Search academic texts

Information × Registration Number 0826U001198, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 13-05-2026 popup.evolution o Title Development of the institution of legal responsibility in the context of the implementation of European human rights standards Author Oleksandr S. Vashchuk, popup.head Nataliia A. Zahrebelna popup.opponent Ludmila N. Mozoluk-Bodnar popup.opponent VIKTOR V. LADYCHENKO popup.review Nataliia V. Stepanenko popup.review Viktoriia V. Korolova Description Дисертація досліджує трансформацію юридичної відповідальності в умовах євроінтеграції та збройного конфлікту. Сучасна модель ґрунтується на принципах пропорційності та поваги до гідності, виступаючи інструментом балансу між свободою особи й публічним інтересом. У роботі обґрунтовано доцільність поєднання вузького (санкційного) та широкого (проактивного) підходів до розуміння відповідальності. Доведено, що в сучасній правовій доктрині юридична відповідальність постає як багатофункціональний механізм, де традиційна каральна функція поступово поступається місцем превентивній, стабілізаційній, регулятивній, відновлювальній та виховній функціям. Особливу увагу приділено стабілізаційній ролі інституту, який у періоди соціальних трансформацій та збройних конфліктів діє як амортизатор, що нейтралізує правовий нігілізм. Вплив практики ЄСПЛ та наднаціональних стандартів зумовлює переосмислення відповідальності як відкритої транскордонної конструкції, що інтегрує національні та європейські ціннісні орієнтири. У дослідженні виокремлено три рівні прояву відповідальності: суб’єктивний (внутрішнє прийняття обов’язку), міжсуб’єктний (соціальний аспект) та інституційний (формалізована реакція держави). На основі цього розроблено мотиваційну градацію, що простягається від найнижчого рівня зовнішньо-примусової мотивації до найвищого рівня внутрішньо-етичної проактивної доброчесності, де особа діє згідно з правом не через страх санкції, а через глибоке внутрішнє переконання. Констатовано, що українська модель нормативної адаптації в умовах війни демонструє правову резилієнтність, де секторальна імплементація європейських стандартів стає інституційною альтернативою конституційній ревізії. Визначено стратегічні напрямки вдосконалення інституту, серед яких аксіологічний орієнтир на гідність особи, конструктивно-відновний вектор репарації прав та комунікативна стратегія діалогу між особою і державою. Підсумком роботи є обґрунтування триєдиної моделі відповідальності, що базується на превенції через саморефлексію, доброчесному прийнятті обов’язків та відновленні суспільної довіри. Registration Date 2026-04-25 popup.nrat_date 2026-04-25 Close