Реєстраційний номер
0826U001815, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
21-05-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Структура, семантика і функції засобів реалізації категорії каузальності в сучасній китайській мові
Здобувач
Далте Ольга Юріївна,
Керівник Любимова Юлія Сергіївна
Опонент Нестеренко Ольга Олександрівна
Опонент Руда Наталія Вікторівна
Рецензент Палатовська Олена Володимирівна
Рецензент Охріменко Марина Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Київський національний лінгвістичний університет
Опис
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню структури, семантики і функцій засобів реалізації категорії каузальності в сучасній китайській мові. У роботі вперше у вітчизняному сходознавстві побудовано поліцентричну модель функційно-семантичного поля (ФСП) каузальності сучасної китайської мови з урахуванням дуальної єдності мікрополів ПРИЧИНИ і НАСЛІДКУ, а також її топікальної організації.
У дисертації розроблено методологійні засади комплексного дослідження причиново-наслідкових відношень від вивчення логіко-філософського підґрунтя і національно-культурної специфіки до інвентаризації вербальних засобів передачі семантики каузальності у сучасній китайській мові з урахуванням принципів експансіонізму, експланаторності, антропоцентризму, функціоналізму, етноцентризму, епістемічності і герменевтичності.
У результаті застосування методу аісторичного реконструювання для аналізу еволюції логіко-філософського концепту каузальності виявлено фундаментальну відмінність між сприйняттям причиново-наслідкових відношень у різних лінгвокультурах. Доведено, що в різні епохи під впливом низки національно-культурних компонентів у західній цивілізації фокус бінарної опозиції "причина – наслідок" постійної змінювався, зміщуючи акцент з одного компонента на інший. Натомість країни Сходу, зокрема Китай, прагнули осягнути особливості їх мінливої взаємодії, розглядаючи концепти само- і автокаузальності, що врешті решт призвело до усталеного сприйняття їх нерозривності у дуальній єдності.
З метою чіткого визначення термінологічного апарату дослідження у дисертації розроблено авторську методику двоетапної корпусної верифікації запозичених паронімічних англійськомовних термінів. З її допомогою підтверджено, що категорії каузальності і каузативності перебувають у гіперо-гіпонімічних відношеннях.
Моделювання ширшої ФСП каузальності, яка включає вужчу ФСП каузативності, здійснено в три етапи з урахуванням лінгвокультурологічних і етнолінгвістичних особливостей китайської мовної картини світу, яка підкреслює концепт дуальної єдності мікрополів ПРИЧИНИ і НАСЛІДКУ.
На першому етапі проведено кваліфікацію логіко-філософської категорії причиновості, яка у мовленні виражається у межах каузальної макроситуації як вербальними засобами передачі семантики каузальності так і невербальними, зокрема синтаксичними особливостями побудови моделей китайського речення, а у межах каузативної конструкції – засобами передачі семантики каузативності. На другому етапі визначено низку структурно-семантичних параметрів прояву причиново-наслідкових відношень на різних рівнях мови у межах субполів причиновості, підстави, умови, допусту і цільової орієнтації. На третьому етапі інвентаризовано ядерні і периферійні конституенти кожного субполя, з урахуванням їх міжсубпольової гнучкості.
Матеріалом дослідження для інвентаризації ядерних і периферійних конституентів ФСП каузальності слугує корпус з 11 092 слів з переліку HSK 3.0 (тестування на підтвердження компетенції у володінні сучасною китайською мовою) згідно з новим стандартом 汉语国际教育用词语与语法等级大纲 (2021), затвердженим Центром мовної освіти та співпраці при Міністерстві освіти КНР. Розподіл лексичних одиниць (ЛО) від найпоширеніших до менш уживаних і більш вузькоспеціалізованих за рівнями HSK 1 (500 слів), HSK 2 (772 слів), HSK 3 (973 слова),
HSK 4 (1000 слів), HSK 5 (1071 слово), HSK 6 (1140 слів),
HSK 7-9 (5636 слів) дозволяє опосередковано визначити частоту вживання різних вербальних засобів передачі каузальної семантики у мові, що відкриває широке поле для подальших досліджень.
У дисертації підтверджено, що категорія каузальності є системотворчим фактором організації китайського висловлювання, яка забезпечує його логічну зв’язність і комунікативну цілісність.
Майбутні дослідження будуть присвячені діахронічному вивченню змін у системі засобів передачі каузальних відношень, порівняльно-зіставному аналізу функціонування конституентів кожного субполя в різноструктурних мовах, зокрема китайській і українській, а також вивченню особливостей їх перекладу. Актуальним залишається питання кількісного аналізу вживання тих чи тих засобів залежно від комунікативної мети висловлювання.
Дата реєстрації
2026-05-19
Додано/оновлено в НРАТ
2026-06-08 / 2026-07-15
