 % проти 2,0 %, p<0,05), у 19,0 % - передчасні пологи (проти 4,0 %, p<0,05). Аналіз медико-соціальних характеристик пацієнток та особливостей перебігу коронавірусної хвороби дозволив визначити потенційні фактори ризику дистресу плода виникнення у жінок, які хворіли на COVID-19 при вагітності. Достовірна різниця встановлена для таких факторів, як ускладнений 3 акушерсько-гінекологічний анамнез (28,0 % проти 12,0 %, p < 0.05; відношення шансів (ВШ) = 2,85 ДІ 1,20-6,76), екстрагенітальна патологія (24,0 % проти 11,0 %, p < 0.05; ВШ = 2,56 ДІ 1,04-6,30), депресія (36,0 % проти 19,0 % p < 0.05; ВШ = 2,40 ДІ 1,12-5,15), патологія сечо-видільної системи (22,0 % проти 9,0 %, p < 0.05; ВШ = 2,85 ДІ 1,09-7,43), серцево-судинні хвороби (12,0 % проти 3,0 %, p < 0.05; ВШ = 4,41 ДІ 1,2-6,76). Найчастіше у пацієнток з дистресом спостерігалась надлишкова маса і ожиріння (42,0 % проти 18,0 %, p < 0.05; ВШ = 4,1 ДІ 1,87-9,00). Особливо значимим для виникнення є ожиріння ІІ-ІІІ ступеня (14,0 % проти 2,0 %, p < 0.05; ВШ = 7,98 ДІ 1,59-39,98). За характеристиками перебігу COVID-19 у більшої частини пацієнток захворювання до госпіталізації тривало більше 10 днів (38,0 % проти 21,0 %, p < 0.05; ВШ = 2,31 ДІ 1,09-4,87), температура при госпіталізації вище 38 оС (66,0 % проти 43,0 %, p < 0.05ВШ = 2,31 ДІ 1,09-4,87). Киснева терапія проводилась у 72,0 % жінок (проти 39,0 % p<0,05, ВШ = 4,02 ДІ 1,93-8,4), терапії більше 7 діб потребували 48,0 % пацієнток проти 15,0 % (p<0,05, ВШ = 5,23 ДІ 2,40- 11,42). Більше половини пацієнток у групі з дистресом плода страждали на анемію (62,0 % проти 41,0 % у, p < 0.05; ВШ = 2,35 ДІ 1,17-4, 71). Серед лабораторних показників можна відмітити підвищення концентрації аспартатамінотрансферази (АСТ) - у 46,0 % проти 21,0 % жінок (p < 0,05; ВШ = 3,20 ДІ 1,54-6,69) та Д-димеру (76,0 % проти 51,0 %, p < 0,05; ВШ = 3,04 ДІ 1,43-6,49). Достовірно вища частота скарг на утруднення дихання/задишку (72,0 % проти 48,0 %, p < 0.05; ВШ = 2,79 ДІ 1,34-5,79) та страх, тривогу (62,0 % проти 42,0 %, p < 0.05; ВШ = 2,25 ДІ 1,12-4,52). Серед маркерів запалення найбільш значущою виявилась концентрація С-реактивного протеїну (СРП) вище 50 мг/л, яка спостерігалась у 2,5 разу частіше (28,0 % проти 12,0 % відповідно, p < 0.05; ВШ = 4,13 ДІ 1,79-9,51). Статистично значиме також і підвищення інтерлейкіну-6 та прокальцитоніну. 4 Дистрес плода у пацієнток, які хворіли на COVID-19, часто поєднується з іншими ускладненнями вагітності та пологів, асоціюється з перинатальною смертністю (62,5 на 1000 народжених), порушенням стану новонароджених (асфіксія у 91,2 %, маса тіла менше 2500 г у 45,9 %, порушення ранньої неонатальної адаптації у 83,3 %, найчастіше неврологічні розлади у 58,3 %). Дистрес плода при COVID-19 у жінки асоціюється з напруженням гормональної функції плаценти, що проявляється зниженим рівнем прогестерону (П) та естрадіолу (Е). Зниження співвідношення П/Е вказує на відносне превалювання естрогенів прогестероном. Про патологічний стан плода свідчать суттєві порушення материнськоплацентарно-плодового кровотоку: підвищення судинної резистентності в маткових артеріях та в артеріях пуповини, нульовий або реверсний кровотік в артеріях пуповини у 26,0 % пацієнток. Зниження пульсаційного індексу (PI) в середній мозковій артерії плода вказує внутрішньоутробну гіпоксію, яка запускає централізацію кровообігу для захисту мозку плода, чому відповідає зниження церебро-плацентарного відношення (CPR) до небезпечного рівня нижче 5-го центиля у 76,0 % пацієнток. На дистрес плода вказують і зміни КТГ (патологічна БЧСС, збільшення тривалості ділянок монотонного ритму, амплітуди миттєвих осциляцій, у деяких випадках «термінальні» типи кривих) та зниження бальної оцінки БПП.

Registration Date

2026-01-07

popup.nrat_date

2026-01-07