Реєстраційний номер
0826U001455, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
12-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Нові аналітичні форми на основі продуктів взаємодії Fe(II, III), V(IV, V) і Cr(III, VI) з деякими похідними 6,7-дигідроксибензопірилію та їх застосування в аналізі
Здобувач
Демчук Ангеліна Валеріївна,
Керівник Снігур Денис Васильович
Опонент Ракіпов Ільдар Марсович
Опонент Сіроока (Чернявська) Анна Юріївна
Рецензент Марцинко Олена Едуардівна
Рецензент Кокшарова Тетяна Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Опис
Дисертацію присвячено вивченню особливостей взаємодії різновалентних форм Феруму(ІІ, ІІІ), Ванадію(IV, V) та Хрому(III, VI) з 2,4-заміщеними похідними 6,7-дигідроксибензопірилію, встановлено хіміко-аналітичні характеристики відповідних продуктів взаємодії та обґрунтувано вибір аналітичних форм для розробки прямих та комбінованих спектрофотометричних методик аналізу.
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету та задачі дисертаційної роботи.
Перший розділ дисертаційної роботи є оглядом літератури, який присвячено сучасному стану речовинного аналізу та екстракційних методів розділення й концентрування і, в першу чергу, аналізу тенденцій розвитку міцелярної екстракції.
У другому розділі описано використане обладнання, устаткування та реактиви. Розглянуто основні методики синтезу реагентів, приготування розчинів та проведення досліджень.
Третій розділ дисертаційної роботи присвячено дослідженню комплексоутворення феруму (ІІ) та феруму (ІІІ) з рядом алкіл- та феніл- похідних солей 6,7-дигідроксибензопірилію. Визначені оптимальні умови взаємодії у досліджених хімічних системах. Методом молярних відношень та Бента-Френча встановлено, що за оптимальних умов ступінчасто утворюються комплекси зі співвідношенням компонентів 1 : 3. Молярний коефіцієнт світлопоглинання та логарифм константи стійкості (lgβ) для цих сполук складу 1:3 розраховували методом Комаря. З використанням солей 6,7-дигідрокси-2,4-дифенілбензопірилію була розроблена методика прямого спектрофотометричного визначення феруму (ІІІ), яку апробовано при аналізі проб водопровідної води, та її правильність підтверджено методом ICP-OES.
У четвертому розділі досліджено взаємодію Хрому(VI) з рядом алкіл- та феніл- похідних солей 6,7-дигідроксібензопірилію. Методами спектрофотометрії встановлена стехіометрія продуктів взаємодії. Ґрунтуючись на даних, отриманих методами потенціометрії, спектрофотометрії та мас-спектрометрії, запропоновано хімізм взаємодії. Розраховані хіміко-аналітичні характеристики продуктів взаємодії і відзначено, що найбільш інтенсивно забарвленими є аналітичні форми на основі перхлоратів 6,7-дигідроксі-2,4-дифенілбензопірилію та 6,7-дигідроксі-4-метил-2-фенілбензопірилію. Встановлено оптимальні умови міцелярно-екстракційного концентрування продукту взаємодії Хрому(VI) з перхлоратом 6,7-дигідроксі-4-метил-2-фенілбензопірилію: 1 об.% Тритону Х-100, рН 2.0, 5·10-4 моль/л реагенту, 0.2 моль/л натрій сульфату, 30 хвилин нагрівання при 70-80ºС. Калібрувальний графік є лінійним в інтервалі концентрацій 0.05-1.7 мг/л, а межі виявлення та визначення відповідно складають 0.015 та 0.05 мг/л. Розроблену методику було апробовано при аналізі модельних систем та зразків мінеральних вод.
П’ятий розділ дисертаційної роботи присвячено вивченю комплексоутворення V(IV, V) з 2,4-заміщеними похідними 6,7-дигідроксибензопірилій броміду. Стехіометрія продуктів взаємодії в досліджуваних системах M:L = 1:3 встановлена класичними спектрофотометричними методами. Показано, що введення фенільних замісників у положеннях 2 і 4 бензопірилієвого фрагмента призводить до зсуву комплексоутворення в більш кислу область, утворення більш стійких продуктів реакції та збільшенню їх молярних коефіцієнтів світлопоглинання. Обґрунтовано, що реагент 6,7-дигідрокси-4-метил-2-фенілбензопірилій бромід є найбільш зручним для розробки напівмікроекстракційного спектрометричного методу визначення форм V(IV, V). Уявний молярний коефіцієнт світлопоглинання комплексів в органічній фазі становить 9,5·104 л/(моль∙см) для V(IV) і 1,0·105 л/(моль∙см) для V(V) відповідно. Коефіцієнти збагачення для V(IV) і V(V) становлять 9,5 і 10 відповідно. Розроблено інноваційний підхід до дисперсійної рідинно-рідинної напівмікроекстракції попереднього концентрування та спектрофотометричного визначення ванадію (коефіцієнт повернення становить 99,3-101,5%). Використання ДМФА в якості допоміжного розчинника дозволяє роздільно екстрагувати та визначати форми V(IV, V) у їх суміші.
В цілому, в результаті даної роботи розроблено прямі та комбіновані спектрофотометричні методики визначення валового вмісту та детектування різновалетних форм Феруму(ІІ, ІІІ), Хрому(ІІІ, VI) та Ванадію(IV, V) з використанням аналітичних форм на основі продуктів їх взаємодії з солями 2,4-заміщених похідних 6,7-дигідроксибензопірилію. З урахуванням термічного ініціювання окисно-відновної реакції Хрому(VI) з похідними 6,7-дигідроксибензопірилію обґрунтовано оптимальні умови міцелярно-екстракційного концентрування продукту його взаємодії з МФДОХ. Запропоновано інноваційний підхід до дисперсійної рідинно-рідинної напівмікроекстракції, який полягає у використанні в якості допоміжних донорно-активних розчинників, що дозволяє пригнічувати вилучення однієї з валентних форм Ванадію. З використанням МФДОХ розроблено напівмікроекстракційну спектрофотометричну методику визначення різновалентних форм Ванадію(IV, V).
Дата реєстрації
2026-05-10
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-10 / 2026-07-02
