Registration Number
0826U000537, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
24-04-2026
popup.evolution
.
Title
Observational population-based study of the factors and manifestations of the new coronavirus infection pandemic in Ukraine and improvement of the information-analytical subsystem of the COVID-19 epidemiological surveillance
Author
Viktoriia V. Korolenko,
popup.head Gennadij A. Mokhort
popup.opponent Svitlana I. Doan
popup.opponent Tetiana O. Chumachenko
popup.review Olga A. Golubovska
popup.review Anatolii M. Hrynzovskyi
popup.rada
Bogomolets National Medical University
Description
У дисертаційному дослідженні розвʼязано актуальну науково-практичну проблему, щ о полягає у комплексному вивченні чинників т а проявів пандемії нової коронавірусної інфекції в Україні й обґрунтуванні концептуальної функціонально- організаційної моделі епідеміологічного нагляду за COVID-19, зокрема інформаційно-аналітичної підсистеми. Запропонована модель епідеміологічного нагляду з а COVID-19 грунтується на принципах міжсекторальної та мультидисциплінарної взаємодії, наукової обґрунтованості, інноваційності та розширенні професійної самоврядності у сфері громадського здоровʼя. Тобто, вдосконалено систему епідеміологічного нагляду за COVID-19 н а основі результатів досліджень, вивчення та аналізу національних й міжнародних нормативно-правових актів у сфері громадського здоровʼя, а також рекомендацій провідних міжнародних інституцій у сфері охорони здоровʼя.
Пандемія COVID-19, щ о зумовлена новим коронавірусом SARS-CoV-2, почалась наприкінці 2019 року після виявлення випадків пневмонії невстановленої етіології в місті Ухань (Китайська Народна Республіка), швидко переросла в глобальну загрозу громадському здоров'ю. Виявлення патогену, секвенування його геному та офіційне оголошення Всесвітньою організацією охорони здоровʼя надзвичайної ситуації в галузі охорони здоровʼя, щ о має міжнародне значення, а згодом пандемії стали важливими етапами глобальної відповіді на неї. У період пандемії COVID-19 (2019-2023 років) зʼявлялися нові варіанти вірусу SARS-CoV-2 з різними клініко-епідеміологічними характеристиками. Клінічні прояви COVID-19 варіювали від легких респіраторних симптомів до тяжких уражень органів дихання т а системних ускладнень. Поява варіантів Alpha, Beta, Gamma, Delta т а Omicron ускладнювала перебіг пандемії та вимагала постійного вдосконалення епіднагляду. Регулярний аналіз даних вірусологічного та геномного нагляду м а є важливе значення д л я епідеміологічного нагляду т а заходів контролю. Серед важливих клінічних характеристик - дерматологічні прояви, я к і в окремих випадках передували респіраторним симптомам і могли бути єдиним клінічним маркером інфекції, зокрема у дітей. Характер висипань (макулопапульозних, уртикарних, везикулярних, перніоподібних, судинних) змінювався для різних циркулюючих варіантів вірусу SARS-CoV-2. Моніторинг шкірних проявів COVID-19 може бути важливим для епідеміологічного нагляду в умовах триваючої еволюції SARS-CoV- 2 та формування колективного імунітету. Його застосування набуває особливого значення в періоди обмеженої спроможності національних систем охорони здоровʼя та дефіциту ї х кадрових, матеріально-технічних і фінансових ресурсів.
Аналіз перебігу пандемії в Україні свідчить п р о циклічну динаміку з істотними коливаннями захворюваності, смертності та летальності. Епідемічна крива COVID-19 мала хвилеподібний характер із піком на 5-му тижні 2022 року (242 942 випадки). Тижнева захворюваність в Україні становила 8,28-371,39 на 100 тис. населення, з а регіонами 1,93-753,08. Найбільше випадків було серед дорослих - 95,2%. У віковій групі 50-59 років - 18,3%. Рівень захворюваності відрізнявся м і ж віковими групами. Тижнева смертність становила 0,26-11,19 н а 100 тис. населення, а за регіонами 0,06-25,3. Понад половину смертей припадало на осіб віком більше 70 років (55,64%). Показники смертності зростали з віком. Тижнева летальність варіювала в межах 1,29-5,93%. Найвищі значення спостерігалися у віковій групі більше 7 0 років (9,78%). У молодших групах летальність залишалася низькою.
Доведено, що професійна діяльність у сфері охорони здоровʼя істотно підвищувала ризик інфікування, зокрема, у 2020 році відношення шансів (OR) становило 5,63(95% ДІ: 5,58-5,69), у 2021 році - 4,01(95% ДІ: 3,98-4,03), а у 2022 році - 4,45(95% Д І : 4,43-4,48), що імовірно повʼязано з інтенсивними контактами з пацієнтами т а високим професійним навантаженням. Водночас ризик летальних наслідків серед медичних працівників б у в нижчим порівняно з іншими групами населення, Зокрема, у 2020 році відношення шансів (OR) становило 0,49 (95% Д І : 0,44-0,53); у 2021 році - 0,38 (95% Д І : 0,36-0,41), у 2022 році - 0,39 (95% ДІ: 0,37- 0,41), а в цілому за весь період пандемії COVID-19 - 0,39 (95% ДІ: 0,37-0,41), що пояснюється кращою доступністю медичної допомоги, рівнем обізнаності та пріоритетною вакцинацією.
Пандемія суттєво вплинула н а рівень загальної т а надлишкової смертності населення. У 2021 році зареєстровано найбільше смертей - 714263 випадки, з яких 125589 були надлишковими. Так серед усіх причин смерті, у 2021 році значну частину становили випадки смерті від COVID-19 - 87,567.
Registration Date
2026-03-11
popup.nrat_date
2026-03-11 / 2026-07-01
