Registration Number
0826U001455, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
12-06-2026
popup.evolution
.
Title
New Analytical Forms Based on the Interaction Products of Fe(II, III), V(IV, V) and Cr(III, VI) with Some 6,7-Dihydroxybenzopyrylium Derivatives and Their Application in Analysis
Author
Anhelina Demchuk,
popup.head Denys Snigur
popup.opponent Ildar Rakipov
popup.opponent Anna Sirooka (Chernyavska)
popup.review Olena Martsynko
popup.review Tеtiana Koksharova
popup.rada
Odesa I.I. Mechnikov National University
Description
Дисертацію присвячено вивченню особливостей взаємодії різновалентних форм Феруму(ІІ, ІІІ), Ванадію(IV, V) та Хрому(III, VI) з 2,4-заміщеними похідними 6,7-дигідроксибензопірилію, встановлено хіміко-аналітичні характеристики відповідних продуктів взаємодії та обґрунтувано вибір аналітичних форм для розробки прямих та комбінованих спектрофотометричних методик аналізу.
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету та задачі дисертаційної роботи.
Перший розділ дисертаційної роботи є оглядом літератури, який присвячено сучасному стану речовинного аналізу та екстракційних методів розділення й концентрування і, в першу чергу, аналізу тенденцій розвитку міцелярної екстракції.
У другому розділі описано використане обладнання, устаткування та реактиви. Розглянуто основні методики синтезу реагентів, приготування розчинів та проведення досліджень.
Третій розділ дисертаційної роботи присвячено дослідженню комплексоутворення феруму (ІІ) та феруму (ІІІ) з рядом алкіл- та феніл- похідних солей 6,7-дигідроксибензопірилію. Визначені оптимальні умови взаємодії у досліджених хімічних системах. Методом молярних відношень та Бента-Френча встановлено, що за оптимальних умов ступінчасто утворюються комплекси зі співвідношенням компонентів 1 : 3. Молярний коефіцієнт світлопоглинання та логарифм константи стійкості (lgβ) для цих сполук складу 1:3 розраховували методом Комаря. З використанням солей 6,7-дигідрокси-2,4-дифенілбензопірилію була розроблена методика прямого спектрофотометричного визначення феруму (ІІІ), яку апробовано при аналізі проб водопровідної води, та її правильність підтверджено методом ICP-OES.
У четвертому розділі досліджено взаємодію Хрому(VI) з рядом алкіл- та феніл- похідних солей 6,7-дигідроксібензопірилію. Методами спектрофотометрії встановлена стехіометрія продуктів взаємодії. Ґрунтуючись на даних, отриманих методами потенціометрії, спектрофотометрії та мас-спектрометрії, запропоновано хімізм взаємодії. Розраховані хіміко-аналітичні характеристики продуктів взаємодії і відзначено, що найбільш інтенсивно забарвленими є аналітичні форми на основі перхлоратів 6,7-дигідроксі-2,4-дифенілбензопірилію та 6,7-дигідроксі-4-метил-2-фенілбензопірилію. Встановлено оптимальні умови міцелярно-екстракційного концентрування продукту взаємодії Хрому(VI) з перхлоратом 6,7-дигідроксі-4-метил-2-фенілбензопірилію: 1 об.% Тритону Х-100, рН 2.0, 5·10-4 моль/л реагенту, 0.2 моль/л натрій сульфату, 30 хвилин нагрівання при 70-80ºС. Калібрувальний графік є лінійним в інтервалі концентрацій 0.05-1.7 мг/л, а межі виявлення та визначення відповідно складають 0.015 та 0.05 мг/л. Розроблену методику було апробовано при аналізі модельних систем та зразків мінеральних вод.
П’ятий розділ дисертаційної роботи присвячено вивченю комплексоутворення V(IV, V) з 2,4-заміщеними похідними 6,7-дигідроксибензопірилій броміду. Стехіометрія продуктів взаємодії в досліджуваних системах M:L = 1:3 встановлена класичними спектрофотометричними методами. Показано, що введення фенільних замісників у положеннях 2 і 4 бензопірилієвого фрагмента призводить до зсуву комплексоутворення в більш кислу область, утворення більш стійких продуктів реакції та збільшенню їх молярних коефіцієнтів світлопоглинання. Обґрунтовано, що реагент 6,7-дигідрокси-4-метил-2-фенілбензопірилій бромід є найбільш зручним для розробки напівмікроекстракційного спектрометричного методу визначення форм V(IV, V). Уявний молярний коефіцієнт світлопоглинання комплексів в органічній фазі становить 9,5·104 л/(моль∙см) для V(IV) і 1,0·105 л/(моль∙см) для V(V) відповідно. Коефіцієнти збагачення для V(IV) і V(V) становлять 9,5 і 10 відповідно. Розроблено інноваційний підхід до дисперсійної рідинно-рідинної напівмікроекстракції попереднього концентрування та спектрофотометричного визначення ванадію (коефіцієнт повернення становить 99,3-101,5%). Використання ДМФА в якості допоміжного розчинника дозволяє роздільно екстрагувати та визначати форми V(IV, V) у їх суміші.
В цілому, в результаті даної роботи розроблено прямі та комбіновані спектрофотометричні методики визначення валового вмісту та детектування різновалетних форм Феруму(ІІ, ІІІ), Хрому(ІІІ, VI) та Ванадію(IV, V) з використанням аналітичних форм на основі продуктів їх взаємодії з солями 2,4-заміщених похідних 6,7-дигідроксибензопірилію. З урахуванням термічного ініціювання окисно-відновної реакції Хрому(VI) з похідними 6,7-дигідроксибензопірилію обґрунтовано оптимальні умови міцелярно-екстракційного концентрування продукту його взаємодії з МФДОХ. Запропоновано інноваційний підхід до дисперсійної рідинно-рідинної напівмікроекстракції, який полягає у використанні в якості допоміжних донорно-активних розчинників, що дозволяє пригнічувати вилучення однієї з валентних форм Ванадію. З використанням МФДОХ розроблено напівмікроекстракційну спектрофотометричну методику визначення різновалентних форм Ванадію(IV, V).
Registration Date
2026-05-10
popup.nrat_date
2026-05-10 / 2026-07-02
