Registration Number
0826U001902, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
03-06-2026
popup.evolution
.
Title
Sound-Symbolic Synaesthesia in the Poetic Texts of Ukrainian and Greek Poets of the Late 19th – Early 20th Centuries
Author
Iryna A. Herasimova,
popup.head Alla V. Korolova
popup.opponent Yuliia V. Kravtsova
popup.opponent Yuliia B. Labetska
popup.review Iryna P. Pinich
popup.review Halyna B. Minchak
popup.rada
Kyiv National Linguistic University
Description
У дисертації запропоновано новий мультимодальний напрям – когнітивно-комбінаторна синестезійна метафорика – для зіставлення звукосимволічної організації синестезії у віршованих текстах українських і грецьких поетів кінця ХІХ – поч. ХХ ст.
Уперше в теорії когнітивної поетики аргументоване положення про тісний взаємозв’язок між когнітивними механізмами формування синестезійних метафор (далі – СМ) віршованих текстів та звукосимволічними комбінаціями метафор певної інваріантно-варіантної моделі. За рахунок когнітивних механізмів, що лежать в основі мультимодального характеру СМ, синестезія інтегрує продукти сприйняття різних сенсорних сфер, а метафора проєктує комбінації двох (або більше) концептуальних просторів у мовний знак загалом та його художньо-стилізовану звукосимволічну форму зокрема.
Згідно з принципами теорії концептуальної інтеграції уточнено поняття синестезії як мультимодального феномену, що відображає процес стимуляції одного сенсорного каналу за рахунок активізації іншого, а також запускає дію відповідних когнітивних механізмів творення інваріантно-варіантних метафоричних моделей у поетичному мовленні.
Для виявлення впливу когнітивних механізмів на інваріант-схему синестезійного метафоричного віршотворення у дисертації розроблено комплексну зіставно-типологічну методику з послідовними процедурами її застосування. На першому етапі здійснено механічний та автоматизований вибір синестезійних метафор із друкованих та оцифрованих українських та грецьких віршованих текстів кінця ХІХ – поч. ХХ ст. й укладено їх корпусний реєстр, загальною кількістю 500 одиниць (291 укр. та 209 гр.).
На другому етапі за допомогою методу семантичного метафоричного моделювання побудовано інваріантно-варіантні моделі СМ у зіставлюваних мовах і доведено їх мультимодальний характер. Паралельно з цією процедурою застосовано метод когнітивного метафоричного моделювання для визначення когнітивних механізмів творення домінантних художніх образів, закодованих у символіці синестезійних метафор відповідної інваріантно-варіантної моделі.
На третьому етапі використано практики зіставно-типологічного методу й установлено типи універсальних й унікальних комбінацій механізмів творення варіантних СМ в українських та грецьких віршованих текстах. На четвертому – залучено фоносемантичний метод і схарактеризовано внутрішньомодельну комбінаторику звукосимволічної організації СМ, яка відображає не перехід між сенсорними сферами, а динаміку варіанта певної інваріантної моделі, підсилюючи або модифікуючи її образний потенціал. На завершальному етапі обчислено кількісні показники СМ кожної інваріантної моделі у співвідношенні з частотністю когнітивних механізмів творення їх домінантних образів та звукосимволічної комбінаторики її варіантів.
Виявлено 5 спільних інваріантних моделей звукосимволічних синестезійних метафор (далі – ЗСМ) для двох лінгвокультур: 1) візуально-акустична, 2) візуально-смакова, 3) візуально-соматична, 4) акустично-соматична та 5) акустично-смакова з домінуванням для їх варіантів таких когнітивних механізмів творення, як концептуальний блендинг, асоціативна синтеза, семантичне перенесення та крос-модальна інтеграція, які проявляються по-різному.
Зафіксовано переважання механізму концептуального блендингу в українській поезії – для візуально-акустичної моделі “зір → слух” (116 од. із 291) з домінантними образами варіантних моделей, побудованих на основі взаємодії з іншими механізмами: асоціативної синтези (18 од.) та семантичного перенесення (17 од.) – для образу “природи”, крос-модальної інтеграції – для образу “космосу” (29 од.), семантичного перенесення (17 од.) – для образу “міста”, асоціативної синтези (23 од.) – для образу “людини”. Для грецьких віршованих текстів модель “зір → слух” також є найпродуктивнішою (84 од. із 209), в якій домінує механізм концептуального блендингу з образами “космосу (універсального)” (24 од.) і “космосу (сакрального)” (24 од.), утвореними на основі додаткового механізму семантичного перенесення; з образами “людини” як “антропоморфним / естетичним” варіантом (15 од.) – на основі крос-модальної інтеграції та образом “міста” (12 од.) – на основі семантичного перенесення.
Доведено припущення про те, що у формуванні звукосимволічних синестезійних метафор смислотвірну функцію виконують артикуляційні та акустичні параметри, градація, асонанс і дисонанс звуків. Проаналізовано, як алітераційні структури приголосних організують синестезійний образ, підсилюючи ефекти руху, напруги, тертя або тілесної локалізації звучання, а також як фонетична градація (зміна інтенсивності звучання, ступеня відкритості голосних, чергування сонорних і шумних приголосних) відтворює динаміку чуттєвого переживання у віршованому тексті.
Registration Date
2026-05-25
popup.nrat_date
2026-06-08 / 2026-07-15
