Реєстраційний номер
0826U000537, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
24-04-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Спостережне популяційне дослідження чинників та проявів пандемії нової коронавірусної інфекції в Україні та удосконалення інформаційно-аналітичної підсистеми епідеміологічного нагляду за COVID-19
Здобувач
Короленко Вікторія Вікторівна,
Керівник Мохорт Геннадій Анатолійович
Опонент Доан Світлана Іванівна
Опонент Чумаченко Тетяна Олександрівна
Рецензент Голубовська Ольга Анатоліївна
Рецензент Гринзовський Анатолій Михайлович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
У дисертаційному дослідженні розвʼязано актуальну науково-практичну проблему, щ о полягає у комплексному вивченні чинників т а проявів пандемії нової коронавірусної інфекції в Україні й обґрунтуванні концептуальної функціонально- організаційної моделі епідеміологічного нагляду за COVID-19, зокрема інформаційно-аналітичної підсистеми. Запропонована модель епідеміологічного нагляду з а COVID-19 грунтується на принципах міжсекторальної та мультидисциплінарної взаємодії, наукової обґрунтованості, інноваційності та розширенні професійної самоврядності у сфері громадського здоровʼя. Тобто, вдосконалено систему епідеміологічного нагляду за COVID-19 н а основі результатів досліджень, вивчення та аналізу національних й міжнародних нормативно-правових актів у сфері громадського здоровʼя, а також рекомендацій провідних міжнародних інституцій у сфері охорони здоровʼя.
Пандемія COVID-19, щ о зумовлена новим коронавірусом SARS-CoV-2, почалась наприкінці 2019 року після виявлення випадків пневмонії невстановленої етіології в місті Ухань (Китайська Народна Республіка), швидко переросла в глобальну загрозу громадському здоров'ю. Виявлення патогену, секвенування його геному та офіційне оголошення Всесвітньою організацією охорони здоровʼя надзвичайної ситуації в галузі охорони здоровʼя, щ о має міжнародне значення, а згодом пандемії стали важливими етапами глобальної відповіді на неї. У період пандемії COVID-19 (2019-2023 років) зʼявлялися нові варіанти вірусу SARS-CoV-2 з різними клініко-епідеміологічними характеристиками. Клінічні прояви COVID-19 варіювали від легких респіраторних симптомів до тяжких уражень органів дихання т а системних ускладнень. Поява варіантів Alpha, Beta, Gamma, Delta т а Omicron ускладнювала перебіг пандемії та вимагала постійного вдосконалення епіднагляду. Регулярний аналіз даних вірусологічного та геномного нагляду м а є важливе значення д л я епідеміологічного нагляду т а заходів контролю. Серед важливих клінічних характеристик - дерматологічні прояви, я к і в окремих випадках передували респіраторним симптомам і могли бути єдиним клінічним маркером інфекції, зокрема у дітей. Характер висипань (макулопапульозних, уртикарних, везикулярних, перніоподібних, судинних) змінювався для різних циркулюючих варіантів вірусу SARS-CoV-2. Моніторинг шкірних проявів COVID-19 може бути важливим для епідеміологічного нагляду в умовах триваючої еволюції SARS-CoV- 2 та формування колективного імунітету. Його застосування набуває особливого значення в періоди обмеженої спроможності національних систем охорони здоровʼя та дефіциту ї х кадрових, матеріально-технічних і фінансових ресурсів.
Аналіз перебігу пандемії в Україні свідчить п р о циклічну динаміку з істотними коливаннями захворюваності, смертності та летальності. Епідемічна крива COVID-19 мала хвилеподібний характер із піком на 5-му тижні 2022 року (242 942 випадки). Тижнева захворюваність в Україні становила 8,28-371,39 на 100 тис. населення, з а регіонами 1,93-753,08. Найбільше випадків було серед дорослих - 95,2%. У віковій групі 50-59 років - 18,3%. Рівень захворюваності відрізнявся м і ж віковими групами. Тижнева смертність становила 0,26-11,19 н а 100 тис. населення, а за регіонами 0,06-25,3. Понад половину смертей припадало на осіб віком більше 70 років (55,64%). Показники смертності зростали з віком. Тижнева летальність варіювала в межах 1,29-5,93%. Найвищі значення спостерігалися у віковій групі більше 7 0 років (9,78%). У молодших групах летальність залишалася низькою.
Доведено, що професійна діяльність у сфері охорони здоровʼя істотно підвищувала ризик інфікування, зокрема, у 2020 році відношення шансів (OR) становило 5,63(95% ДІ: 5,58-5,69), у 2021 році - 4,01(95% ДІ: 3,98-4,03), а у 2022 році - 4,45(95% Д І : 4,43-4,48), що імовірно повʼязано з інтенсивними контактами з пацієнтами т а високим професійним навантаженням. Водночас ризик летальних наслідків серед медичних працівників б у в нижчим порівняно з іншими групами населення, Зокрема, у 2020 році відношення шансів (OR) становило 0,49 (95% Д І : 0,44-0,53); у 2021 році - 0,38 (95% Д І : 0,36-0,41), у 2022 році - 0,39 (95% ДІ: 0,37- 0,41), а в цілому за весь період пандемії COVID-19 - 0,39 (95% ДІ: 0,37-0,41), що пояснюється кращою доступністю медичної допомоги, рівнем обізнаності та пріоритетною вакцинацією.
Пандемія суттєво вплинула н а рівень загальної т а надлишкової смертності населення. У 2021 році зареєстровано найбільше смертей - 714263 випадки, з яких 125589 були надлишковими. Так серед усіх причин смерті, у 2021 році значну частину становили випадки смерті від COVID-19 - 87,567.
Дата реєстрації
2026-03-11
Додано/оновлено в НРАТ
2026-03-11 / 2026-07-01
