Реєстраційний номер
0826U000851, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
09-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Структура популяцій та комплексів дощових черв’яків у антропогенно-трансформованому середовищі
Здобувач
Мороз Вікторія Вікторівна,
Керівник Гарбар Олександр Васильович
Опонент Утєвський Сергій Юрійович
Опонент Житова Олена Петрівна
Опонент Бусленко Леся Володимирівна
Рецензент Астахова Лариса Євгенівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Житомирський державний університет імені Івана Франка
Опис
Дисертаційна робота присвячена виявленню закономірностей структурно-функціональних та генетичних змін популяцій і комплексів дощових червів (Lumbricidae) в умовах урбанізованих ландшафтів та техногенних градієнтів із застосуванням сучасних методів дистанційного зондування Землі.
Аналіз комплексів люмбрицид у Житомирі та Черняхові свідчить, що стан ґрунтової мезофауни залежить від градієнта антропогенної трансформації. Центральні райони міст функціонують як «міський фільтр», де через екологічну гомогенізацію та герметизацію поверхні домінує один вид – Aporrectodea caliginosa (до 84,5% чисельності у пробі). Натомість периферійні масиви та річкові долини (зокрема р. Тетерів) відіграють роль екологічних коридорів із високим біорізноманіттям (індекс Шеннона > 1,0), забезпечуючи збереження генетичного потенціалу стенобіонтних видів (Octolasion tyrtaeum, Lumbricus terrestris).
У придорожніх смугах виявлено чітку залежність біорізноманіття від віддалення від автошляху (R2 = 0,71–0,72). У зоні максимального пресингу (0–30 м) спостерігається елімінація чутливих видів (O. tyrtaeum, L. terrestris). Їхні ніші заповнюють стійкі до техногенезу апомікти (A. rosea, A. trapezoides), що формують тут стабільні просторові кластери.
Техногенез спричиняє спрощення генетичної структури A. caliginosa: у придорожніх зонах мультиалельна система трансформується у двоалельну з переважанням гетерозигот (Es-4ab). В урбанізованому середовищі головним селективним фактором є мозаїчність ландшафту: алель Es-4b виступає маркером природності, тоді як Es-4c тяжіє до умов міського «теплового острова». Клональна структура A. rosea у м. Житомир базується на домінуванні урбаністичного клону A. rosea-a та ієрархії спеціалізованих ліній у специфічних мікронішах.
Висока предиктивна здатність створених моделей (R2 ≈ 0,70–0,86) доводить, що просторова структура мезофауни в урбанізованому ландшафті є детермінованою. Поєднання методів алозимного аналізу, машинного навчання та дистанційного зондування дозволяє достатньо точно прогнозувати екологічну стійкість ґрунтової біоти.
Дата реєстрації
2026-04-06
Додано/оновлено в НРАТ
2026-04-06 / 2026-07-02
