Registration Number
0826U000851, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
09-06-2026
popup.evolution
.
Title
The structure of populations and complexes of earthworms in an anthropogenically transformed environment
Author
Viktoriia Moroz,
popup.head Oleksandr Harbar
popup.opponent Serge Utevsky
popup.opponent Olena P. Zhytova
popup.opponent Леся В. Бусленко
popup.review Larysa Astakhova
popup.rada
Zhytomyr Ivan Franko State University
Description
Дисертаційна робота присвячена виявленню закономірностей структурно-функціональних та генетичних змін популяцій і комплексів дощових червів (Lumbricidae) в умовах урбанізованих ландшафтів та техногенних градієнтів із застосуванням сучасних методів дистанційного зондування Землі.
Аналіз комплексів люмбрицид у Житомирі та Черняхові свідчить, що стан ґрунтової мезофауни залежить від градієнта антропогенної трансформації. Центральні райони міст функціонують як «міський фільтр», де через екологічну гомогенізацію та герметизацію поверхні домінує один вид – Aporrectodea caliginosa (до 84,5% чисельності у пробі). Натомість периферійні масиви та річкові долини (зокрема р. Тетерів) відіграють роль екологічних коридорів із високим біорізноманіттям (індекс Шеннона > 1,0), забезпечуючи збереження генетичного потенціалу стенобіонтних видів (Octolasion tyrtaeum, Lumbricus terrestris).
У придорожніх смугах виявлено чітку залежність біорізноманіття від віддалення від автошляху (R2 = 0,71–0,72). У зоні максимального пресингу (0–30 м) спостерігається елімінація чутливих видів (O. tyrtaeum, L. terrestris). Їхні ніші заповнюють стійкі до техногенезу апомікти (A. rosea, A. trapezoides), що формують тут стабільні просторові кластери.
Техногенез спричиняє спрощення генетичної структури A. caliginosa: у придорожніх зонах мультиалельна система трансформується у двоалельну з переважанням гетерозигот (Es-4ab). В урбанізованому середовищі головним селективним фактором є мозаїчність ландшафту: алель Es-4b виступає маркером природності, тоді як Es-4c тяжіє до умов міського «теплового острова». Клональна структура A. rosea у м. Житомир базується на домінуванні урбаністичного клону A. rosea-a та ієрархії спеціалізованих ліній у специфічних мікронішах.
Висока предиктивна здатність створених моделей (R2 ≈ 0,70–0,86) доводить, що просторова структура мезофауни в урбанізованому ландшафті є детермінованою. Поєднання методів алозимного аналізу, машинного навчання та дистанційного зондування дозволяє достатньо точно прогнозувати екологічну стійкість ґрунтової біоти.
Registration Date
2026-04-06
popup.nrat_date
2026-04-06 / 2026-07-02
