Registration Number
0826U001456, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
15-06-2026
popup.evolution
.
Title
Prediction of Complications and Optimization of Management in Patients with Q-Myocardial Infarction after Reperfusion Therapy
Author
Yuliia V. Savchenko,
popup.head Dmytro A. Lashkul
popup.opponent Serhii V. Fedorov
popup.opponent Lesya V. Rasputina
popup.review Borys B. Samura
popup.review Serhii Y. Dotsenko
popup.rada
Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical University
Description
Незважаючи на суттєві досягнення сучасної кардіології в лікуванні гострого Q-інфаркту міокарда (Q-ІМ) та широке впровадження стратегій реперфузійної терапії, зокрема первинного перкутанного коронарного втручання (пПКВ), проблема розвитку віддалених несприятливих кардіоваскулярних подій у цієї категорії хворих залишається актуальною. У значної частини хворих після успішної реперфузії зберігається високий ризик повторних коронарних подій, прогресування серцевої недостатності та порушень ритму серця, що суттєво погіршує віддалений прогноз і зумовлює потребу в удосконаленні підходів до вторинної профілактики.
Одним із ключових механізмів, що визначають віддалений перебіг Q-ІМ, є процеси патологічного кардіоваскулярного ремоделювання, які формуються під впливом ішемічного ушкодження, запальної активації та порушень автономної регуляції серцевої діяльності.
Включення хворих у дослідження відбувалось після госпіталізації. В дослідження включено 78 хворих на Q-ІМ в гострому періоді. Хворі розподілені на 2 групи: до 1-ї групи увійшли хворі (n=42), яким у гострому періоді Q-ІМ була проведене первинне перкутанне коронарне втручання (пПКВ), до 2-ї групи – хворі (n=36), які не увійшли у «терапевтичне вікно» для проведення пПКВ та отримували стандартну медикаментозну терапію.
Наукова новизна дисертаційного дослідження. У дисертаційній роботі розширено та поглиблено наукові уявлення про особливості клініко-біохімічних, структурно-функціональних та електрофізіологічних показників стану серця у хворих на Q-ІМ після проведення реперфузійної терапії та їх ролі у формуванні віддалених ССП.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості удосконалення діагностики, прогнозування та ведення хворих із Q-ІМ після реперфузійної терапії шляхом використання комплексної оцінки клінічних, інструментальних та біохімічних показників. Визначення рівня FKN у плазмі крові (>0,38 нг/мл) дозволяє ідентифікувати хворих із високим ризиком розвитку несприятливих ССП (HR = 11,75; 95% ДІ 5,29–26,08), що забезпечує можливість більш інтенсивного спостереження та своєчасної корекції терапії. Встановлені взаємозв’язки між показниками кардіоваскулярного ремоделювання, рівнем FKN та ЦІ дозволяють точніше оцінювати ризик несприятливих ССП. Зокрема, підвищений FKN (>0,38 нг/мл) у поєднанні з низьким ЦІ (<1,08) асоціювався з більш вираженим зниженням фракції викиду ЛШ, дилатацією ЛП та порушеннями систолічної функції, тоді як високий ЦІ відображає адекватну гемодинамічну компенсацію та нижчий ризик ускладнень. Врахування цих показників дає змогу персоніфікувати терапію, підвищити ефективність вторинної профілактики та оптимізувати амбулаторний нагляд хворих після Q-ІМ.
Registration Date
2026-05-10
popup.nrat_date
2026-05-10 / 2026-07-02
