Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U001198, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 13-05-2026 Статус Запланована Назва роботи Розвиток інституту юридичної відповідальності в умовах імплементації європейських стандартів прав людини Здобувач Ващук Олександр Сергійович, Керівник Загребельна Наталія Анатоліївна Опонент Мозолюк-Боднар Людмила Миколаївна Опонент ЛАДИЧЕНКО Віктор Валерійович Рецензент Степаненко Наталія В'ячеславівна Рецензент Корольова Вікторія Вікторівна Опис Дисертація досліджує трансформацію юридичної відповідальності в умовах євроінтеграції та збройного конфлікту. Сучасна модель ґрунтується на принципах пропорційності та поваги до гідності, виступаючи інструментом балансу між свободою особи й публічним інтересом. У роботі обґрунтовано доцільність поєднання вузького (санкційного) та широкого (проактивного) підходів до розуміння відповідальності. Доведено, що в сучасній правовій доктрині юридична відповідальність постає як багатофункціональний механізм, де традиційна каральна функція поступово поступається місцем превентивній, стабілізаційній, регулятивній, відновлювальній та виховній функціям. Особливу увагу приділено стабілізаційній ролі інституту, який у періоди соціальних трансформацій та збройних конфліктів діє як амортизатор, що нейтралізує правовий нігілізм. Вплив практики ЄСПЛ та наднаціональних стандартів зумовлює переосмислення відповідальності як відкритої транскордонної конструкції, що інтегрує національні та європейські ціннісні орієнтири. У дослідженні виокремлено три рівні прояву відповідальності: суб’єктивний (внутрішнє прийняття обов’язку), міжсуб’єктний (соціальний аспект) та інституційний (формалізована реакція держави). На основі цього розроблено мотиваційну градацію, що простягається від найнижчого рівня зовнішньо-примусової мотивації до найвищого рівня внутрішньо-етичної проактивної доброчесності, де особа діє згідно з правом не через страх санкції, а через глибоке внутрішнє переконання. Констатовано, що українська модель нормативної адаптації в умовах війни демонструє правову резилієнтність, де секторальна імплементація європейських стандартів стає інституційною альтернативою конституційній ревізії. Визначено стратегічні напрямки вдосконалення інституту, серед яких аксіологічний орієнтир на гідність особи, конструктивно-відновний вектор репарації прав та комунікативна стратегія діалогу між особою і державою. Підсумком роботи є обґрунтування триєдиної моделі відповідальності, що базується на превенції через саморефлексію, доброчесному прийнятті обов’язків та відновленні суспільної довіри. Дата реєстрації 2026-04-25 Додано в НРАТ 2026-04-25 Закрити