Реєстраційний номер
0826U000059, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
13-02-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Профілактика дистресу плода у вагітних з
коронавірусною інфекцією (COVID-19)
Здобувач
Фастовець Олександра Петрівна,
Керівник Воробей Людмила Ігнатівна
Опонент Жабченко Ірина Анатоліївна
Опонент Лакатош Володимир Павлович
Рецензент Вдовиченко Сергій Юрійович
Рецензент Карлова Олена Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика
Опис
Дисертаційна робота присвячена зниженню частоти дистресу плода у
вагітних з коронавірусною хворобою шляхом розробки та впровадження
оптимізованого лікувально-профілактичного комплексу, диференційованого
відносно виявлених порушень.
Аналіз медичної документації 731 пацієнтки, які під час вагітності
перенесли коронавірусну хворобу, виявив легкий перебіг хвороби у 20,2 %,
захворювання середньої тяжкості у 59,9%, критеріям тяжкого перебігу
відповідав стан 19,8% пацієнток, причому у 5,6% стан був критичним.
Найтяжчим перебігом у вагітних характеризувався штам Дельта вірусу SARSCoV-2, а найлегшим, проте найбільш контагіозним був штам Омікрон.
У пацієнток, хворих на COVID-19, спостерігається підвищення частоти
ускладнень вагітності, пологів та порушення стану дітей при народженні. У
половини пацієнток відмічались ознаки плацентарної дисфункції (52,0 % проти
8,0 % у жінок без COVID-19, p<0,05), яка призвела до порушень стану плода:
ЗРП у 21,0 % жінок (проти 3,0 %, p<0,05) та дистресу плода у 19,0 % випадків
(проти 3,0 %, p<0,05). У третини пацієнток спостерігалось маловоддя (34,0 %
проти 2,0 %, p<0,05), у 19,0 % - передчасні пологи (проти 4,0 %, p<0,05).
Аналіз медико-соціальних характеристик пацієнток та особливостей
перебігу коронавірусної хвороби дозволив визначити потенційні фактори
ризику дистресу плода виникнення у жінок, які хворіли на COVID-19 при
вагітності. Достовірна різниця встановлена для таких факторів, як ускладнений
3
акушерсько-гінекологічний анамнез (28,0 % проти 12,0 %, p < 0.05; відношення
шансів (ВШ) = 2,85 ДІ 1,20-6,76), екстрагенітальна патологія (24,0 % проти 11,0
%, p < 0.05; ВШ = 2,56 ДІ 1,04-6,30), депресія (36,0 % проти 19,0 % p < 0.05;
ВШ = 2,40 ДІ 1,12-5,15), патологія сечо-видільної системи (22,0 % проти 9,0 %,
p < 0.05; ВШ = 2,85 ДІ 1,09-7,43), серцево-судинні хвороби (12,0 % проти 3,0 %,
p < 0.05; ВШ = 4,41 ДІ 1,2-6,76). Найчастіше у пацієнток з дистресом
спостерігалась надлишкова маса і ожиріння (42,0 % проти 18,0 %, p < 0.05; ВШ
= 4,1 ДІ 1,87-9,00). Особливо значимим для виникнення є ожиріння ІІ-ІІІ
ступеня (14,0 % проти 2,0 %, p < 0.05; ВШ = 7,98 ДІ 1,59-39,98).
За характеристиками перебігу COVID-19 у більшої частини пацієнток
захворювання до госпіталізації тривало більше 10 днів (38,0 % проти 21,0 %, p
< 0.05; ВШ = 2,31 ДІ 1,09-4,87), температура при госпіталізації вище 38 оС (66,0
% проти 43,0 %, p < 0.05ВШ = 2,31 ДІ 1,09-4,87). Киснева терапія проводилась
у 72,0 % жінок (проти 39,0 % p<0,05, ВШ = 4,02 ДІ 1,93-8,4), терапії більше 7
діб потребували 48,0 % пацієнток проти 15,0 % (p<0,05, ВШ = 5,23 ДІ 2,40-
11,42).
Більше половини пацієнток у групі з дистресом плода страждали на
анемію (62,0 % проти 41,0 % у, p < 0.05; ВШ = 2,35 ДІ 1,17-4, 71). Серед
лабораторних показників можна відмітити підвищення концентрації
аспартатамінотрансферази (АСТ) - у 46,0 % проти 21,0 % жінок (p < 0,05; ВШ =
3,20 ДІ 1,54-6,69) та Д-димеру (76,0 % проти 51,0 %, p < 0,05; ВШ = 3,04 ДІ
1,43-6,49). Достовірно вища частота скарг на утруднення дихання/задишку
(72,0 % проти 48,0 %, p < 0.05; ВШ = 2,79 ДІ 1,34-5,79) та страх, тривогу (62,0
% проти 42,0 %, p < 0.05; ВШ = 2,25 ДІ 1,12-4,52).
Серед маркерів запалення найбільш значущою виявилась концентрація
С-реактивного протеїну (СРП) вище 50 мг/л, яка спостерігалась у 2,5 разу
частіше (28,0 % проти 12,0 % відповідно, p < 0.05; ВШ = 4,13 ДІ 1,79-9,51).
Статистично значиме також і підвищення інтерлейкіну-6 та прокальцитоніну.
4
Дистрес плода у пацієнток, які хворіли на COVID-19, часто поєднується з
іншими ускладненнями вагітності та пологів, асоціюється з перинатальною
смертністю (62,5 на 1000 народжених), порушенням стану новонароджених
(асфіксія у 91,2 %, маса тіла менше 2500 г у 45,9 %, порушення ранньої
неонатальної адаптації у 83,3 %, найчастіше неврологічні розлади у 58,3 %).
Дистрес плода при COVID-19 у жінки асоціюється з напруженням
гормональної функції плаценти, що проявляється зниженим рівнем
прогестерону (П) та естрадіолу (Е). Зниження співвідношення П/Е вказує на
відносне превалювання естрогенів прогестероном.
Про патологічний стан плода свідчать суттєві порушення материнськоплацентарно-плодового кровотоку: підвищення судинної резистентності в
маткових артеріях та в артеріях пуповини, нульовий або реверсний кровотік в
артеріях пуповини у 26,0 % пацієнток. Зниження пульсаційного індексу (PI) в
середній мозковій артерії плода вказує внутрішньоутробну гіпоксію, яка
запускає централізацію кровообігу для захисту мозку плода, чому відповідає
зниження церебро-плацентарного відношення (CPR) до небезпечного рівня
нижче 5-го центиля у 76,0 % пацієнток. На дистрес плода вказують і зміни КТГ
(патологічна БЧСС, збільшення тривалості ділянок монотонного ритму,
амплітуди миттєвих осциляцій, у деяких випадках «термінальні» типи кривих)
та зниження бальної оцінки БПП.
Дата реєстрації
2026-01-07
Додано/оновлено в НРАТ
2026-01-07 / 2026-07-23
