Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0826U000059, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Профілактика дистресу плода у вагітних з коронавірусною інфекцією (COVID-19)

Здобувач

Фастовець Олександра Петрівна,

Керівник Воробей Людмила Ігнатівна
Опонент Жабченко Ірина Анатоліївна
Опонент Лакатош Володимир Павлович
Рецензент Вдовиченко Сергій Юрійович
Рецензент Карлова Олена Олександрівна

Опис

Дисертаційна робота присвячена зниженню частоти дистресу плода у вагітних з коронавірусною хворобою шляхом розробки та впровадження оптимізованого лікувально-профілактичного комплексу, диференційованого відносно виявлених порушень. Аналіз медичної документації 731 пацієнтки, які під час вагітності перенесли коронавірусну хворобу, виявив легкий перебіг хвороби у 20,2 %, захворювання середньої тяжкості у 59,9%, критеріям тяжкого перебігу відповідав стан 19,8% пацієнток, причому у 5,6% стан був критичним. Найтяжчим перебігом у вагітних характеризувався штам Дельта вірусу SARSCoV-2, а найлегшим, проте найбільш контагіозним був штам Омікрон. У пацієнток, хворих на COVID-19, спостерігається підвищення частоти ускладнень вагітності, пологів та порушення стану дітей при народженні. У половини пацієнток відмічались ознаки плацентарної дисфункції (52,0 % проти 8,0 % у жінок без COVID-19, p<0,05), яка призвела до порушень стану плода: ЗРП у 21,0 % жінок (проти 3,0 %, p<0,05) та дистресу плода у 19,0 % випадків (проти 3,0 %, p<0,05). У третини пацієнток спостерігалось маловоддя (34,0 % проти 2,0 %, p<0,05), у 19,0 % - передчасні пологи (проти 4,0 %, p<0,05). Аналіз медико-соціальних характеристик пацієнток та особливостей перебігу коронавірусної хвороби дозволив визначити потенційні фактори ризику дистресу плода виникнення у жінок, які хворіли на COVID-19 при вагітності. Достовірна різниця встановлена для таких факторів, як ускладнений 3 акушерсько-гінекологічний анамнез (28,0 % проти 12,0 %, p < 0.05; відношення шансів (ВШ) = 2,85 ДІ 1,20-6,76), екстрагенітальна патологія (24,0 % проти 11,0 %, p < 0.05; ВШ = 2,56 ДІ 1,04-6,30), депресія (36,0 % проти 19,0 % p < 0.05; ВШ = 2,40 ДІ 1,12-5,15), патологія сечо-видільної системи (22,0 % проти 9,0 %, p < 0.05; ВШ = 2,85 ДІ 1,09-7,43), серцево-судинні хвороби (12,0 % проти 3,0 %, p < 0.05; ВШ = 4,41 ДІ 1,2-6,76). Найчастіше у пацієнток з дистресом спостерігалась надлишкова маса і ожиріння (42,0 % проти 18,0 %, p < 0.05; ВШ = 4,1 ДІ 1,87-9,00). Особливо значимим для виникнення є ожиріння ІІ-ІІІ ступеня (14,0 % проти 2,0 %, p < 0.05; ВШ = 7,98 ДІ 1,59-39,98). За характеристиками перебігу COVID-19 у більшої частини пацієнток захворювання до госпіталізації тривало більше 10 днів (38,0 % проти 21,0 %, p < 0.05; ВШ = 2,31 ДІ 1,09-4,87), температура при госпіталізації вище 38 оС (66,0 % проти 43,0 %, p < 0.05ВШ = 2,31 ДІ 1,09-4,87). Киснева терапія проводилась у 72,0 % жінок (проти 39,0 % p<0,05, ВШ = 4,02 ДІ 1,93-8,4), терапії більше 7 діб потребували 48,0 % пацієнток проти 15,0 % (p<0,05, ВШ = 5,23 ДІ 2,40- 11,42). Більше половини пацієнток у групі з дистресом плода страждали на анемію (62,0 % проти 41,0 % у, p < 0.05; ВШ = 2,35 ДІ 1,17-4, 71). Серед лабораторних показників можна відмітити підвищення концентрації аспартатамінотрансферази (АСТ) - у 46,0 % проти 21,0 % жінок (p < 0,05; ВШ = 3,20 ДІ 1,54-6,69) та Д-димеру (76,0 % проти 51,0 %, p < 0,05; ВШ = 3,04 ДІ 1,43-6,49). Достовірно вища частота скарг на утруднення дихання/задишку (72,0 % проти 48,0 %, p < 0.05; ВШ = 2,79 ДІ 1,34-5,79) та страх, тривогу (62,0 % проти 42,0 %, p < 0.05; ВШ = 2,25 ДІ 1,12-4,52). Серед маркерів запалення найбільш значущою виявилась концентрація С-реактивного протеїну (СРП) вище 50 мг/л, яка спостерігалась у 2,5 разу частіше (28,0 % проти 12,0 % відповідно, p < 0.05; ВШ = 4,13 ДІ 1,79-9,51). Статистично значиме також і підвищення інтерлейкіну-6 та прокальцитоніну. 4 Дистрес плода у пацієнток, які хворіли на COVID-19, часто поєднується з іншими ускладненнями вагітності та пологів, асоціюється з перинатальною смертністю (62,5 на 1000 народжених), порушенням стану новонароджених (асфіксія у 91,2 %, маса тіла менше 2500 г у 45,9 %, порушення ранньої неонатальної адаптації у 83,3 %, найчастіше неврологічні розлади у 58,3 %). Дистрес плода при COVID-19 у жінки асоціюється з напруженням гормональної функції плаценти, що проявляється зниженим рівнем прогестерону (П) та естрадіолу (Е). Зниження співвідношення П/Е вказує на відносне превалювання естрогенів прогестероном. Про патологічний стан плода свідчать суттєві порушення материнськоплацентарно-плодового кровотоку: підвищення судинної резистентності в маткових артеріях та в артеріях пуповини, нульовий або реверсний кровотік в артеріях пуповини у 26,0 % пацієнток. Зниження пульсаційного індексу (PI) в середній мозковій артерії плода вказує внутрішньоутробну гіпоксію, яка запускає централізацію кровообігу для захисту мозку плода, чому відповідає зниження церебро-плацентарного відношення (CPR) до небезпечного рівня нижче 5-го центиля у 76,0 % пацієнток. На дистрес плода вказують і зміни КТГ (патологічна БЧСС, збільшення тривалості ділянок монотонного ритму, амплітуди миттєвих осциляцій, у деяких випадках «термінальні» типи кривих) та зниження бальної оцінки БПП.

Дата реєстрації

2026-01-07

Додано в НРАТ

2026-01-07