Registration Number
0826U001815, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
21-05-2026
popup.evolution
.
Title
Structure, Semantics and Functions of Causality Realization Means in Modern Chinese
Author
Olha Y. Dalte,
popup.head Yuliia S. Liubymova
popup.opponent Olha O. Nesterenko
popup.opponent Nataliia V. Ruda
popup.review Olena V. Palatovska
popup.review Maryna A. Okhrimenko
popup.rada
Kyiv National Linguistic University
Description
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню структури, семантики і функцій засобів реалізації категорії каузальності в сучасній китайській мові. У роботі вперше у вітчизняному сходознавстві побудовано поліцентричну модель функційно-семантичного поля (ФСП) каузальності сучасної китайської мови з урахуванням дуальної єдності мікрополів ПРИЧИНИ і НАСЛІДКУ, а також її топікальної організації.
У дисертації розроблено методологійні засади комплексного дослідження причиново-наслідкових відношень від вивчення логіко-філософського підґрунтя і національно-культурної специфіки до інвентаризації вербальних засобів передачі семантики каузальності у сучасній китайській мові з урахуванням принципів експансіонізму, експланаторності, антропоцентризму, функціоналізму, етноцентризму, епістемічності і герменевтичності.
У результаті застосування методу аісторичного реконструювання для аналізу еволюції логіко-філософського концепту каузальності виявлено фундаментальну відмінність між сприйняттям причиново-наслідкових відношень у різних лінгвокультурах. Доведено, що в різні епохи під впливом низки національно-культурних компонентів у західній цивілізації фокус бінарної опозиції "причина – наслідок" постійної змінювався, зміщуючи акцент з одного компонента на інший. Натомість країни Сходу, зокрема Китай, прагнули осягнути особливості їх мінливої взаємодії, розглядаючи концепти само- і автокаузальності, що врешті решт призвело до усталеного сприйняття їх нерозривності у дуальній єдності.
З метою чіткого визначення термінологічного апарату дослідження у дисертації розроблено авторську методику двоетапної корпусної верифікації запозичених паронімічних англійськомовних термінів. З її допомогою підтверджено, що категорії каузальності і каузативності перебувають у гіперо-гіпонімічних відношеннях.
Моделювання ширшої ФСП каузальності, яка включає вужчу ФСП каузативності, здійснено в три етапи з урахуванням лінгвокультурологічних і етнолінгвістичних особливостей китайської мовної картини світу, яка підкреслює концепт дуальної єдності мікрополів ПРИЧИНИ і НАСЛІДКУ.
На першому етапі проведено кваліфікацію логіко-філософської категорії причиновості, яка у мовленні виражається у межах каузальної макроситуації як вербальними засобами передачі семантики каузальності так і невербальними, зокрема синтаксичними особливостями побудови моделей китайського речення, а у межах каузативної конструкції – засобами передачі семантики каузативності. На другому етапі визначено низку структурно-семантичних параметрів прояву причиново-наслідкових відношень на різних рівнях мови у межах субполів причиновості, підстави, умови, допусту і цільової орієнтації. На третьому етапі інвентаризовано ядерні і периферійні конституенти кожного субполя, з урахуванням їх міжсубпольової гнучкості.
Матеріалом дослідження для інвентаризації ядерних і периферійних конституентів ФСП каузальності слугує корпус з 11 092 слів з переліку HSK 3.0 (тестування на підтвердження компетенції у володінні сучасною китайською мовою) згідно з новим стандартом 汉语国际教育用词语与语法等级大纲 (2021), затвердженим Центром мовної освіти та співпраці при Міністерстві освіти КНР. Розподіл лексичних одиниць (ЛО) від найпоширеніших до менш уживаних і більш вузькоспеціалізованих за рівнями HSK 1 (500 слів), HSK 2 (772 слів), HSK 3 (973 слова),
HSK 4 (1000 слів), HSK 5 (1071 слово), HSK 6 (1140 слів),
HSK 7-9 (5636 слів) дозволяє опосередковано визначити частоту вживання різних вербальних засобів передачі каузальної семантики у мові, що відкриває широке поле для подальших досліджень.
У дисертації підтверджено, що категорія каузальності є системотворчим фактором організації китайського висловлювання, яка забезпечує його логічну зв’язність і комунікативну цілісність.
Майбутні дослідження будуть присвячені діахронічному вивченню змін у системі засобів передачі каузальних відношень, порівняльно-зіставному аналізу функціонування конституентів кожного субполя в різноструктурних мовах, зокрема китайській і українській, а також вивченню особливостей їх перекладу. Актуальним залишається питання кількісного аналізу вживання тих чи тих засобів залежно від комунікативної мети висловлювання.
Registration Date
2026-05-19
popup.nrat_date
2026-06-08 / 2026-07-15
