Registration Number
0826U002340, PhD dissertation
Status
Доктор філософії
Date
18-06-2026
popup.evolution
o
Title
Clinical and immunological features of chronic generalized periodontitis in patients with herpesvirus infection
Author
Mariia Y. Shelest,
popup.head Nataliia M. Savielieva
popup.opponent Iryna P. Mazur
popup.opponent Stanislav A. Shnaider
popup.review Olha V. Harmash
popup.review Yuliia Y. Yaroslavska
popup.rada
Kharkiv National Medical University
Description
Дисертаційне дослідження присвячено вирішенню актуальної науково-практичної задачі стоматології – підвищення ефективності лікування хронічного генералізованого пародонтиту у хворих із герпесвірусною інфекцією шляхом оптимізації діагностики і застосування диференційованого підходу до використання імунокорегуючої терапії з урахуванням особливостей імунопатогенезу захворювання.
Наукова новизна проведенного дослідження полягає у поповненні даних щодо пребігу хронічного генералізованного пародонтиту на тлі герпесвірусної інфекції.
Уперше надано всебічну клініко-імунологічну характеристику розвитку хронічного генералізованного пародонтиту в осіб із герпесвірусною інфекцією, визначені особливості клінічного перебігу, характер та ступінь імунних розладів і їх взаємозв’язок. Встановлено, що герпесвірусні інфекції модулюють патогенез стоматологічного захворювання, надають йому більш агресивні риси, сприяють пришвидшеному переходу І ступеня у ІІ ступінь тяжкості захворювання, підвищують рівень дисбіозу в ротовій порожнині та кількісне видове представництво мікроорганізмів в асоціаціях.
Встановлено, що розвиток хронічного генералізованного пародонтиту в осіб із герпесвірусною інфекцією відбувається на тлі імунодефіцитного стану, зниження місцевого і системного імунітету, пригнічення антибактеріального захисту організму, розладів у цитокіновій мережі, підвищення рівня аутоімунних реакцій.
Уперше за умов поєднання хронічного генералізованного пародонтиту із герпесвірусною інфекцією вдалося виокремити наявність певних видів імунопатологічних синдромів, які створюють необхідність застосування у хворих на хронічний генералізованний пародонтит з вірусом простого герпесу 1 (ВПГ-1), ВПГ-1+вірус Епштейна- Барр (ВЕБ), і ВЕБ диференційованої імунокорегуючої терапії.
Доведено, що запропоноване використання імунокоректорів у комплексній терапії хворих на хронічний генералізований пародонтит має вірогідно більш значущий вплив на нормалізацію його перебігу та стану тканин пародонта, покращення досліджуваних показників у порівнянні з традиційним підходом.
Отримані результати вказують на те, що застосування комплексної терапії з включенням імунокоректорів на підставі поглибленого вивчення особливостей імунопатогенезу ХГП, поєднаного з ВПГ-1, ВПГ-1 + ВЕБ і з ВЕБ, підсилює дію антивірусних препаратів, ефективно відновлює імунореактивність організму, нівелює прозапальний цитокіновий синдром, аутоімунний синдром на тлі імунодефіцитного стану, імунодефіцитний синдром і відновлює мікробіоценоз ротової порожнини.
Було проведено обстеження та оцінка пародонтального статусу у 100 хворих на хронічний генералізований пародонтит (ХГП) I-II ступеня тяжкості, поєднаного з герпесвірусною інфекцією (ГВІ), які розподілені на 3 основні групи. Першу групу склали 40 пацієнтів із ХГП та ВПГ-1. Другу групу представляли 30 пацієнтів із ХГП та ВПГ-1 і хронічною вірусною Епштейна-Барр інфекцєю (ХВЕБІ). До третьої групи увійшли 30 пацієнтів із ХГП та ХВЕБІ. Також було проведено обстеження у 50 осіб без вірусної інфекції: четверту групу (порівняння) склали 30 пацієнтів із ХГП I-II ступеня тяжкості без ГВІ. До референтної (контрольної) групи увійшли 20 умовно здорових осіб без ХГП та без ГВІ. Вік обстежених складав 25-45 років.
Запропонована імунокорегуюча терапія нормалізує мікробіоценоз порожнини рота. До проведення курсів терапії у 62,5% – 92,2% осіб різних основних груп мікробні асоціації складалися з 4 – 5 видів мікроорганізмів. Після терапії їх кількість зменшилася до 2 – 3 видів. До лікування у 16,0 – 37,5% хворих основних груп із пародонтальної кишені висівалися такі патогенні мікроорганізми, як S.aureus, S.pyogenes, S.haemolyticus, Candida albicans, в кількості 5,7106 – 2,5107- КОЕ/мл. Після терапії в підгрупах активного лікування ці мікроорганізми не висівалися взагалі, а в підгрупах активного контролю вони висівалися у кількості 2,8103 – 8,6103 КОЕ/мл.
Під впливом імунокорегуючої терапії нормалізується імунореактивність організму, пригнічується аутоімунна відповідь. Відновлюється баланс між про- та протизапальними чинниками, активуються системи клітинних і гуморальних ланок антивірусного захисту. В підгрупах активного контролю такі зміни не спостерігалися.
Під впливом запропонованої терапії стійка ремісія спостерігалась безпосередньо після лікування у 98 % хворих, і через пів року у 94 % хворих.
Registration Date
2026-06-08
popup.nrat_date
2026-06-08 / 2026-07-28
