Дисертація доктора філософії. Герасімова Ірина Андріївна. Звукосимволічна синестезія у віршованих текстах українських та грецьких поетів кінця ХІХ – поч. ХХ ст.

Реєстраційний номер

0826U001902, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

03-06-2026

Статус

Захищена

Назва роботи

Звукосимволічна синестезія у віршованих текстах українських та грецьких поетів кінця ХІХ – поч. ХХ ст.

Здобувач

Герасімова Ірина Андріївна,

Керівник Корольова Алла Валер'янівна
Опонент Кравцова Юлія Валентинівна
Опонент Лабецька Юлія Богданівна
Рецензент Пініч Ірина Петрівна
Рецензент Мінчак Галина Богданівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Київський національний лінгвістичний університет

Опис

У дисертації запропоновано новий мультимодальний напрям – когнітивно-комбінаторна синестезійна метафорика – для зіставлення звукосимволічної організації синестезії у віршованих текстах українських і грецьких поетів кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Уперше в теорії когнітивної поетики аргументоване положення про тісний взаємозв’язок між когнітивними механізмами формування синестезійних метафор (далі – СМ) віршованих текстів та звукосимволічними комбінаціями метафор певної інваріантно-варіантної моделі. За рахунок когнітивних механізмів, що лежать в основі мультимодального характеру СМ, синестезія інтегрує продукти сприйняття різних сенсорних сфер, а метафора проєктує комбінації двох (або більше) концептуальних просторів у мовний знак загалом та його художньо-стилізовану звукосимволічну форму зокрема. Згідно з принципами теорії концептуальної інтеграції уточнено поняття синестезії як мультимодального феномену, що відображає процес стимуляції одного сенсорного каналу за рахунок активізації іншого, а також запускає дію відповідних когнітивних механізмів творення інваріантно-варіантних метафоричних моделей у поетичному мовленні. Для виявлення впливу когнітивних механізмів на інваріант-схему синестезійного метафоричного віршотворення у дисертації розроблено комплексну зіставно-типологічну методику з послідовними процедурами її застосування. На першому етапі здійснено механічний та автоматизований вибір синестезійних метафор із друкованих та оцифрованих українських та грецьких віршованих текстів кінця ХІХ – поч. ХХ ст. й укладено їх корпусний реєстр, загальною кількістю 500 одиниць (291 укр. та 209 гр.). На другому етапі за допомогою методу семантичного метафоричного моделювання побудовано інваріантно-варіантні моделі СМ у зіставлюваних мовах і доведено їх мультимодальний характер. Паралельно з цією процедурою застосовано метод когнітивного метафоричного моделювання для визначення когнітивних механізмів творення домінантних художніх образів, закодованих у символіці синестезійних метафор відповідної інваріантно-варіантної моделі. На третьому етапі використано практики зіставно-типологічного методу й установлено типи універсальних й унікальних комбінацій механізмів творення варіантних СМ в українських та грецьких віршованих текстах. На четвертому – залучено фоносемантичний метод і схарактеризовано внутрішньомодельну комбінаторику звукосимволічної організації СМ, яка відображає не перехід між сенсорними сферами, а динаміку варіанта певної інваріантної моделі, підсилюючи або модифікуючи її образний потенціал. На завершальному етапі обчислено кількісні показники СМ кожної інваріантної моделі у співвідношенні з частотністю когнітивних механізмів творення їх домінантних образів та звукосимволічної комбінаторики її варіантів. Виявлено 5 спільних інваріантних моделей звукосимволічних синестезійних метафор (далі – ЗСМ) для двох лінгвокультур: 1) візуально-акустична, 2) візуально-смакова, 3) візуально-соматична, 4) акустично-соматична та 5) акустично-смакова з домінуванням для їх варіантів таких когнітивних механізмів творення, як концептуальний блендинг, асоціативна синтеза, семантичне перенесення та крос-модальна інтеграція, які проявляються по-різному. Зафіксовано переважання механізму концептуального блендингу в українській поезії – для візуально-акустичної моделі “зір → слух” (116 од. із 291) з домінантними образами варіантних моделей, побудованих на основі взаємодії з іншими механізмами: асоціативної синтези (18 од.) та семантичного перенесення (17 од.) – для образу “природи”, крос-модальної інтеграції – для образу “космосу” (29 од.), семантичного перенесення (17 од.) – для образу “міста”, асоціативної синтези (23 од.) – для образу “людини”. Для грецьких віршованих текстів модель “зір → слух” також є найпродуктивнішою (84 од. із 209), в якій домінує механізм концептуального блендингу з образами “космосу (універсального)” (24 од.) і “космосу (сакрального)” (24 од.), утвореними на основі додаткового механізму семантичного перенесення; з образами “людини” як “антропоморфним / естетичним” варіантом (15 од.) – на основі крос-модальної інтеграції та образом “міста” (12 од.) – на основі семантичного перенесення. Доведено припущення про те, що у формуванні звукосимволічних синестезійних метафор смислотвірну функцію виконують артикуляційні та акустичні параметри, градація, асонанс і дисонанс звуків. Проаналізовано, як алітераційні структури приголосних організують синестезійний образ, підсилюючи ефекти руху, напруги, тертя або тілесної локалізації звучання, а також як фонетична градація (зміна інтенсивності звучання, ступеня відкритості голосних, чергування сонорних і шумних приголосних) відтворює динаміку чуттєвого переживання у віршованому тексті.

Дата реєстрації

2026-05-25

Додано/оновлено в НРАТ

2026-06-08 / 2026-07-15